|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМОрганізаційно-методичні методи управління тісно пов'язані з методичною роботою. У зв'язку з тим, що методична робота, особливо в школах та ПТУ, перетворилась на окремий вид діяльності, є загроза послаблення єдності цього напряму та цілей управління. Тому керівникові навчального закладу для забезпечення ефективності використання цих методів управління важливо підпорядковувати зміст управлінської діяльності завданням роботи в управлінському циклі. Необхідність тісної єдності завдань управління та методів цієї групи зумовлена ще двома обставинами. Методична робота планується на початку року, а методи управлінської діяльності, пов'язані з організацією методичної роботи, реалізуються протягом року. Тому знову-таки виникає загроза послаблення зв'язку цих методів управління з його завданнями. Крім того, методична робота здійснюється як за загальними планами навчального закладу, так і за планами окремих структурних підрозділів — методичних об'єднань, кафедр, факультетів. Тому, займаючись організацією того чи іншого заходу методичної роботи, керівник має тримати в полі зору мету, на реалізацію якої спрямований відповідний метод управлінської діяльності. Саме від керівника залежить, чи буде методична робота здійснюватися заради роботи, тому що її необхідно за традицією організовувати щороку, чи вона буде спрямована на забезпечення чітко визначених цілей роботи. У такому разі доцільно згадати слова Макінзі: "Нема нічого більш легкого, ніж бути зайнятим, немає нічого більш важкого, ніж бути результативним". У педагогічній літературі методична робота визначається як цілісна, така, що ґрунтується на досягненнях науки та передовому досвіді й конкретному аналізі навчально-виховного процесу, система взаємопов'язаних заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації і професійної майстерності кожного вчителя та вихователя (включаючи й заходи з управління професійною самоосвітою, самовиховання, самовдосконалення педагогів), на розвиток та підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому і, в кінцевому результаті, на удосконалення навчально-виховного процесу, досягнення оптимального рівня освіченості, виховання, розвитку конкретних школярів. Аналіз змісту методичної роботи та суті організаційно-методичних методів управління дає змогу зазначити, що ці методи виходять за межі традиційного розуміння спрямованості методичної роботи. У реалізації завдань роботи навчальних закладів на той чи інший управлінський цикл беруть участь не тільки педагоги, а й учнівський (студентський) актив, батьки, методисти, секретарі, інженери, бухгалтери, працівники численних структурних підрозділів вищих навчальних закладів. Саме тому організаційно-методичні методи пов'язані не лише з методичною роботою у її традиційному розумінні, а в цілому з підготовкою всіх залучених до реалізації завдань роботи у тому чи іншому навчальному році. У літературі, присвяченій методичній роботі, поширена думка про необхідність її здійснення на діагностичній основі. У цього положення є як переваги, так і недоліки. До переваг можна віднести те, що діагностика дає можливість з'ясувати індивідуальні ускладнення в роботі педагогів та запланувати методичну роботу, яка дає можливість їх ослабити або зняти. Проте недолік такого підходу до організації методичної роботи є більш суттєвим. Реалізація ідеї організації методичної роботи на діагностичній основі призводить до відокремлення цього напряму управлінської діяльності від інших напрямів. Йтися має не про діагностичну основу методичної роботи, а про діагностичне визначення завдань роботи навчального закладу та підпорядкування цим завданням всього змісту управлінської діяльності — планування роботи (і методичної в тому числі), організаційної роботи, контролю, регулювання. Тільки за таких умов управління навчальним закладом (і, зокрема, методична робота) може бути справді ефективним. У педагогічній діяльності виокремлюють три типи завдань: індивідуальні, індивідуально-групові, індивідуально-колективні. Сутність управління навчальним закладом саме і полягає у визначенні індивідуально-колективних завдань та об'єднанні зусиль педагогічного колективу для їх вирішення. Така логіка управлінської діяльності є більш доцільною, забезпечує прискорений розвиток навчального закладу як цілісної педагогічної системи. Забезпеченню реалізації індивідуально-групових завдань підпорядкована діяльність методичних об'єднань, кафедр, творчих груп. Останнім часом, особливо в загальноосвітніх школах, поширились нетрадиційні форми організації методичної роботи: ярмарок педагогічної творчості, фестиваль педагогічних ідей і знахідок, панорама методичних новинок, педагогічні розписи, клуби творчих педагогів, методичні вернісажі, творчі портрети, школи педагогічної майстерності. Особливістю цих форм роботи є їх інформаційно-оглядова спрямованість. Ці форми роботи дуже важко підпорядкувати реалізації певного управлінського завдання та Перевірити їхню ефективність, вплив на діяльність навчального закладу. Найтісніше вони пов'язані з організацією самоосвіти працівників та їх індивідуальним розвитком. Фактично в сучасному управлінні навчальними закладами співіснують дві не дуже чітко усвідомлені практичними працівниками моделі управління. Перша пов'язана з цільовим, стратегічним управлінням. Вона передбачає визначення чітких цілей спільної роботи, об'єднання зусиль усіх залучених до їх реалізації та підготовку працівників до ефективної роботи. Друга пов'язана з орієнтацією управління на розвиток творчого потенціалу, особистості працівника і забезпечення за допомогою цього ефективного розв'язання завдань навчального закладу. Можна погодитися з доцільністю кожного з цих підходів, але слід зазначити, що специфічною рисою навчальних закладів є те, що одного учня чи студента навчає значна кількість педагогів. Ця особливість зумовлює необхідність визначення загальних цілей роботи, інтеграції зусиль працівників, їх підготовки до нових видів спільної діяльності. Для цього необхідна система організаційно-методичних методів управління (рис. 10). Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |