АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сутність процесу навчання

Читайте также:
  1. VI. Підготовка процесуальних документів до практичного заняття – до 5 балів за кожний документ
  2. VII. Система підготовки кадрів до здійснення процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя
  3. Аналіз уроку виробничого навчання.
  4. Аналіз уроку теоретичного навчання.
  5. БИЛЕТ 5-6Поняття про організаційні форми навчання. Класифікація форм навчання природознавству.Класифік норм навч.природозн.
  6. Біржова угода: ознаки, сутність, зміст, класифікація
  7. Біржовий механізм ціноутворення. Формування цін на біржі. Структура елементів біржової ціни. Сутність та правила біржового котирування.
  8. Бланкові, опитувальні, рисункові і проективні психодіагностичні методики. Сутність і частота народження. Поняття про об'єктивно-маніпуляційних методиках
  9. В чому полягає сутність безпеки життєдіяльності людини?
  10. Вид - основний етап еволюційного процесу.
  11. Вид - якісний етап еволюційного процесу.
  12. Види опціонів: опціон-запит і опціон-пропозиція, їх сутність

Дидактика – галузь педагогіки, яка досліджує і розробляє теорію освіти і навчання, виховання у процесі навчання.

Термін цей (від грецького: дидактикос – той, хто навчається) вживається в педагогічних працях з XVII століття (1613 р. – німецькі педагоги Кристоф Хельвег і Йохим Юнг, праця “Короткий звіт з дидактики, або мистецтво навчання”). Я.-А. Коменський у “Великій дидактиці” (1657) розробив зміст освіти, дидактичні принципи, методи навчання, вперше обґрунтував класно-урочну форму навчання.

Дидактика – теоретична (вивчає реальний педагогічний процес) і нормативно-прикладна (теоретичні знання є підставою для визначення змісту, вибору методів навчання, організації керівництва навчальною діяльністю учнів) наука. Таким чином, дидактика як наука має пояснювальну, перетворюючу і нормативно-прикладну функції.

Предметом дидактики є: визначення мети і завдань навчання; окреслення змісту освіти відповідно до вимог суспільства; виявлення закономірностей процесу навчання; обґрунтування принципів і правил навчання на основі виявлених закономірностей навчання; вироблення організаційних форм, методів і прийомів навчання; забезпечення навчально-матеріальної бази, засобів навчання, для виконання завдань процесу навчання.

Основні категорії дидактики: мета освіти, процес навчання, викладання і учіння, методи і прийоми навчання; форми організації навчального процесу; структура навчальної діяльності; формування загально навчальних умінь і навичок, діагностика і корекція результатів навчання.

Процес навчання істотно відрізняється від навчального процесу. Поняття “навчальний процес” охоплює всі компоненти навчання: викладача, використовувані ним засоби і методи навчання, учня, який працює під керівництвом учителя на уроці.

Під поняттям “процес навчання” розуміють цілеспрямовану двосторонню взаємодію учителя й учня, яка спрямована на оволодіння останніми знаннями, вміннями, навичками; на їх розвиток і виховання.

В сучасному розумінні процес навчання має такі характерніознаки: двобічний характер; спільна діяльність вчителів і учнів (співробітництво); активність суб’єкта навчальної діяльності; педагогічне керівництво; планомірна спеціальна організація і управління; цілісність і єдність; відповідність закономірностям вікового розвитку учнів; управління розвитком і вихованням учнів.

Методологічною основою процесу навчання в сучасній педагогіці є наукова теорія пізнання (гносеологія), яка передбачає єдність історичного та логічного в педагогічних процесах, методологічний аналіз основних дидактичних понять тощо. Наукова теорія пізнання вивчає природу наукового пізнання і його можливості, головні закономірності пізнавального процесу, форми й методи пізнання людиною навколишньої дійсності, умови істинності пізнання.

У навчальному процесі знаходять вияв відомі філософські положення про взаємозв’язок і взаємозалежність, єдність і боротьбу протилежностей, заперечення заперечення, перехід кількісних змін у якісні.

Основною рушійною силою процесу навчання є протиріччя (невідповідність) між зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання та можливостями щодо реалізації процесу навчання, які визначаються соціально-економічним прогресом і становищем освіти в даний період.

У процесі навчання виділяють ряд внутрішніх протиріч: між досягнутим учнями рівнем знань, умінь та навичок і знаннями, вміннями й навичками, необхідними для розв’язання поставлених перед ними нових завдань; між фронтальним викладом матеріалу й індивідуальним характером його засвоєння; між розумінням матеріалу вчителем і учнями; між теоретичними знаннями й уміннями використовувати їх на практиці та ін. Мистецтво вчителя полягає у з’ясуванні й використанні цих суперечностей для активізації пізнавальної діяльності учнів.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)