Методичні рекомендації. Мета даної теми через призму Габсбурзької монархії прослідкувати суспільно-політичний розвиток українських земель

Мета даної теми через призму Габсбурзької монархії прослідкувати суспільно-політичний розвиток українських земель, що перебували у її складі до 1918 р. Щоб опанувати дану тему, слід визначити, за яких обставин частина українських земель опинилася під владою Австрійської імперії:

- з 1772 р. Галичина (Тернопільський округ (з 1809 по 1815 р. перебував у складі Росії);

- з 1774 р. Буковина (до 1848 р. входила до складуКоролівства Галичини та Лодомерії, 1850 р. визнанаокремим коронним краєм):

- Закарпаття як складова Угорського королівства;

Підготовка до першого питання передбачає аналіз еволюції державного ладу Австрійської імперії: від абсолютної до конституційної монархії й створення дуалістичної держави Австро-Угорщини (1867 р.), визначення змісту державних реформ Марії Терезії, Йосипа II та Франца-Йосипа I. Слід звернути увагу на зміни в суспільному житті (скасуванні на західноукраїнських землях кріпосного права) та організації органів центральної влади після революції 1848 р. Двопалатний парламент (рейхстаг) складався з палати панів – виражала монархічно-абсолютистський компонент суспільства, та палати депутатів – формувалася шляхом двоступеневих виборів за квотою 1 депутат від 50 тис. осіб населення.

У другому питанні слід окреслити соціальну та національну структуру населення західноукраїнських земель, детальніше зупинившись на становищі селян, охарактеризувати умовини надання їм особистих прав та інші положення патента Йосипа II 1782 р. й остаточної ліквідації кріпосної залежності у 1848 р.

Також необхідно розглянути адміністративно-політичний устрій Королівства Галичини та Лодомерії до утворення дуалістичної держави і після прийняття Австрійської конституції (1867 р.), устрій органів влади Буковинипісля виділення її в окреме герцогство, повноваження крайового управління на чолі з президентом, особливості державного правого статусу Закарпаття у складі Угорщини.

На основі австрійського законодавства 60–х років ХІХ ст. на українських землях у складі Австро-Угорської імперії сформувалася система органів самоврядування. Воно здійснювалося на двох рівнях:

– крайовому (сейм);

– громадському: міському та повітовому (магістрат, міські та повітові рада й управи) і сільському (громадські ради та управи). Готуючись до третього питання слід визначити, якими нормативними актами запроваджувалися дані органи самоврядування, їх компетенцію та склад.

У четвертому питанні важливо звернути увагу на державне право, виборчу систему до австрійського парламенту та місцевих сеймів, охарактеризувавши загальноімперські та крайові конституції. Слід назвати кодифіковані збірки кримінального, кримінально-процесуального й цивільного права, що діяли на західноукраїнських землях і дати стислу характеристику їх основних положень.

⃰ ⃰ ⃰

Головна Руська Рада – перша легальна українська політична організація Галичини, створена 2 травня 1848 р. у Львові, що складалася з представників української ліберальної інтелігенції та духовенства; її члени висловлювалися за федеративну перебудову Австрійської імперії та виділення Галичини, українського Закарпаття та Буковини в окремий коронний край з автономними правами; ГРР була розпущена у 1851 р.

Королівство Галичини та Лодомерії – провінція Австрійської імперії, до якої входили Галичина та Буковина.

Патенти – нормативні акти, що видавалися австрійськими імператорами.

Циркули – адміністративні одиниціГаличини.

Домінія – сільський округ.

Мандатори – державні чиновники в домінії, що фактично репрезентували інтереси поміщика (посада ліквідована у 1856 р.).

Жупи – адміністративні одиниці Угорщини, що поділялися на комітати.

Поиск по сайту: