|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Характеристика елементів змісту освітиЗміст освіти можна визначити як педагогічно адаптований соціальний досвід, педагогічна адаптовану систему знань, способів діяльності інтелектуального і практичного характеру, досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до світу, тобто систему чотирьох компонентів соціального досвіду, віддзеркалену у видах і галузях діяльності, втілених у навчальних предметах і програмах позаурочної діяльності. Елементами змісту освіти є: Знання – результат процесу пізнання дійсності, адекватне її відображення у свідомості людини у вигляді понять, суджень, умовиведень, теорій. Також їх можна розуміти як навчальну інформацію, що засвоєна на рівні запам’ятовування і усвідомлення. Знання існують декількох видів: - емпіричне знання виробляється при порівнянні предметів та уявлень про них, що дозволяє виділити у них однакові, загальні властивості. У їх основі лежить спостереження і вони відображають лише зовнішні властивості; - теоретичне знання виникає на основі аналізу ролі та функцій внутрішніх зв’язків системи. У їх основі лежить аналітико-синтетична мислена діяльність; - інваріантні знання – фундаментальні, основні, такі що не міняються відомості про світ. Наявність таких знань дозволяє уникнути збереження величезної кількості конкретних знань; - варіативні знання – мобільні, ті що змінюються в залежності від конкретних історичних, соціально-політичних, економічних умов. Відображають стан проблеми, або явища в даний конкретний момент. Уміння – це готовність до ефективного виконання складної комплексної дії як в стандартних, так і у нестандартних умовах на основі засвоєних знань, навичок і практичного досвіду. Навички – способи дії, які багаторазовим повторенням доведенні до автоматизму і виконуються майже без участі свідомості. Між цими елементами існують певні зв’язки: кожен з попередніх є умовою функціонування наступних. Так, без знань неможливе ні відтворення способів діяльності, ні їх творче застосування. Нові знання, за наявністю опорних умінь, формують нові вміння. Крім того, застосування відомих способів діяльності для отримання відомого результату призводить інколи при наявності нових, не врахованих умов, не тільки до надбання нових знань, але і до появи нових способів діяльності. Сам пошук нових способів діяльності неодмінно сполучається і відтворенням уже відомих. Проте, різні елементи змісту освіти відрізняються, перш за все, характером діяльності по його засвоєнню, коли відбувається перетворення об’єктивного змісту соціального досвіду в надбання особистості (див. таблицю 2.2.). Кожен елемент змісту освіти вимагає конкретних шляхів його формування. Так, наприклад, формування навички вимагає: - ознайомлюючого етапу, що передбачає осмислення конкретної дії, ознайомлення з прийомами його виконання; - підготовчого (аналітичного), коли школяр оволодіває елементами дії, аналізує і обирає способи виконання, але здійснює це неточно, має місце високий рівень зосередженості; - стандартизованого, який характеризується автоматизацією дій; - варіативного (ситуативного), котрий виявляється в доцільному виконанні дій, самоконтролі та ін. Таблиця 2.2. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |