Поширена Руська правда

(Витяги)

1. Оже убьєть мужа то местити брату брата любо отчю любо сыну любо брату чада любо братню сынови оже ли не будеть хто єго местя то положи за голову 80 гривенъ ачи будеть ли мужь княжь или тіуна княжа ачи будеть горожанинъ либо гридь любо купечь любо тиоунъ боярескъ любо мечникъ изгои либо словЂнинъ то 40 гривенъ положи зань.

3. О оубоиствЂ. Аще оубьєть княжа мужа в розбои а боєвника не ищють то вервьную платити въ которои верви голова лежить то 80 гривень пакы ли один 40 гривенъ.

4. Которая ли вервь начнеть платити дЂкую вЂру колико лЂтъ за то платять вину за нюже без головника имъ платити.

7. Ωже станет/ь/ за розбой. Будет ли сталъ на разбои безъ всякоя свады за разбоиника людьє не платять но выдадять всего c жоною и з дЂтми на потокъ и на разграбленьє.

10. Ω вирах. Иже будеть вира вь 80 гривенъ то вЂрнику 16 гривнъ и 10 кунъ и 12 вЂкши а переди сьсадная а за голову гривны.

11. Ω отроцЂ. А се о княжЂ отроци или о конюсЂ или о поварЂ то 40 гривенъ.

12. И за тиоунъ огнищнии и за конюшии 80 гривнъ.

13. А в сельскомъ куни княжЂ или в ратаинемъ то 12 гривнЂ.

14. А за рядовича 5 гривнь такоже и за боярескъ.

[16. А за смердии холопъ 5 гривенъ а за робоу 6 гривенъ.

23. Аще кто оударить мецемь. Аще кто оударить мецомъ вынезъ єго или рукоятъю то 12 гривнЂ продажи за обиду.

29. Аще придеть кровавъ мужь на дворъ или синь то видока єму не искати но платити продажа 3 гривны аще ли не будеть на немъ знаменья то привести єму видокъ слово противу слову кто ли будеть почалъ то тому платити 60 кунъ аще ли кровавъ придеть или будеть самъ почалъ а вылизу послуси то то єму платежь оже и билъ.

35. Оже кто познаєть своє что будеть погубили или оукрали оу него что или конь или портъ или скотина то не рчи се моє но иди на сводъ гдЂ єсть взялъ сведет ли ся хто будеть виноватъ на того тадба снидеть тогда своє возмет и что будеть c нимъ погыбло тожь єму начнеть платити ачи будеть коневои тать а выдати и князю на потокъ паки ли будеть кльтныи тать 3 гривни платити єму.

36. Ω сводЂ. Аще будеть в одиномь городЂ истьчю до конца того свода. Будеть сводъ по землямъ то ити єму до третьєго свода а что будеть личе то тому третьєму платити за личе кунами а с личемъ ити до конча а истьчю ждати прока a гдЂ снидеть на конЂчнаго то тому все платити и продажа.

37. Ω тадбЂ. Пакы ли что будеть купилъ татебно на торгу конь или портъ или скотину то вывести свободна мужа два или мытника аже начнеть незнати оу кого купивъ то ити по немь тимь видокомъ на роту а истьцю своє личемъ взяти а что c нимъ погибло а того єму желЂти а оному желЂти своихь кунъ зане не знаєть оу кого купивъ познаєт ли на долзЂ оу кого купивъ то свои єму куны и сему платить что оу него будеть погибло а князю продажа.

38. Ω челядинЂ. Оже кто познаєть челядь свою оукраденую а поиметь и то оному вести по кунамъ до третьєго свода пояти же челядинъ въ челядина мЂсто а оному дати личе да ть идеть до конечного свода а то єсть не скоть ни лзЂ рЂчи не видЂвъ оу кого купилъ єсмь но по языку ити до конча a гдЂ будеть конечнеи тать опять вороти челядина а свою поиметь и проторъ тому же платити а князю продажи 12 гривни в челядини или оукрадше или оуведше.

39. Ω сводЂ. А изъ своєго города в чюжю землю свода нЂтъ но такоже вывести єму послухы любо мытника перед кимъ купивше то истьчю личе взяти а прока єму желЂти что c нимъ погыбло а оному своихь кунъ желЂти.

55. Ω долзЂ. Аже кто многимъ долженъ будеть а пришодъ гостъ из ыного города и за чюжеземець а не вЂдая запустить товаръ за нь а опять начнеть не дати гостю кунъ а первии долъжници начнуть єму не дати запинаюче куны то вести на торгъ продати же и дати первоє гостины куны а домашнимъ что ся останеть кунь тЂмь ся подЂлять паки будуть княжи куны то княжи куны первоє взяти а прокъ в дЂлъ аще кто много рЂза ималъ тому не имати.

57. Ω закупЂ. Ажь оу господина родныи закупъ а погубить воискои конь то не платити єму єже даль єму господинъ плугъ и борону ωт него же копу ємлеть то то погубивше єму платити аще ли господинъ єго ωтшлеть на ино орудьє а погинеть без него того єму не платити.

77. Не будеть ли тать то по следу женуть аже будеть слЂдъ к селу ли к вару а не ωтсоцять ωт себе слЂду ни идуть на слЂдъ или ωтбьються то тЂмъ платити тадбу и продажю слЂдъ гнати c чюжими людми и c послухы аже погубять слЂдъ на гостиницЂ на велицЂ жела не будеть или на пущи гдЂ не будеть ни села ни людии то не платити тадбы ни продажи.

85. A ты тяжи вси судять c послухы свободными будет ли послухъ холопъ то холопу на правду не вылазити но оже хощеть истець или именитии а ркя тако по сего рЂци ємлю тя но язъ ємлю тя а не холопь ємлеть и на желЂзо аже обинить и то ємлеть и на немь своє не обинити ли єго а платити єму гривна за муку зане холопьи рЂчи ялъ.

88. Ω женЂ. Аще кто оубьєть жену то тЂмь же судомъ судити якоже мужа ажь буде виновата то полъ виры 20 гривень.

89. А в холопЂ и в робЂ нЂтуть виры но оже буде без вины оубьєны то за холопъ оурокъ платити или за робу а князю 12 гривенъ продажи.

90. Ω смердахъ. Аще смердь оумреть безажю то князю задница аще будуть доцери оу него дома то даяти часть на нЂ аже будуть замужемъ то не даяти имъ части.

91. Ω безадници. Аще в боярьстЂ и дружини то за князя задниця не идеть но оже не будеть синовъ ино доцери возмуть.

92. Аже кто оумирая раздилить домъ свои дЂтемъ на томъ стояти паки без ряду оумреть то всимъ дЂтемъ и самои часть дати души.

93. Аже жена сядеть по мужи то дати на ню часть аже что мужь възложить то мужю єсть госпожа а задниця єи не надоби мужня.

95. Аже будеть сестра в дому то тои задниця не имать но ωтдадять ю замужь по силЂ братня.

Джерело: Білецький Л. Руська правда й історія її тексту / За ред. Ю. Книша. – Вінніпег, 1993. – 180 с.

Ситуативні задачі

1. Вишгородський ремісник Ставр взяв в борг у лихваря Дитяти 3 гривни на один місяць під відсотки. Пройшов місяць, проте Ставр не повертав борг і впродовж року ухилявся від його сплати. Дитята звернувся до князя, але Ставр зажадав представлення послухів, яких у кредитора не було. Князь, вірячи клятві лихваря, присудив сплатити йому борг і відсотки. Ставр, не маючи можливості сплатити борг відразу, тричі заплатив відсотки по боргу, після чого відмовився повертати суму боргу, вважаючи своє зобов'язання повністю виконаним.

Роз’ясніть рішення князя. Чи дійсним був договір позики? Яка доля основного зобов'язання?

2. Після смерті київського боярина Всеволода Путяти його дружині/вдова/ Передславі фактично перейшло усе майно, оскільки їх син Дмитро був малолітнім. Коли він виріс, то зажадав передачі йому усього майна. Мати, забравши частину речей, пішла з будинку до своєї сестри Марфи. Незабаром Передслава померла. Дмитро зажадав у Марфи повернення усіх принесених матір'ю речей, вважаючи, що Передслава не могла наслідувати після смерті чоловіка. До того ж вона не залишила заповіту про передачу цих речей Марфі.

Вирішіть казус. Чи правомірні вимоги Дмитра Путяти повернути майно?

3. Холопи новгородського дружинника Микули Гліб і Лочко на ринковій площі образили і вдарили київського купця Данила. Рятуючись від обурених городян, вони побігли до будинку свого власника. Потерпілий, проте, наздогнав Гліба й убив його ударом меча. Лочко встиг сховатися у будинку. Данило зажадав видачі йому раба для розправи або сплати за образу. У відповідь він отримав відмову. Через декілька днів, Данило, зустрівши обидчика/Лочка/ на вулиці, убив його.

Чи правомірні дії купця? Яку відповідальність він понесе за подвійне вбивство?

4. Під час святкового застілля дружинник Ждан вдарив свого сусіда по столу - смерда. Той дав здачу, внаслідок чого дружинник помер.

Яке покарання чекає смерда? Чи можуть родичі убитого (якщо так, то які) мститися за нього.

5. Гончар Одинець прийшов у двір київського князя Ізяслава з явними слідами побоїв і почав вимагати суду над ковалем Варнавою. Під час судового розгляду видоки засвідчили, що бійку почав Одинець.

Яке рішення має винести суд, відповідно до статей Руської Правди?

ü Тести для самоконтролю

1. У чому полягала суть двірцево-вотчинної системи управління:

а) вся влада в державі належала князю;

б) основною була посада двірського, який очолював весь апарат управління князівського двору, містами управляли призначені князем намісники;

в) управління на місцях здійснювали тіуни, що поєднували військові, адміністративні та судові функції.

2. За яким принципом унаслідувались княжі престоли в Галицькому й Волинському князівствах:

а) родового старшинства;

б) вотчинним (вертикальним).

3. Просторова редакція Руської правди складається з:

а) «Правди Ярослава», «Правди Ярославичів», «Покону вірного» й «Урока мостникам»;

б) Суду Ярослава Володимировича та статуту Володимира Мономаха;

в) Литовських статутів.

4. Основними заходами розшукового характеру в давньоруському судочинстві були…

а) судовий вирок, тяжба, вира;

б) «заклич», «звід», «гоніння сліду»;

в) дії відповідача щодо збору доказів та судові дебати;

г) «трус», «просока», тяжба.

5. У структурі судоустрою Руської держави поєднувалися:

а) світські, церковні та громадські судові установи;

б) княжі, військові, церковні, сільські та міські суди;

в) великокняжі, вотчинні, вічеві, вервні, церковні (духовні та вотчинні) суди.

Питання для самоконтролю

Ø Які існують дискусійні погляди на тип державного устрою Руської держави?

Ø Яких князів називали «світлими»?

Ø Перелічіть правові пам'ятки давньоруського періоду місцевого походження й запозичені. Які галузі права вони врегульовували?

Ø Який зміст вкладався законодавцем в поняття «лице», що значить «злодій лицований»?

Ø Які види покарань характерні для періоду, що вивчається?

Ø Розкрийте порядок досудового слідства в давньоруський період.

Ø Назвіть особливості суспільного ладу та державного устрою Галицько-Волинської держави.

Джерела

1. Российское законодательство X-XX веков. В 9 т. Т. 1. Законодательство Древней Руси (под общ. ред. О.И. Чистякова). – М.: Юридическая литература, 1984. – 432 с.

2. Русская Правда. Примечания [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hist.msu.ru.

3. Хрестоматія з історії держави та права України. З найдавніших часів до початку XX ст.: Навч. посібник для юрид. вищих навч. закладів і факультетів.: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: ІнЮре, 1997. – Т. І. – 420 с.

Поиск по сайту: