Методичні рекомендації. Вивчення даної теми слід розпочинати із з'ясування терміну «радянська держава»

Вивчення даної теми слід розпочинати із з'ясування терміну «радянська держава». Радянським називають спосіб організації політичної влади, що здійснюється через представницькі органи – ради народних депутатів. В Україні радянська влада утверджувалася за допомогою залякування та відвертого терору. З перших днів існування, попри декларації, радянська форма державності істотно обмежувала суверенне право України на її територію, самостійне функціонування державного апарату, видання загальнообов'язкових правових актів тощо.

При вивченні джерел радянського права, варто звернути увагу на особливості розуміння більшовиками революційної правосвідомості. Конституційний процес необхідно розглядати через аналіз основних положень кожної із трьох ухвалених у даний період в радянській Україні конституцій. Саме такий порівняльний підхід дасть змогу з'ясувати причини частих змін основного закону. Слід звернути увагу на повну змістовну та структурну аналогії українських конституцій з конституціями Російської Федерації та Радянського Союзу.

При характеристиці конституцій варто детальніше зупинитися на структурі та компетенції:

- центральних органів влади – Всеукраїнського з’їзду Рад, його центрального виконавчого комітету, з 1929 р. – Президії, Ради народних комісарів;

- місцевих органів влади: за Конституцією УСРР 1919 р., з’їздів губернських, повітових та волосних рад; міських та сільських рад та їх виконкомів, за Конституцією УСРР 1929 р., районних та окружних з’їздів рад та їх виконкомів, міських, сільських і селищних рад робітничо-селянських та червоноармійських депутатів.

Слід також визначити основи виборчого права, акцентуючи увагу на обмеженнях у виборчих правах окремих категорій «нетрудового народу», передбачених Конституціями 1919, 1929 рр.

Щодо питання входження УСРР до складу СРСР, то увагу курсанта мають привернути етапи та проекти союзного об’єднання, особливо відмінність поглядів української й російської делегацій на майбутній союз. У даному питанні також необхідно проаналізувати основні положення Конституції СРСР 1924 р., визначити порядок формування, структуру та компетенцію Всесоюзного з’їзду Рад, його Центрального виконавчого комітету, що складався з Союзної Ради та Ради національностей, чітко розмежувати компетенцію союзних та республіканських органів влади.

Четверте питання передбачає розгляд основних етапів першої кодифікації українського радянського права, що проводилася в період переходу до нової економічної політики. В УСРР до кінця 1922 р. було більше 4 тисяч опублікованих н/а. Їх слід було систематизувати, ліквідувати прогалини, протиріччя. Постало завдання кодифікації радянського права. Ця робота була проведена в 1922–1927 рр. і здійснювалась у двох напрямах: шляхом рецепції законодавства РСФРР та розробки власних законодавчих актів. У 1922 р. було видано Цивільний кодекс, Земельний кодекс, Кодекс законів про працю, Кримінальний кодекс, Кримінально-процесуальний кодекс, Кодекс законів про народну освіту. В подальшому були видані: Цивільно-процесуальний кодекс 1924 p., Тимчасові будівельні правила 1924 p., Ветеринарний кодекс 1925 p., Виправно-трудовий кодекс 1925 p., Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб та акти громадянського стану 1926 p., Адміністративний кодекс 1927 p. Особливу увагу слід приділити аналізу кримінального, кримінально-процесуального, адміністративного, виправно-трудового, трудового та цивільного законодавства.

Шосте питання присвячене основним положенням Конституції УРСР 1937 р. Слід підкреслити, що вона, будучи копією Конституції СРСР 1936 р., встановлювала нові засади виборчого права (таємне, пряме, загальне виборче право), скасовувала нерівність виборчих прав та їх обмеження щодо «нетрудового елементу») та передбачала нові засади формування та функціонування радянських органів влади: Рад депутатів трудящих. Але її демократичність на практиці була фікцією.

⃰ ⃰ ⃰

Воєнний комунізм – комплекс економічних і політичних заходів, застосованих радянською владою у 1918–1921 рр., що характеризувався концентрацію промислового виробництва, землі, банків, транспорту в руках держави, націоналізацією підприємств, суворою централізацію управління нар. гос-вом (відомою під назвою «главкізм»), концентрацією в руках держави всього розподілу продовольства і введення продрозверстки, тобто обов'язкової здачі селянами всіх «лишків» (понад встановлені державою норми на особисті потреби) сільськогосподарських продуктів, забороною приватної торгівлі, звертанням грошового обігу (його витіснив натуральний обмін), веденням карткової системи, запровадженням загальної трудової повинності.

Продподаток (продовольчий податок) – натуральний податок з селянських господарств, введений у 1921 р. замість продрозкладки під час переходу країни від політики воєнного комунізму до нової економічної політики, на відміну від продрозкладки, де встановлювалися тверді норми здавання продовольства і реквізовувалися усі надлишки, продподаток встановлювався у вигляді процентного відрахування від виробленої продукції, що було значно менше за продрозкладку, після сплати продподатку селянин мав право вільно реалізувати лишки виробленої продукції на внутрішньому ринку.

РСДРП (б ) – Російська соціал-демократична робітнича партія більшовиків.

Поиск по сайту: