Теорія організаційної культури

Ця теорія виникла на початку 90-х років XX ст. Вона набула розвитку в СІЛА та Японії.

Прихильники цієїтеоріїВ. Сате, Е. Шайну, Т. Парсонс, Р. Квін, Дж. Рорбах та ін. вважають, що організація — складний орга­нізм, основою життєвого потенціалу якого є організаційна куль­тура: те, заради чого люди стали членами організації; те, як ви­будовуються стосунки між ними, які усталені норми, принципи життя і діяльності організації вони поділяють, що, на їх думку, добре і що погано. Головна ідея теорії полягає в тому, що куль­тура людей, які працюють в організації, використовується як потужний інструмент управління, як інтегруючий фактор, що концентрує всі особливості фірми — системні, організаційні, соціокультурні та інші.

Усім цим не тільки відрізняється одна організація від іншої, а й суттєво забезпечується успіх її функціонування і виживан­ня. Тому менеджмент не лише відповідає організаційній куль­турі, а й значною мірою залежить від неї, а також впливає на її формування й розвиток.

Для вирішення складних культурних проблем в організації, У. Бредіка, необхідно:

а)мати лідера, здатного передбачати майбутнє компанії;

б)розповсюджувати це уявлення про майбутнє компанії за допомогою різних способів інформування з тим, щоб закріпити його у свідомості членів організації;

в)встановлювати високі стандарти та забезпечувати їх вико- нання;

г)оприлюднювати позитивні результати, досягнуті фірмою, підрозділом, окремим працівником, що підтримує впевненість у досягненні мети;

ґ) винагороджувати тих, хто робить значні успіхи в досягненні прогнозованого майбутнього, і карати тих, хто цього не нама­гається робити¹.

Аналіз основних наявних у світі концепцій менеджменту дає змогу зазначити, що:

—розвиток теорії управління обумовлювався змінами у су­спільних відносинах, появою нової управлінської практики, но­вих організаційних завдань;

—значне розмаїття управлінських теорій обумовлене наяв­ністю різних поглядів на співвідношення в управлінні ролі мети, людини та управлінської діяльності;

—розвиток теорії управління відбувався від акцентування на окремих складових організації (зміст та способи діяльності пра­цівника — "школа наукового управління", взаємини праців­ників у процесі виробництва — "школа людських стосунків") до створення системно-синтетичних концепцій, які більш цілісно охоплювали всі головні складові організації ("теорія стратегіч­ного управління", "концепція 7 С" тощо);

—накопичений за роки існування менеджменту теоретичний арсенал може бути використаний для розробки сучасної теорії управління навчальними закладами, але не може її замінити;

—в наш час потрібні нові концепції управління освітніми установами, які б враховували надбання теорії менеджменту, сучасний стан суспільства та освіти, існуючі традиції та управ­лінську практику.

Контрольні запитання, завдання, управлінські ситуації

1.Скільки тисяч років налічує історія менеджменту?

2.Які принципи управління обґрунтовані Ф. Тейлором, а які А. Файолем?

3.Які стратегії використовують в управлінні?

4.Представники яких наукових шкіл вважали центральною проблемою управління проблему людини?

5.Як розуміли сутність управління представники різних кон­цепцій менеджменту?

6.У чому полягає сутність концепції ситуативного управ­ління?

7.Яка з концепцій управління, на вашу думку, є більш ефек­тивною? Відповідь обґрунтуйте.

8.Управлінська ситуація: керівництвом педагогічного коле­джу прийнято рішення для підвищення ефективності управлін­ня використати ідеї ситуаційного підходу. Які зміни в зв'язку з цим треба внести в управління навчальним закладом?

9.Установіть відповідність наведених нижче положень теорії соціальних систем, теорії "2" або теорії "індивідуальність проти організації":

1. Основні причини того, що відбувається всередині органі­зації, слід шукати головним чином за її межами. Така система не може сама себе забезпечувати. Вона залежить від енергії, інформації, матеріалів, які надходять ззовні, і має властивість адаптуватись до змін у навколишньому світі.

2. Коли працівник стикається з потребами організації, він може використовувати такі захисні механізми:

— залишити організацію;

— просуватися по службових щабелях з метою отримання більшої незалежності;

— стати агресивним, використовувати регресивні форми захисту;

— втратити інтерес, стати байдужим;

— створити неформальні групи, які б протидіяли апатії, агресії тощо.

3. Концепцію характеризують такі положення:

— наймання працівників на тривалий термін;

— групове прийняття рішень;

— індивідуальна відповідальність;

— неквапливість оцінювання та поступовість у просуванні по службі працівників;

— неформальний контроль за допомогою чітких і водночас ненормативних методів;

— неспеціалізована кар'єра;

— всебічне піклування про працівників.

Варіанти відповідей

а) теорії соціальних систем;

б) теорії "2";

в) теорії "індивідуальність проти організації".

10.У чому полягає сутність концепції ситуативного управ­ління?

11.Яка з концепцій управління, на вашу думку, є більш ефек­тивною? Відповідь обґрунтуйте.

12.Управлінська ситуація: керівництвом педагогічного коле­джу прийнято рішення для підвищення ефективності управлін­ня використати ідеї ситуаційного підходу. Які зміни в зв'язку з цим треба внести в управління навчальним закладом?

13.Установіть відповідність наведених нижче положень теорії соціальних систем, теорії "2" або теорії "індивідуальність проти організації":

3. Основні причини того, що відбувається всередині органі­зації, слід шукати головним чином за її межами. Така система не може сама себе забезпечувати. Вона залежить від енергії, інформації, матеріалів, які надходять ззовні, і має властивість адаптуватись до змін у навколишньому світі.

4. Коли працівник стикається з потребами організації, він може використовувати такі захисні механізми:

— залишити організацію;

— просуватися по службових щабелях з метою отримання більшої незалежності;

— стати агресивним, використовувати регресивні форми захисту;

— втратити інтерес, стати байдужим;

— створити неформальні групи, які б протидіяли апатії, агресії тощо.

3. Концепцію характеризують такі положення:

— наймання працівників на тривалий термін;

— групове прийняття рішень;

— індивідуальна відповідальність;

— неквапливість оцінювання та поступовість у просуванні по службі працівників;

— неформальний контроль за допомогою чітких і водночас ненормативних методів;

— неспеціалізована кар'єра;

— всебічне піклування про працівників.

Варіанти відповідей

а) теорії соціальних систем;

б) теорії "2";

в) теорії "індивідуальність проти організації"

Теми рефератів

1.Виникнення та розвиток школи наукового управління,

2.Адміністративна школа менеджменту.

3.Виникнення та розвиток школи людських стосунків.

4.Менеджмент на зламі XX—XXI ст.

Література

1. ВиханскийО.С.,НаумовА.И. Менеджмент. — М.: Гардари-ки, 2000. — 528 с.

2. Друкер Питер.Ф. Практика менеджмента. — М.: Вільямс, 2001. — 398 с.

3. Конаржевский ЮЛ. Менеджмент и внутришкольное управ-ление. — М.: Центр "Пед. поиск", 2000. — 224 с.

4. КредисовАМ. История учений менеджмента. — К.: ВИРА-Р, 2000.— 336 с.

5. Попов А.В. Теория и организация американского менедж­мента. — М.: Изд-во МГУ, 1991. — 152 с.

6. Туленков Н.В. Введение в теорию и практику менеджмен­та. — К.: МАУП, 1998. — 136 с.

Поиск по сайту: