Методичні рекомендації. Вивчення даної теми ускладнюється браком документальних джерел, що містять відомості про формування державності та права

Вивчення даної теми ускладнюється браком документальних джерел, що містять відомості про формування державності та права. Курсантам слід звернути увагу, що деякі підручники з історії держави та права України обходять цю тему або не дають повної картини перебігу державотворчих процесів у кочових народів та Північному Причорномор’ї періоду еллінської колонізації. З огляду на це, варто пригадати матеріал з курсу історії держави та права зарубіжних країн у тій частині, де мова йде про держави Стародавнього Сходу та античну Грецію.

Відповідь на перше питання передбачає перелік у хронологічній послідовності державних утворень кочових племен, що існували на території українських земель упродовж ІХ ст. до н.е. – V н.е., та їх коротку характеристику. Так, перша держава кочівників, відомості про яку дійшли до нас, це рабовласницька держава Кіммерія. Вона існувала впродовж ІХ–VII ст. до н. е. на території від Дністра до Дону, займала частину північного Криму, Таманський та Керченський півострови.

Одночасно з Кіммерією на півдні Криму існувала держава таврів – Таврика (IX–І ст. до н.е.). Вона, так само як і Кіммерія, була рабовласницькою. Влада належала родовій аристократії. Навколо своїх поселень таври споруджували могутні фортифікаційні укріплення.

У VII ст. до н.е. з Азії в Північне Причорномор'я вторглися численні племена скіфів, які завоювали величезну територію між Доном, Дунаєм і Дніпром, приєднавши до своїх володінь ще й частину Криму. Скіфія була рабовласницькою державою; форма правління – монархія, політичний режим – східна деспотія, державний устрій – федерація союзів племен. У III ст. до н. е. під тиском войовничих кочових племен сарматів Велика Скіфія поступово втрачає свої провідні позиції і розпадається на окремі державні об'єднання. Сармати панували в Причорномор'ї протягом наступних 600 років. Їхня мова, як і скіфська, на думку вчених, належала до північно-східної групи іранських мов, побут і звичаї обох народів були також дуже близькими.

У III ст. у Північне Причорномор'я і на сусідні з ним території з півночі вторглися германські племена готів, внаслідок чого виникло нове велике державне об'єднання – Готське королівство або Гетика. Гуни після перемоги над готами захопили величезні території від Дону до Дунаю. Держава гунів (IV ст.), яку вчені називали першою «імперією» кочовиків-скотарів, була одним із наймогутніших державних утворень в історії людства. Вони зруйнували грецькі колонії в Причорномор'ї. Безупинно просуваючись на захід, кочовики підкорили племена готів, аланів, слов'ян.

У другому питанні детальніше слід розглянути етапи становлення та розвитку державності у скіфів, специфіку державного устрою у вигляді союзу племен: царських скіфів, скіфів-кочівників, скіфів-землеробів, еліно-скіфів, скіфів-хліборобів (орачів), що утворювали так звану Велику скіфію. Вивчаючи форму держави у скіфів, слід згадати поняття та процес формування «східної деспотії» з курсу історії держави та права зарубіжних країн. Необхідно охарактеризувати суспільний лад скіфського царства:

- панівна верхівка (царська родина, жерці, дружинники, багаті купці);

- вільні общинники;

- раби.

Також курсанту слід розглянути державний лад і структуру органів влади. Основними джерелами права у Скіфії були: звичаєве право, що не було письмово зафіксоване, та правові норми, встановлені царською владою.

Під час підготовки наступних питань спершу слід визначити причини грецької колонізації, що розпочалася VII ст. до н.е. і пройшла два великі періоди:

- перший – це відносна самостійність міст-полісів;

- другий – їх залежність від Риму.

Перше поселення грецьких колоністів з'явилося ще в VII ст. до н.е. на невеликому острові Березань, поблизу гирла Дніпра. Згодом були засновані Ольвія, Феодосія, Пантікапей, Херсонес, Тіра, Ніконій та інші міста. Розквіт грецьких міст-держав припадає на V–IV ст. до н. е., після чого починається їх занепад. На початку V ст. до н. е. завдяки об'єднанню кількох грецьких міст-колоній у районі Керченської протоки утворилося Боспорське царство, що стало закономірним етапом розвитку відособлених античних міст-полісів. Характеризуючи державний устрій міст-полісів, слід пам’ятати, що за формою правління вони були демократичними або аристократичними республіками. Під час відповіді курсант має знати, які органи влади були основними за тієї чи іншої форми правління. При розгляді суспільного ладу міст-полісів слід з’ясувати обсяг прав різних груп вільного населення, статус чужоземців, жінок та рабів.

Підготовка до четвертого питання тісно пов’язана із другим завданнями для самостійної роботи. Право міст-держав Північного-Причорномор’я формувалося за взірцем правової системи держав материкової Греції. Джерела права повинні бути визначені курсантом при підготовці завдання самостійної роботи. Важливо також охарактеризувати окремі галузі права: зобов’язальне, кримінальне право тощо, з’ясувати питання форм власності, специфіки права власності на землю. Доцільно порівняти правові системи міст-держав Північного-Причорномор’я та держав кочових племен.

⃰ ⃰ ⃰

Поліс – (від грец. polis – місто-держава) – це особлива форма соціально-економічної і політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Стародавньої Італії.

Звичаєве право – система санкціонованих державою й обов'язкових для виконання звичаїв, що утворюється шляхом постійного дотримання упродовж тривалого періоду.

Казуїстичність права – викладення правових норм не у загальному, абстрактному вигляді, а у формі конкретних випадків (казусів).

Магістратура – сукупність вищих посадових осіб в грецьких містах-полісах.

Поиск по сайту: