АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

Читайте также:
  1. A) Зам.директора по УР, методист, тренера по вилам спорта
  2. I. Карта методической обеспеченности учебной дисциплины
  3. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  4. I. ПРОБЛЕМА И МЕТОДИКА ИССЛЕДОВАНИЯ
  5. I.1.3. Организационно-методический раздел
  6. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  7. II. ОБЩИЕ МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ИЗУЧЕНИЮ ДИСЦИПЛИНЫ
  8. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  9. III. Метод, методика, технология
  10. III. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ПРОВЕДЕНИЮ СЕМИНАРСКИХ ЗАНЯТИЙ
  11. III. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ СТУДЕНТАМ ПО ПОДГОТОВКЕ К СЕМИНАРУ
  12. III. Общие методические указания по выполнению курсовой работы

Організаційно-методичні методи управління тісно пов'язані з методичною роботою. У зв'язку з тим, що методична робота, особливо в школах та ПТУ, перетворилась на окремий вид діяль­ності, є загроза послаблення єдності цього напряму та цілей управління. Тому керівникові навчального закладу для забезпе­чення ефективності використання цих методів управління важ­ливо підпорядковувати зміст управлінської діяльності завдан­ням роботи в управлінському циклі.

Необхідність тісної єдності завдань управління та методів цієї групи зумовлена ще двома обставинами. Методична робота пла­нується на початку року, а методи управлінської діяльності, по­в'язані з організацією методичної роботи, реалізуються протя­гом року. Тому знову-таки виникає загроза послаблення зв'язку цих методів управління з його завданнями.

Крім того, методична робота здійснюється як за загальними планами навчального закладу, так і за планами окремих струк­турних підрозділів — методичних об'єднань, кафедр, факульте­тів. Тому, займаючись організацією того чи іншого заходу мето­дичної роботи, керівник має тримати в полі зору мету, на реалі­зацію якої спрямований відповідний метод управлінської діяль­ності.

Саме від керівника залежить, чи буде методична робота здійс­нюватися заради роботи, тому що її необхідно за традицією орга­нізовувати щороку, чи вона буде спрямована на забезпечення чітко визначених цілей роботи. У такому разі доцільно згадати слова Макінзі: "Нема нічого більш легкого, ніж бути зайнятим, немає нічого більш важкого, ніж бути результативним".

У педагогічній літературі методична робота визначається як цілісна, така, що ґрунтується на досягненнях науки та передо­вому досвіді й конкретному аналізі навчально-виховного проце­су, система взаємопов'язаних заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації і професійної майстерності кожного вчителя та вихователя (включаючи й заходи з управління про­фесійною самоосвітою, самовиховання, самовдосконалення пе­дагогів), на розвиток та підвищення творчого потенціалу педа­гогічного колективу в цілому і, в кінцевому результаті, на удос­коналення навчально-виховного процесу, досягнення оптималь­ного рівня освіченості, виховання, розвитку конкретних шко­лярів.

Аналіз змісту методичної роботи та суті організаційно-мето­дичних методів управління дає змогу зазначити, що ці методи виходять за межі традиційного розуміння спрямованості мето­дичної роботи.

У реалізації завдань роботи навчальних закладів на той чи ін­ший управлінський цикл беруть участь не тільки педагоги, а й учнівський (студентський) актив, батьки, методисти, секретарі, інженери, бухгалтери, працівники численних структурних підрозділів вищих навчальних закладів. Саме тому організацій­но-методичні методи пов'язані не лише з методичною роботою у її традиційному розумінні, а в цілому з підготовкою всіх залуче­них до реалізації завдань роботи у тому чи іншому навчальному році.

У літературі, присвяченій методичній роботі, поширена дум­ка про необхідність її здійснення на діагностичній основі. У цьо­го положення є як переваги, так і недоліки. До переваг можна віднести те, що діагностика дає можливість з'ясувати індивіду­альні ускладнення в роботі педагогів та запланувати методичну роботу, яка дає можливість їх ослабити або зняти.

Проте недолік такого підходу до організації методичної робо­ти є більш суттєвим. Реалізація ідеї організації методичної ро­боти на діагностичній основі призводить до відокремлення цьо­го напряму управлінської діяльності від інших напрямів. Йти­ся має не про діагностичну основу методичної роботи, а про діаг­ностичне визначення завдань роботи навчального закладу та підпорядкування цим завданням всього змісту управлінської діяльності — планування роботи (і методичної в тому числі), ор­ганізаційної роботи, контролю, регулювання. Тільки за таких умов управління навчальним закладом (і, зокрема, методична робота) може бути справді ефективним.

У педагогічній діяльності виокремлюють три типи завдань: індивідуальні, індивідуально-групові, індивідуально-колектив­ні. Сутність управління навчальним закладом саме і полягає у визначенні індивідуально-колективних завдань та об'єднанні зу­силь педагогічного колективу для їх вирішення. Така логіка управлінської діяльності є більш доцільною, забезпечує приско­рений розвиток навчального закладу як цілісної педагогічної системи.

Забезпеченню реалізації індивідуально-групових завдань підпорядкована діяльність методичних об'єднань, кафедр, твор­чих груп.

Останнім часом, особливо в загальноосвітніх школах, поши­рились нетрадиційні форми організації методичної роботи: яр­марок педагогічної творчості, фестиваль педагогічних ідей і зна­хідок, панорама методичних новинок, педагогічні розписи, клу­би творчих педагогів, методичні вернісажі, творчі портрети, школи педагогічної майстерності.

Особливістю цих форм роботи є їх інформаційно-оглядова спрямованість. Ці форми роботи дуже важко підпорядкувати реалізації певного управлінського завдання та Перевірити їхню ефективність, вплив на діяльність навчального закладу. Найтісніше вони пов'язані з організацією самоосвіти працівників та їх індивідуальним розвитком.

Фактично в сучасному управлінні навчальними закладами співіснують дві не дуже чітко усвідомлені практичними праців­никами моделі управління.

Перша пов'язана з цільовим, стратегічним управлінням. Вона передбачає визначення чітких цілей спільної роботи, об'єднан­ня зусиль усіх залучених до їх реалізації та підготовку праців­ників до ефективної роботи.

Друга пов'язана з орієнтацією управління на розвиток твор­чого потенціалу, особистості працівника і забезпечення за допо­могою цього ефективного розв'язання завдань навчального за­кладу.

Можна погодитися з доцільністю кожного з цих підходів, але слід зазначити, що специфічною рисою навчальних закладів є те, що одного учня чи студента навчає значна кількість педагогів. Ця особливість зумовлює необхідність визначення загальних цілей роботи, інтеграції зусиль працівників, їх підготовки до нових видів спільної діяльності. Для цього необхідна система організаційно-методичних методів управління (рис. 10).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)