Методичні рекомендації. У даній темі слід охарактеризувати процес юридичного оформлення приєднання Західної України, Буковини та Бессарабії до СРСР та поширення на цих землях

У даній темі слід охарактеризувати процес юридичного оформлення приєднання Західної України, Буковини та Бессарабії до СРСР та поширення на цих землях радянських державних структур. Після окупації Польщі й приєднання західноукраїнських земель до складу УРСР Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня 1939 р. було створено такі області: Волинську, Дрогобицьку, Львівську, Рівненську, Станіславську, Тернопільську.

В результаті військової акції 28 червня 1940 р. Червона Армія зайняла територію Північної Буковини та Бессарабії. 2 серпня 1940 р. Верховна Рада СРСР прийняла закон «Про включення північної частини Буковини і Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії до складу УРСР». 7 серпня 1940 р. були створені Чернівецька та Ізмаїльська області. Решта території Бессарабії, два райони – Бричанський і Липканський, населені переважно молдаванами, відійшли до складу новоутвореної Молдавської РСР. Слід мати на увазі, що під прикриттям спочатку тимчасових народних органів влади, а потім місцевих рад депутатів трудящих у західноукраїнських землях встановився підкріплений військовою присутністю режим політичної тиранії. Основою цього режиму стали репресивно-каральні структури, які утверджуючи радянську владу та примусово впроваджуючи радянські нормативні акти.

При вивченні теми слід акцентувати увагу на німецько-фашистському терористичному режимі на тимчасово окупованій території.

У другому питанні слід розкрити шляхи, якими реалізовували свої державотворчі задуми представники ОУН(б) у перші дні німецької окупації. Так, у Львові 30 червні 1941 р., без відома німецького командування, з ініціативи Я. Стецька було скликано Національні збори з представників регіонів України, які схвалили Акт відновлення Української держави. У жовтні 1941 р. члени ОУН(м) виступили з ініціативою утворення в Києві Української Національної Ради як зародка майбутнього уряду України, та це не входило в плани гітлерівців. При висвітленні даного питання слід врахувати його дискусійний характер в сучасній історіографії і розкрити різні погляди на спроби проголошення української державності в період німецької окупації.

Особливу увагу у третьому питанні слід приділити характеристиці окупаційного режиму та органам цивільної адміністрації. Окуповані українські землі були поділені на такі адміністративні одиниці:

- рейхскомісаріат «Україна»;

- дистрикт Галичина (віднесено до Варшавського генерал-губернаторства);

- губернаторства Буковини та Бессарабії (увійшли до складу Королівства Румунії);

- Трансністрія.

Північно-східні райони підпорядковані військовій адміністрації.

Окремим блоком слід розглянути зміни в організації органів влади СРСР та законодавстві під час війни. У структурі вищих органів влади СРСР в роки Великої Вітчизняної війни відбулися такі зміни: створено Державний комітет оборони та реорганізовано Раду Народних Комісарів.

Зміни в радянському законодавстві в цей період були пов’язані перш за все з тим, що право в цей період було спрямоване на виконання основних завдань і функцій держави з оборони країни й охорони соціалістичної власності: розширене коло діянь, за які наступала кримінальна відповідальність; введено трудову мобілізацію та трудову повинність, скасовано восьмигодинний робочий день; більшість кримінальних справ розглядали військові трибунали та ін.

⃰ ⃰ ⃰

Воєнний стан – особливий правовий режим, що характеризується розширенням повноважень військової влади, застосуванням надзвичайних заходів щодо охорони громадського порядку, державної безпеки, обороноздатності.

Поиск по сайту: