АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ДОДАТОК

Читайте также:
  1. ДОДАТОК
  2. Додаток
  3. ДОДАТОК
  4. ДОДАТОК
  5. Додаток 1
  6. Додаток 1
  7. ДОДАТОК 1.
  8. Додаток 10
  9. Додаток 11
  10. Додаток 11
  11. Додаток 12

· З якого часу функціонує категорія «українська культура як цілісна система»?

Відповідь: З початку демократичних перетворень у суспільному житті українського народу та з проголошенням державної незалежності України. Ця категорія найповніше виражає духовний світ українського народу.

· Чи завжди українська культура розвивалася і функціонувала як цілісна система?

Відповідь: Так. Це засвідчують історичні фактори розвитку, незважаючи на те, що в цьому процесі необхідно було переборювати різні ідеологічні, політичні, класові, соціальні, конфесійні та інші перепони.

· На скільки періодів поділена українська культура в сучасній українській культурології?

Відповідь: На сім періодів. Перший – охоплює часовий відрізок від її витоків і до прийняття християнства в Київській Русі. Другий – охоплює час існування княжої держави – Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Третій – охоплює Литовсько-Польску добу в історії українського народу. Четвертий – охоплює козацько-гетьманську добу. П’ятий – охоплює період від часів зруйнування Гетьманщини і до початку ХХ ст. Шостий – охоплює період від початку ХХ ст. до кінця 80-х років ХХ ст. Сьомий – охоплює період незалежності (це нова концепція щодо періодизації української культури, яка відмінна від концепції як радянської, так і української народницької періодизації. В її основі об’єктивно-логічний, історико-філософський аналіз подій і явищ, що мали місце упродовж усієї історії української культури від її витоків і до сьогодення).

· Скільки і які духовні злами були в історії українського етносу, що набули масштабів загальнонародної та загальнонаціональної трагедії?

Відповідь: Три. Перший – стався на переломі Х-ХІ ст., коли відбулася примусова відмова від язичницької культури. Другий – охоплює період поневолення України Російською Імперією, яка впродовж трьох століть примусово відривала український народ від традицій своєї культури. Третій – охоплює період соціалістичної культурної «революції», коли було знищено чимало культурних діячів і пам’яток української культури – національні духовно-моральні цінності.

· Що сприяло процесові поширення суспільних функцій української мови?

Відповідь: Декларація про державний суверенітет України (1990), Закон про мови в Україні (1989), Акт проголошення державної незалежності України (1991).

· Яка подія Х ст. історії Київської Русі відіграла вирішальне значення в історії розвитку держави?

Відповідь: Реформа князя Володимира щодо запровадження християнства.

· Як називалося головне християнське свято українського народу доби Київської Русі?

Відповідь: Великдень. У ті часи воно збігалося з язичницьким святом весняного воскресіння природи.

· Як називається весняне свято українського народу доби Київської Русі, котре святкували 6 травня за старим стилем?

Відповідь: Св. Юрія (за народним календарем Юрій – це первісна персоніфікація зрілої та розвиненої весни).

· Навколо яких трьох свят групувалися жниварські звичаї та обряди?

Відповідь: Св.Іллі, Маковея та Спаса, що після запровадження християнства перебрали на себе ролі Велеса й Перуна.

· Чи означала християнізація повний розрив з традиціями народного язичництва?

Відповідь: Ні. Християнство сприймалося у мирському середовищі крізь призму традиційного світогляду, воно було піддане переробці відповідно до принципів язичництва.

· Що характерне для мистецтва ХІ ст. в Київській Русі?

· Відповідь: Те, що зображення не маскують масив стіни, не стирають його, а органічно зливаються з поверхнею склепінь, арок, стовпів, виявляючи їх тектоніку.

· Як називався перший осередок церковного співу в Київській Русі? Відповідь: Києво-Печерська лавра, звідси церковний спів поширився на церкви і монастирі всієї Русі.

· Чи у всіх руських землях був однаковий політичний устрій?

· Відповідь: Ні. У кожній руській землі були свої особливості політичного устрою. (Новгородська і Псковська землі – боярські республіки; Володимиро-Суздальська земля – сильна княжа влада; Галицько-Волинська земля – симбіоз вла­ди – сильне боярство і авторитетна сильна княжа влада).

· Коли і на основі чого утворилося Галицько-Волинське князівство? Відповідь: У 1199 році на основі об’єднання Галицької і Волинської земель, яке здійснив Роман Мстиславич.

· Якими великими містами славилась Галицько-Волинська земля? Відповідь: Перемишлем, Звенигородом, Галичем, Теребовлем, Белзом, Володи­миром, Луцьком, Кременцем, Берестем, Пересопницею, Дорогобужем, Львовом.

· До чого призвів розвиток феодальної власності у Галицько-Волинському суспільстві?

· Відповідь: До соціального розшарування.

· Як називали селян на всіх землях Давньої Русі?

· Відповідь: Смерди, переважна частина з них була вільними, що мали власні господарства.

· Які соціальні прошарки складали «простий люд», основну масу населення Русі?

· Відповідь: Соціальні групи, які мали назви: «паробок», «слуги князя», «дворові слуги», «проста челядь», «городяни», літописні джерела подають дуже мало відомостей про простих людей).

· Хто завершив процес об’єднання галицьких земель у єдину державу?

Відповідь: Володимирко і Роман Мстиславич. (Могутність об’єднаної Галицько-Волинської держави посилилась за князя Данила (Галицького) Романовича.

· Коли в Україні впливи Реформації стають найвідчутнішими?

· Відповідь: В 50-х роках XVI ст. (Як наслідок, у Галичині, на Вінниччині, Брацлавщині, Київщині, Житомирщині утворюються громади кальвіністів, атитрині-таріїв, соціанів та ін.

· Чи мав реформаційний рух в Україні вагомий вплив на пробудження націо­нальної свідомості й культури українського народу?

· Відповідь. Так. Хоча і не набув масштабів Західної Європи.

· Коли в Україні розпочав свою діяльність Орден єзуїтів?

· Відповідь: В 1568 році, Орден було засновано в Парижі в 1534 році і затвердже­но Папою Павлом під назвою «Товариство Ісуса». В Україні Орден провадив по­лонізацію та окатоличення населення через посередництво місіонерської та пе­дагогічної діяльності – школи в Перемишлі, Фастові, Острозі, Львові, Вінниці.

· Скільки єзуїтських колегій діяло в Україні в період активної місіонерської і педагогічної діяльності Ордену єзуїтів?

· Відповідь:23, (крім освіти, вони акцентували увагу на пропаганді католицько­го віровчення. Найбільшими були колегії у Ярославі (1574), де навчався Богдан Хмельницький, Львові (1608), Луцьку (1614), Києві (1647), Кам'янці-Подільсь-кому, Вінниці, Перемишлі та ін.).

· Якою мовою велося навчання в єзуїтських колегіях? Відповідь: Латинською.

· Що спричинило до підписання Берестейської церковної унії в жовтні 1596 року?

· Відповідь: Соціально-економічні умови, історичні обставини, (її підписанню пе­редувало чимало подій. Не останню роль в її підписанні відіграла частина пра­вославних ієрархів, яка ще в 1590 році вступила у таємні переговори з польсь­ким королем Сигизмундом III і висловила бажання приєднатися до католицької церкви. А в 1595 році прихильники унії (за підтримки королівського уряду) на­правили своїх посланців – єпископа Луцького Кирила Терлецького та єпископа Володимирського Іпатія Потія в Рим, де вони в присутності Папи Климента VIII прийняли зверхність від імені всього православного народу).

· З якого часу католицизм став активно поширюватися на теренах України?

· Відповідь: 3 1595 року, коли прихильники унії (за підтримки королівського уряду) направили своїх посланців – єпископа Луцького Кирила Терлецького та єпис­копа Володимирського Іпатія Потія в Рим, де вони в присутності папи Климента VIII прийняли зверхність від імені всього православного народу.

· Чи сприяла Польсько-Литовська доба розвитку культури в Україні? Відповідь: Вона істотно позначилася на розвитку української культури. По-перше, українські землі відновили економічні й культурні зв’язки з західними

державами, які були зруйновані в період татаро-монгольської навали. По-друге, українська культура зазнала істотного впливу ідей європейського Відродження, зокрема поширення гуманізму. По-третє, культурний процес в українських зем­лях тривав в умовах гострої релігійно-політичної боротьби між сходом і заходом за сфери впливу.

· Чи була шкільна освіта частиною загальнодержавної і церковної політики за князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого? Відповідь: Так. (Було утворено три типи шкіл (проіснували до XVI ст.):палацова школа підвищеного типу, що утримувалася за рахунок князя – це прототип державного навчального закладу; школа «книжного вчення», основною метою якої була підготовка священиків і ченців; світська школа домашнього навчан­ня, де навчалися діти ремісників і купців. (Школи організовувалися за грецьким зразком).

· Що вивчали в давньоруських школах?

· Відповідь: Основи письма, читання, арифметику, спів, музику, поетику, ритори­ку, іноземні мови, переважно латинську й грецьку.

· Якою мовою велося навчання в давньоруських школах?

· Відповідь: Церковнослов’янською.

· Яка культурна пам’ятка «Острозької академії» вважалася найважли­вішою?

· Відповідь: Це видання повної художньо ілюсторваної Біблії слов'янською мовою в 1581 році, текст якої вживався при богослужінні у православних церквах.

· Де і коли в Україні були створені вищі школи на зразок «Острозької ака­демії»?

· Відповідь: У Турові — 1572 році, Володимирі-Волинському – 1577 році, Слуцьку – 1580 році, Львові – 1586 році. (Навчання в цих школах було доступне убогим і багатим. їх основним завданням було релігійне і моральне виховання молоді).

· У якому західноукраїнському місті функціонував відомий осередок розвит­ку ренесансно-гуманістичного світогляду в Україні?

· Відповідь: В Острозі.

· На який період припадає найактивніша діяльність Острозького культур­но-освітнього центру?

· Відповідь: На період підготовки Берестейської церковної унії. (Як наслідок – по­являються талановиті полемічні твори, у яких на основі розвитку реформаційних ідей викристалізовується оновлена релігійна доктрина острозьких книжників).

· Що стояло в центрі гуманістичного світогляду в Україні наприкінці XVI ст.?

· Відповідь: Ідея людини, її самоцінності.

· Яку функцію в Україні, крім, навчальної, виконували протестантські і ка­толицько-єзуїтські школи в кінці ХVІ-першій половині XVII ст.? Відповідь: Пропагандистсько-виховну функцію.

· Яку назву в 1864 році дістали всі початкові школи?

· Відповідь: Початкові народні училища.

· На базі якого навчального закладу було засновано Новоросійський універ­ситет в Одесі в 1865 р.?

· Відповідь: На базі Рішельєвського ліцею.

· Яку офіційну назву мав акт, який накладав заборони на ввезення українсь­ких книг із-за кордону і діяв з 1876 року (впродовж 30 років, хоч так і зали­шився таємним).

· Відповідь: Емський акт.

· У якому році і де було створене Літературне товариство імені Т. Г. Шев­ченка для поглиблення науково-літературної діяльності?

· Відповідь: У 1873 р. у Львові.

· Хто з відомих культурних діячів України редагував «Записки Наукового то­вариства імені Т. Г. Шевченка» протягом 1895-1913 рр.?

· Відповідь: Михайло Грушевський.

· Кому з українських діячів культури на святкуванні столітнього ювілею Хар­ківського університету вручили дипломи докторів і відзначили їхні заслуги на ниві української історії та історії літератури?

· Відповідь: М. Грушевському та І.Франку.

· Скільки газет (з 275), що виходили в Україні в XIX ст., видавалися українсь­кою мовою?

· Відповідь: Одна.

· Що призвело в середині 50-х р. XIX ст. до завмирання, на певний час, розвит­ку живопису, а образотворче мистецтво обмежується виконанням офіційних замовлень і портретів?

· Відповідь: Розгром Кирило-Мефодіївського товариства.

· Як називається документ, який із 1863 р. наклав важкі пута на українську культуру взагалі і освіту, зокрема?

· Відповідь: Валуєвський циркуляр.

· Що входило в навчальну програму початкових народних училищ, які були проголошені безстановими?

· Відповідь: Закон Божий, письмо, читання, 4 дії арифметики, церковний спів. Які два типи гімназій було створено в 1864 р.?

· Відповідь: Класичні і реальні (ланки середньоосвітньої загальної школи були проголошені безстановими і загальнодоступними, хоч за навчання треба було платити).

· Який історичний журнал стає справжнім науковим і культурним центром в останній чверті XIX ст. – початку XX ст.?

· Відповідь: «Києвская Старина» (1882-1907), заснований на фонд В. Симиренка, частково В. Тарнавського.

· У якому році Літературне товариство імені Т.Г. Шевченка було перейме­новане в Наукове товариство імені Т. Г. Шевченка і якою була його мета?

· Відповідь: У 1892 році. Мета – сприяти піднесенню української словесності, розробляти науку українською мовою.

· За які заслуги Т.Г. Шевченка наприкінці 1860 року було обрано академіком Санкт-Петербурзької імператорської академії мистецтв. Відповідь: За майстерність і знання у гравірувальному мистецтві.

· З діяльністю якого товариства пов’язана активізація художнього життя в Україні?

· Відповідь: 3 діяльністю «Товариства пересувних виставок» (1870).

· Назвіть майстрів українського живопису, графіки і скульптури, що попов­нювали ряди художників-передвижників?

· Відповідь: М.Кузнєцов, І.Похитонов, К.Костанді, О. Мурашко, І.Крамський, І. Рєпін, А. Куїнджі та ін.

· Де і коли були організовані перші виставки «Товариства пересувних виставок»?

· Відповідь: У 1872 році (Київ, Харків).

· Хто з українських художників впливає в II половині XIX ст. на процес фор­мування української національної школи пейзажного живопису? Відповідь: В. Орловський, К.Крижицький, І. Похитонов, С. Васильківський та ін.

· Чиї монументальні художні роботи, що створені в Києві, стали кроком упе­ред на шляху розвитку тенденцій філософського узагальнення та релігійно­го романтизму у мистецтві?

· Відповідь: М. Врубеля, В. Васнецова, М. Нестерова.

· Назвіть час київського періоду творчості Михайла Врубеля (1856-1910). Відповідь: 1884-1889рр.

· Над чим працював М.Врубель у Києві, за рекомендацією Санкт-Петербурзької імператорської академії мистецтв Чистякова?

· Відповідь: Над оновленням стінопису XII ст. у Кирилівській церкві, що був роз­початий у 1881 році, створенням орнаментів для розпису Володимирського со­бору (1885-1896).

· Де з середини XIX ст. в Україні поступово формуються центри живопису? Відповідь: Київ, Львів, Харків, Одеса.

· Що сприяло створенню місцевих творчих об’єднань, значним поширенням виставочної діяльності в Одесі, Києві, Харкові, Львові, які чітко окреслю­ють особливості місцевих художніх шкіл?

· Відповідь: Активний розвиток культурних центрів.

· Назвіть відомі творчі об’єднання художників, які були створені в кінці XIX-початку XX ст.

· Відповідь: «Товариство південноросійських художників» (1809–1993), «Київське товариство художніх виставок» (1893), «Харківське товариство художніх виста­вок» (1896), «Товариство розвою руської штуки» (1896).

· Назвіть найвідоміші роботи художника Олександра Мурашка (1875-1919).

· Відповідь: «Портрет дівчини у червоному капелюсі» (1902-1903), «Паризьке кафе» (1903), він був учнем І. Рєпіна в Петербурзі.

· Чого вимагав український театр у її половині XIX ст.?

· Відповідь: Вимагав остаточного відокремлення від російського і польського те­атру, формування власного самобутнього репертуару.

· Як називається указ російського царату, що заборонив сценічні вистави і друкування текстів до нот українською мовою?

· Відповідь: Емський акт 1876 року.

· Що стало причиною заборони з 1863 року в Україні польських вистав? Відповідь: Польське повстання.

· Хто з 1881 року, граючи в театрі Ашкаренка в Кременчуці, здобув дозвіл на українські вистави і створив Товариство українських акторів? Відповідь: Марко Кропивницький (1840–1910).

· Кого вважають «батьком» українського театру?

· Відповідь: Марка Кропивницького (1840–1910).

· Які твори Марка Кропивницького і сьогодні входять у репертуар теат­рів в Україні?

· Відповідь: «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Олеся» та ін.

· Які твори Володимира Винниченка мали велике значення для драматургії початку XX ст.?

· Відповідь: «Дисгармонія», «Великий Молох» та ін.

· З ім’ям якого українського драматурга початку XX ст. передові театральні сили пов’язували надію на вихід українського театру на європейську сцену?

· Відповідь: 3 ім’ям В.Винниченка.

· Яким був український театр у першому десятиріччі XX ст.?

· Відповідь: Етнографічним, романтично-сентиментальним, водевільно-розва­жальним. Він переживав стагнацію. Формування відбувалося в межах побутової тематики.

· Як називався театр в Україні, поява якого засвідчувала неухильний куль­турний прогрес, сприяла формуванню естетичних смаків, художніх уподо­бань певної частини тогочасного суспільства, а факт його існування заохо­чував до роботи в оперному жанрі українських композиторів? Відповідь: Міський (оперний) театр, заснований у 1867 р. Він був першим у Російській імперії провінційним закладом такого типу, мав високий професійний рівень, працював у політичному й художньому руслі Петербурзького і Московсь­кого імператорських театрів. На межі ХІХ-ХХ ст. у його репертуарі з’являються нові твори П. Чайковського, М. Римського-Корсакова, Р. Вагнера та ін. Проте операм українських композиторів М. Лисенка, П. Сокальського, Б Підгорецького, М. Аркаса та ін. тут практично не було місця.

· У якому театрі, з поглибленням утисків щодо культури під час револю­ції 1905-1907 рр., належала провідна роль у розвитку української музич­ної культури, де було запроваджено регулярне сценічне втілення оперних творів українською мовою?

· Відповідь: У театрі М. Садовського.

· Назвіть опери, які знайшли сценічне втілення в театрі М. Садовського? Відповідь: «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Енеїда» М.Лисенка, «Продана наречена» Б. Сме­тани та ін.

· Що перешкоджало театру М. Садовського забезпечити успішний розвиток українського оперного мистецтва?

· Відповідь: Перешкоджала політика царського уряду, постійна потреба коштів, приватний характер ведення справи.

· Назвіть українських оперних співаків, які досягли високого становища в мистецькому світі в перші десятиріччя XX ст.

· Відповідь: А. Нежданова, С. Крушельницька, О. Мишугата ін.

· Як можна характеризувати розвиток української культури XX ст.? Відповідь: Як період національно-державного відродження, започаткований демок­ратичними перетвореннями 1917 року, що має відносно різні за змістом етапи.

· Назвіть етапи розвитку української культури XX ст. та їхні хронологічні рамки.

· Відповідь: 1) етап національного відродження (1917-1933); 2) етап тоталітарного панування «соцреалізму» (1933-1956); З) етап стихійного піднесення духу національного опору (1956-1987); 4) етап національно-духовного оновлення (з 1987).

· З чим пов’язаний етап національного відродження початку XX ст., який був логічним продовженням процесу, започаткованого наприкінці XIX ст.?

· Відповідь: Ізутворенням державності.

· Які слова Першого Універсалу (23.07.1917) визначають сутність національ­ного відродження, що їх задекларував новоутворений український парла­мент – Центральна Рада?

· Відповідь: Сутність національного відродження була задекларована словами «Віднині самі творитимемо наше життя».

· Коли сформувались соціально-політичні та національно-духовні цінності, які протягом усього XX ст. визначали тенденцію розбудови національної де­ржавності та культури?

· Відповідь: 1917-1921 рр.

· Як називається нова хвиля українського відродження, що бере початок з 1923 року?

· Відповідь: Вона відома під назвою «українізація».

· Хто був серед головних ідеологів і організаторів процесу «українізації»? Відповідь: Українські націонал-комуністи О. Шумський та М. Скрипник.

· Як тлумачили українізацію її організатори та ідеологи?

· Відповідь: Як прилучення широких мас до національної освіти та культури, як «дерусифікацію пролетаріату».

· Які театри діяли в Києві в 1918 р. і під чиїм керівництвом?

· Відповідь: Державний драматичний, під керівництвом О. Загарова і В.К ривецького; Державний народний П. С аксаганського; «Молодий театр» Леся Курбаса і Гната Юри.

· Хто створив у 1919 р. театр імені І. Франка в Києві?

· Відповідь: Гнат Юра, відокремившись із групою акторів від «Малого театру».

· Які тенденції було покладено в основу театральної естетики «Молодого
театру»?

· Відповідь: Західноєвропейські модерністські тенденції.

· Як називалось новаторське об’єднання, яке створив у 1922 р. Лесь Курбас на основі «Молодого театру»?

· Відповідь: Театр «Березіль».

· У якому місті протягом 1926-1933 рр. працює театр «Березіль»?

· Відповідь: уХаркові.

· Назвіть прізвища відомих українських акторів, які пройшли театральну школу «Березілі»?

· Відповідь: А. Бучма, В.Василько, Й.Гірняк, І.Мар’яненко, М. Крушельницький. О. Добровольська.

· Хто був найближчим помічником Л. Курбаса в модернізації українського театру?

· Відповідь: Драматург М. Куліш.

· Драматичні твори якого з українських письменників стали широко відомі в Західній Європі з 20-х рр. XX ст.?

· Відповідь: В. Винниченко (1880–1951).

· Як називається п’єса Винниченка, яка в 1921 р. була екранізована в Берліні?

· Відповідь: «Чорна пантера і Білий ведмідь», у якій йшлося про трагічний розрив між високими ідеалами мистецтва і нужденною реальністю богеми.

· Хто з українських драматургів уперше вивів на сцену українську інтеліген­цію, українське місто?

· Відповідь: В. Винниченко.

· Які твори М. Куліша стали широко популярними у 30-х роках XX ст. і ста­вилися в театрах Москви і Берліна?

· Відповідь: Психологічна драма «97», комедія «Мина Мазайло», лірична драма «Патетична соната».

· Як називається установа, що сприяла пожвавленню новаторського пошуку в галузі образотворчого мистецтва?

· Відповідь: Українська Академія Мистецтв, утворена в 1917 р.

· Хто був першим ректором Української Академії Мистецтв?

· Відповідь: Видатний художник-графік Г. Нарбут (1886– 1920).

· Під впливом чиїх ідей та традицій формувався творчий стиль художника-графіка Г. Нарбута?

· Відповідь: Під впливом ренесансових ідей А. Дюрера, традицій неокласицизму та модернізму.

· Хто з художників стояв біля витоків українського авангардизму? Відповідь: О. Богомазов (1880–1930); Б.Екстер (1882–4949).

· Хто з художників кінця ХІХ– першої половини XX ст. зробив значний внесок у розвиток культури на західноукраїнських землях?

· Відповідь: Художник, громадський діяч І.Труш (1869–1941).

· Чи був період національного відродження в Україні початку XX ст. довгот­ривалим? Вкажіть роки цього періоду, а також рік перших наступів на на­ціональну культуру, що супроводжувався переслідуванням, а далі знищен­ням кращих сил творчої інтелігенції. Відповідь: Так (1917–1933 рр.); із 1926 р. початок наступу.

· Під якою назвою увійшов наступ на національну культуру, що почався ще в період першого етапу національно-державного відродження? Відповідь: Розстріляне відродження.

· Що було характерною рисою для другого етапу національно-державного відродження XX ст. в Україні і до чого це призвело?

· Відповідь: Характерною рисою був монопольний диктат соціалістичної інфор­мації, що призвело до приниження і морального занепаду духовної культури в її різних формах.

· Який основний наслідок другого етапу національно-державного відродження?

· Відповідь: Фізичне і духовне знищення найяскравіших представників національ­ної інтелігенції.

· У які роки відбулася відносна лібералізація політики КПРС щодо націо­нальних культур і як цей період називають?

· Відповідь: У 1956–1961 рр.; період «політичної відлиги».

· Назвіть громадських і політичних діячів- «шістдесятників».

· Відповідь: І. Світличний, В. Стус, Л. Костенко, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський, М. Руденко, В. Марченко, Є. Гуцало, В. Мороз, В. Чорновіл, М. Осад­чий, П. Заливаха та ін.

· З чим пов’язане оновлення національної культури у другій половині 80-років XX ст.?

· Відповідь: Із протестом проти ідеології регламентації культурного життя, з орієнтацією на загальнолюдські цінності світової культури, із запереченням штучних догм соціалістичного реалізму та космополітичних цінностей комерційної культури.

· Хто був призначений першим президентом Української АН?

· Відповідь: В. Вернадський (1863–1945), вчений (у той час член партії кадетів).

· Хто був незмінним секретарем Української Академії (УАН)?

· Відповідь: А.Кримський (1871–194), вчений зі світовим іменем, сходознавець, славіст, письменник, який знав понад 60 мов.

· Назвіть вчених, котрі зробили значний внесок в організацію УАН.

· Відповідь: Д. Багалій, П. Тутковський, Є. Тимченко, М. Петров, М. Туган-Барановський, С. Єфремов, С. Смаль-Стоцький, М. Сумцов, М. Холодний, М. Бійшевський, В. Липинський, Н. Перетц та ін.

· Із чим пов’язане загальне піднесення національної культури?

· Відповідь: 3 розвитком літературного процесу (у 1918-1921 рр. виникає велика кількість літературних об’єднань).

· Хто з українських поетів у 1901 р. опублікував у «Літературно-науковому віснику» лист програмного характеру, де закликав письменників до участі в альманасі, який би змістом і формою наближався до нових форм і напрямів сучасних європейських літератур?

· Відповідь: М. Вороний (1871–1940); театрознавець, перекладач, поет.

· Назвіть прізвище відомого українського поета, що був одним із засновни ків Національного зразкового театру 1917 р., засновником і керівником Українських вищих драматичних курсів (1918–1919).

· Відповідь: М. Вороний.

· Традицію якого стилю продовжують українські поети початку XX ст., виробляючи новий необароковий стиль у формі символізму?

· Відповідь: Традиції української барокової культури.

· Хто з українських поетів початку XX ст. здобув собі славу «глибоко національного поета» після виходу збірки поезій «Сонячні кларнети» (1918).

· Відповідь: П. Тичина (1891-1967).


 

Навчально-методичне видання

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.026 сек.)