Методичні рекомендації. Знайомство з темою необхідно розпочинати зі з’ясування ролі українських національних партій в організації Центральної Ради

Знайомство з темою необхідно розпочинати зі з’ясування ролі українських національних партій в організації Центральної Ради. Саме вони стали осередком консолідації українських політичних сил з громадськими, кооперативними товариствами та організаціями. Доцільно ознайомитися з біографією лідерів української революції: М. Грушевського, В. Винниченка, С. Петлюри. Визначити основні положення універсалів Центральної Ради. Шлях, започаткований ними, знайшов своє втілення у появі національних органів державної влади. У першому питанні слід окреслити організаційну структуру й обсяг повноважень Центральної Ради та Генерального секретаріату, проаналізувати взаємовідносини української влади з Тимчасовим урядом.

Підготовка одного із завдань самостійної роботи щодо взаємин Центральної Ради та більшовицького уряду дасть змогу чіткіше з’ясувати причини державно-правових змін в Україні в кінці 1917 р. – на початку 1918 р. Слід також проаналізувати вплив та значення Брест-Литовських мирних переговорів для подальшої долі української державності.

Вивчення основних положень Конституції УНР 1918 р. стане запорукою розуміння курсантом мети революційних перетворень. З особливою увагою необхідно поставитися до конституційних норм, що забезпечували демократичний характер розвитку держави.

Ознайомлення зі змістом двох його конституційних актів від 29 квітня 1918 р. дасть змогу окреслити державотворчі наміри гетьмана П.Скоропадського. Саме в них курсант знайде обриси майбутньої держави, її політичного устрою, суспільного ладу, базованого на засадах приватної власності на засоби виробництва, у тому числі й на землю.

Підготовку до останнього питання слід розпочинати із з’ясування розстановки політичних сил у Центральній та Східній Європі в кінці 1918 р. та намірів більшовицького уряду, польської держави та Антанти щодо українських територій. Необхідно врахувати, що після захоплення більшовиками Києва 5 лютого 1919 р. Директорія та уряд УНР були змушені змінювати місце перебування в залежності від воєнної ситуації (Вінниця, Кам’янець-Подільський та ін.). У даному питанні з історико-правових засад слід розглянути структуру та повноваження владних органів: Директорії, Трудового конгресу, Ради Народних Міністрів, визначити систему судоустрою та повноваження нових органів – надзвичайних військових судів. Окреслити систему місцевих органів влади та самоврядування у період УНР Директорії. В цьому контексті доцільно з’ясувати, чи всі місцеві органи влади були підконтрольні Директорії. Особливу увагу слід приділити аналізу основних законодавчих актів УНР: законів «Про землю в УНР» від 8 січня 1919 р., «Про порядок внесення та затвердження законів в УНР» від 14 лютого 1919 р. та ін.

⃰ ⃰ ⃰

Гетьманат – 1)форма правління, коли на чолі держави стоїть гетьман, що поєдную законодавчі, виконавчі й судові повноваження; 2) неофіційна назва української держави П. Скоропадського що існувала впродовж 29 квітня – 14 грудня 1918 р. на території України.

Директорія – тимчасовий революційний орган з диктаторськими повноваженнями.

Сепаратний мир – мирний договір, укладений одним із учасників коаліції, що веде війну, без відома й згоди союзників.

Універсал – (від лат. universalis – загальний) – актовий документ, який доводить до загального відома певну постанову влади, її розпорядження адміністративно-політичного характеру.

Поиск по сайту: