Методичні рекомендації. Висвітлення даної теми слід починати зі з’ясування обставин, за яких українські землі потрапили під владу Польщі та Литви: з ХІV ст.Західне Поділля та

Висвітлення даної теми слід починати зі з’ясування обставин, за яких українські землі потрапили під владу Польщі та Литви: з ХІV ст.Західне Поділля та Галичина стають провінціями Корони Польської; в кінці ХІV ст.Волинь, Київщина та східна частина Поділля входять до складу Литовської держави, яка з кінця ХV ст. офіційно носить назву Велике князівство Литовське, Руське, Жемойтське.

Слід звернути увагу на розвиток взаємовідносин між Литвою і Польщею. Це мало вирішальний вплив на суспільний лад і державно-правове становище українських земель. Варто пригадати з історії України причини та наслідки унійних домовленостей XIV–XVI ст. Після об’єднання у 1569 р. Корони Польської та Великого князівства Литовського (далі - ВКЛ) й утворення внаслідок Люблінської унії Речі Посполитої, Волинське, Київське та Брацлавське воєводства були інкорпоровані до складу Корони Польської, зберігаючи автономію в питаннях права, суду та адміністрації.

При підготовці до першого питання слід чітко розділити три владні структури:

- центральні органи влади Польщі та ВКЛ (король(великий князь),вальний сейм);

- місцеві органи влади на українських землях (воєводи, каштеляни, старости);

- органи самоврядування: звичаєві (копні зібрання);шляхетські (повітові сеймики); міські в містах, що користувалися магдебурзьким правом (війт, бурмістр, лава, рада).

Доцільно визначити етапи становлення, засади діяльності даних органів чи службових осіб та обсяг їх владних повноважень. Проаналізувати, яким чином змінилися засади діяльності центральних, місцевих органів влади після утворення Речі Посполитої.

Суспільний лад на українських землях у даний період відповідав принципам розшарування суспільства в епоху феодалізму. Основні стани суспільства: шляхта, духівництво, міщани та селяни мали складну внутрішню градацію і навіть в межах одного стану не було рівності. При підготовці другого питання слід визначити привілеї, права та зобов’язання кожного зі станів. Так, шляхта не сплачувала податки, мала право володіти землею і залежним населенням, підлягала юрисдикції шляхетських судів, мала право вільно виїжджати за кордон, виключне право судити своїх підданих. Курсант повинен знати категорії шляхти, міщан та селян та їх статус.

Розглядаючи правову систему українських земель Великого князівства Литовського, треба пам’ятати, що в основі її розвитку лежало давньоруське право. Основними джерелами права у литовсько-польський період були: звичаєве право, міждержавні договори князів, великокняжі привілеї, Судебник Казимира 1468 р., статути Великого князівства Литовського 1529, 1566, 1588 рр., збірки магдебурзького права, церковні устави, сеймові постанови (конституції). Особливу увагу слід приділити текстуальному аналізу статутів Великого князівства Литовського 1529, 1566, 1588 рр.

Відповідно до статутів ВКЛ, злочини за ступенем суспільної небезпеки поділялися на особливо небезпечні (“справи горлові”, “старостинські артикули”) та менш небезпечні (“члонки посполиті”). Серед покарань переважали грошові та майнові штрафи. Лише до шляхти могло бути застосовано такі види покарань: оголошення поза законом і вигнання за межі держави (баніція); позбавлення волі – від 3 тижнів до 1 року і 6 тижнів; позбавлення честі.

Правоздатність залежала від стану. Дієздатність для чоловіка наступала з 18 років для жінки з 13 років. Діти перебували під владою батьків доки не мали свого маєтку або не одружувалися.

Судова система включала: центральні суди: у ВКЛ – суд великого князя; суди призначених господарем великокняжих урядників, суд Пани-Ради; уКороні Польській – королівський суд, трибунальський суд (з 1578 р.); місцеві суди: урядові (замкові старостинські), станові (шляхетські (гродський, земський, підкоморський (з 1566 р.); міські; вотчинні; церковні (вотчинні та духовні); національні (єврейські, вірменські); звичаєві (копні, полюбовні).

Судовий процес у литовсько-польську добу був змагальний, приватно-позовний із окремими рисами обвинувального та елементами розшукового процесу. Обвинувачення набуло публічного характеру лише в окремих видах злочинів. Систему судових доказів складали: зізнання винного, показання сторін і свідків, документи, речові докази та присяга.

П’яте питання присвячене становленню органів самоврядування в містах, яким було надане магдебурзьке право. При підготовці до нього слід визначити, коли і яким чином українським містам надавалося магдебурзьке право, на яких засадах функціонували органи міського самоврядування, порядок обрання та повноваження війта. Значну увагу курсант повинен приділити джерелам магдебурзького права, зокрема збіркам магдебурзького права у викладенні польських юристів П. Щербича та Б. Гроїцького, що були у вжитку в українських містах.

Практичне заняття – 2 години

План

1. Державний устрій українських земель у складі Речі Посполитої (XVII – XVIII ст.).

2. Правове становище українських земель у складі Угорського королівства, Османської імперії та її васалів.

3. Основні види покарань та процедура їх виконання відповідно до приписів права Речі Посполитої.

4. Конституція Речі Посполитої 3 травня 1791 р.: загальна характеристика.

Завдання для самостійної роботи:

v Охарактеризувати основні джерела права Речі Посполитої.

v Дати визначення поняттям: «ліберум вето», шляхетська конфедерація, шляхетська демократія,pacta convent польських королів, рокош.

v Визначити причини, наслідки та етапи розділу Польщі європейськими державами.

Поиск по сайту: