КОЛІСНІЧЕНКО Наталії 1 страница

Всі поняття і категорії заносяться до економічного словника регулярно по мірі їх вивчення в рамках певних навчальних тем. Поняття і категорії, які потрібно засвоїти і занести до словника, подано нижче в спеціальному переліку.

Отже, визначення тих чи інших понять економічної науки записуються в словник до вказаної теми курсу. Для цього потрібно розділити сторінки словника вертикальною лінією на дві частини (в пропорції 1 до 4); зліва (на вузькій полосі) подається назва економічної категорії, а справа (на широкій полосі) - її визначення. При цьому доцільно виділяти назви категорій кольором чи підкресленням. Зокрема, покажемо це на прикладі кількох категорій до теми “Предмет і функції економічної теорії”.

Тема 1. ПРЕДМЕТ І ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Запорукою засвоєння Економічна категорій, які є сходинками пізнання реальної господарської дійсності і економічної науки, є регулярні записи в економічному словнику та повторення. Основне призначення словника полягає в тому, щоб використовувати його при наступному вивченні спеціальних Економічна дисциплін, адже Економічна теорія, формулюючи економічні категорії, готує “грунт” для конкретних Економічна наук. При цьому доцільно продовжити економічний словник новими визначеннями більш конкретних понять і категорій

АБСОЛЮТНА ПЕРЕВАГА – перевага, якою володіє країна. здатна, використовуючи даний обсяг ресурсів, робити більше, ніж інші країни.

АБСОЛЮТНІ ПЕРЕВАГИ – переваги, які має країна, здатна, використовуючи певний обсяг ресурсів, виготовляти більше, ніж інші країни з такою ж кількістю ресурсів.

АБСТРАКЦІЯ – відволікання від поверхневих, несут­тєвих, тимчасових ознак явища чи процесу з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загаль­них зв'язків.

АВАЛЬ - поручництво за векселем, яке робить особа, що бере на себе відповідальність за виконання вексельних зобов'язань якоюсь особою-акцептантом, векселедавцем, індосантом, Оформляється у вигляді гарантійного запису, зробленого авалістом на векселі чи додатковому листі (алонжі).

АВАЛЬНИЙ КРЕДИТ – застосовується комерційними банками в якості гарантійноїпослуги. Його призначення - покрити зобов'язання клієнта, якщо він не зможе виконати їх самостійно. Існує у вигляді різноманітних форм гарантій або доручень; доручення по кредиту, гарантія платежу, гарантія постачання, гарантія надання позики, податкові, митні, судові доручення.

АВАНС - грошова сума або натуральна продукція, що видається наперед у рахунок майбутніх платежів,за виконані роботи та надані послуги. Розмір А. становить приблизно 10 - 15 відсотків від суми угодиабо контракту. У разі їх розірвання чи невиконання взятих зобов'язань, А. Підлягає поверненню.

АВАНСОВИЙ ВЕКСЕЛЬ - вексель, який застосовувався в нашій країні протягом 1922-1929 років при взаємному кредитуванні господарських організацій шляхом авансування майбутніх поставок товарів або надання послуг.

АВАНСУВАННЯ - економічний процес, в якому витрачені грошові кошти, проходячи різні фази кругообігу вартості, повертаються до свого вихідного пункту з прирощенням у вигляді додаткової вартості продукту. Існують різні напрямки авансування: в поточне виробництво, основні виробничі фонди, наукові розробки. Авансування може здійснюватись за рахунок власних коштів підприємств, кредитів, асигнувань з бюджету.

АВІЗО -письмове повідомлення клієнта, здебільшого про зміни в розрахункових операціях. До А. вноситься номер, дата та характер виконаної операції, сума і номер рахунка, платник, одержувач та ін. в залежності від способу пересилки А. діляться на поштові і телеграфні.

АВСТРІЙСЬКА ШКОЛА – група економістів Віденського університету (К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк), що здійснила наприкінці ХІХ в. "суб'єктивістську революцію" у політичній економії. Виступивши проти класичної теорії вартості, що робила упор на виробництво і пропозицію, представники австрійської школи затверджували, що цінність блага визначається не вартістю його виробництва, а корисністю (К. Менгер). Вони ввели в економічну теорію поняття альтернативних витрат (Ф. Візер) і створили свою теорію відсотка і капіталу (Е. Бем-Баверк).

АВТАРКІЧНА ЕКОНОМІКА – національне госпо­дарство, розвиток якого визначається виключно внутрішніми факторами і не залежить від зовнішніх факторів (країна майже повністю відмовляється від участі в міжнародному обміні).

АВТАРКІЯ - економічна політика держави, спрямована на господарське відособлення даної країни, створення закритої економіки, що самозабезпечується.

АВТОМАТИЧНА (НЕДИСКРЕЦІЙНА) ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА – політика, яка базується на дії вбудованих стабілізаторів, які забезпечують природне пристосування економіки до фаз ділової кон'юнктури.

АВТОМАТИЧНІ (ВБУДОВАНІ) СТАБІЛІЗАТОРИ - інструменти фіскальної політики, які автоматично послаблюють вплив коливань економічної активності та зменшують реакцію ВНП на зміни сукупного попиту. До автоматичних стабілізаторів належать: а) автоматична зміна податкових надходжень при прогресивній системі оподаткування; б) допомога на випадок безробіття, соціальна допомога та інші соціальні трансферти.

АВТОМАТИЧНІ, АБО ВМОНТОВАНІ, СТАБІЛІЗАТОРИ – властивість урядових видатків та податкової системи пом'якшувати перепади в доходах приватного сектора. Прикладами таких стабілізаторів є виплати по безробіттю та прогресивні подоходні податки.

АВТОНОМНЕ СПОЖИВАННЯ – частина загальних витрат на споживання, яка не змінюється зі змінами національного доходу чи доходу кінцевого викори­стання. Автономне споживання – це певний мінімальний рівень споживчих витрат, які необхідні для підтримки базового рівня життя і здійснюються навіть за нульового доходу. Частина особистих споживчих витрат, що не міняється при зміні національного (розташовуваного) доходу. Його величина визначається необхідністю підтримки мінімального рівня життя і тому здійснюється навіть при нульовому доході.

АВТОНОМНІ ВИТРАТИ – витрати макроЕкономічна суб'єктів на купівлю кінцевих товарів та послуг, які не залежать від величини реального національного доходу країни.

АВТОНОМНІ ІНВЕСТИЦІЇ – частина інвестицій у фізичний капітал, що не залежить від рівня і змін національного доходу; частина реальних інвестицій, яка не залежить від рівня та змін національного доходу і здійснюється при незмінному сукупному попиті на блага.

АВУАРИ -1. У широкому розумінні - різні активи, гроші, чеки, векселі, перекази та акредитиви, за рахунокяких проводять платежі за зобов'язаннями; 2. У вузькому розумінні - ліквідна частина активів, до якої належать кошти банку (рахунки, депозити), цінні папери, що легко реалізуються. Найчастіше термін А. вживають стосовно коштів банку в іноземній валюті, які знаходяться на його рахунках у закордонних банках.

АГРЕГУВАННЯ – поєднання, додавання однорідних показників з метою отримання більш загальних, сукупних показників. Наприклад, рівень цін відображає зміну цін на усі товари та послуги.

АДАПТИВНА АНТИІНФЛЯЦІЙНА ПОЛІТИКА – політика пристосування до умов інфляції, яка має на меті пом'якшення її негативних наслідків шляхом поступового зниження темпів зростання грошової маси. Адаптивна антиінфляційна політика дає позитивні результати за умови, що темпи приросту грошової маси та рівня цін не перевищують 20–ЗО % на рік.

АДАПТИВНІ ІНФЛЯЦІЙНІ ЧЕКАННЯ – концепція, відповідно до якої чекання майбутнього рівня інфляції ґрунтуються на інфляційному досвіді минулого періоду.

АДАПТИВНІ ОЧІКУВАННЯ – оцінка майбутніх значень Економічна показників на основі їхніх фактичних значень у недалекому минулому та врахування помилок прогнозування у попередніх періодах.

АДМІНІСТРАТИВНІ (НЕГНУЧКІ) ЦІНИ – термін, який належить до цін, що встановлюють­ся і утримуються сталими протягом певного періоду часу і протягом ряду операцій.

АЖІО - 1.Надбавка до ціни золота, що за умови золотого обігу стихійно складається на ринку в результаті знецінення паперово-грошових одиниць щодо золота. Обчислюється у процентах, 2. Перевищення ринкової ціни золота над офіційною. 3. Перевищення ринкових курсів грошових знаків, векселів, цінних паперів щодо Їхньої номінальної вартості.

АКРЕДИТИВ - платіжний документ, за яким кредитна установа дає розпорядження іншій кредитній установі за рахунок спеціально заброньованих коштів оплатити товарно-транспортні документи за відвантажений товар чи виплатити пред'явнику А. визначену суму грошей. Розрізняють грошові і товарні А. Товарний А. використовується під час розрахунків між продавцем і покупцем у внутрішньому та зовнішньому торговельних оборотах. Він може бути поштовим або телеграфним, відкличним або невідкличним. Грошовий А.- це доручення про виплату грошей одержувачу протягом передбаченого строку за виконання умов, визначених А.

АКРЕДИТИВНА ФОРМА РОЗРАХУНКІВ – одна із форм іногородніх безготівкових розрахунків за товари і послуги. Застосовується, якщо вона передбачена договором між постачальником І покупцем, що затримує платежі прирозрахунках платіжними вимогами.

АКСЕЛЕРАТОР – коефіцієнт, який показує, скільки одиниць додаткового основного капіталу необхідно для виробництва додаткової одиниці продукції.

АКТИВ – об'єкт власності, що належить домашньому господарству чи фірмі має грошову оцінку. Активи бувають трьох видів: а) фізичні (устаткування, виробничі будинки, земля, споживчі товари тривалого користування); б) фінансові (готівка, банківські вклади, цінні папери); в) нематеріальні (торгові марки). Частина бухгалтерського балансу (частіше ліва сторона); характеризує склад, розміщення та використання коштів.

АКТИВНА АНТИІНФЛЯЦІЙНА ПОЛІТИКА (шокова терапія) – політика, яка базується на різкому уповільненні темпів зростання грошової маси, особливо прийнятна в умовах гіперінфляції.

АКТИВНА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА - політика уряду спрямована на поліпшення діяльності ринку шляхом виправлення недоліків ринкового механізму.

АКТИВНИЙ БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП.

АКТИВНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ – операції, за допомогою яких банки розміщують ресурси, що є в їхньому розпорядженні. Поділяються на кредитні операції та банківські інвестиції. Кредитні операції - це видача та погашення різноманітних позичок, які класифікуються за рядом ознак. За характером забезпечення розрізняються позички забезпечені і бланкові (без забезпечення). За строками погашення - позички до запитання, короткострокові (до 1 року), середньострокові (до 5 років) і довгострокові (більше 5 років). Банківські інвестиції - це вкладання коштів в цінні папери.

АКЦЕПТ -згода на оплату або гарантування оплати грошових і товарних документів у внутрішньому та зовнішньому товарообороті. За своєю формою А. буває негативний (мовчазний) і позитивний (письмовий). Негативний А. застосовується в розрахунках майже всіх підприємств та організацій і означає, що якщо госпорган в зазначений для акцепту строк не подав до банку письмового забезпечення оплати платіжної вимоги, вона вважається акцептованою. Лише для вимог сільрад і кооперативів встановлено інший порядок акцепту: вимоги вважаються акцептованими, коли від платника надійшла письмова згода на оплату. Розрізняють А, вексельний, чековий та документів. Вексельний А. - згода на оплату векселя, що оформляється надписом акцептанта на векселі. Чековий А. означає акцепт банком-платником.

АКЦЕПТНИЙ КРЕДИТ - один з видів кредиту, який надається комерційними банками своїм клієнтам. Кредитна угода оформлюється з використанням переказного векселя, облік якого може бути здійсненим в банку, що його акцептував. В цьому випадку банк стає не тільки гарантом, а й безпосереднім кредитором клієнта. За надання акцептного кредиту банк стягує акцептну комісію в розмірі 0,25 відсотків в місяць.

АКЦЕПТОВАНЕ ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ - доручення, що має акцепт банку, тобто гарантію його оплати. Акцептований екземпляр доручення передається платнику та повертається ним після одержання товару чи послуг від отримувача коштів.

АКЦЕПТОВАНИЙ ВЕКСЕЛЬ - вексель, що має акцепт боржника (трасата) на його оплату. Акцепт оформляється написом на векселі ("акцептовано", "прийнято", "зобов'язуюсь сплатити") та підписом трасата, Акцепт може бути як безумовним, так і обмеженим частиною вексельної суми (частковий акцепт).

АКЦЕПТОВАНИЙ ЧЕК - чек, що має акцепт банку, гарантує нарахування коштів на рахунок одержувача вказаної в ньому суми. Банк приймає чек для акцепту за наявності коштів на рахунка чекодавця, оплачується тільки повністю і не обмінюється на готівку,

АКЦИЗ – один з видів непрямого податку, яким держава обкладає визначені товари (тютюн, алкогольні напої, нафта). Попит на ці товари нееластичний за ціною, тому збільшення ставок акцизу приводить до зростання державних доходів і до того, що в споживачів залишається менше грошей для витрат на інші товари.

АКЦИЗНИЙ ЗБІР (ПОДАТОК З ОБОРОТУ) – акцизний збір с податок, що накладається на купівлю специфічного товару або групи товарів (наприклад, алкогольні напої або тютюнові вироби). Податок з обороту – це податок, яким обкладаються всі товари лише за незначним винятком (зокрема, на всі покупки, за винятком продуктів харчування).

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО - основна організаційна форма великих підприємств, що об'єднали свої кошти шляхом випуску акцій, з метою здійснення господарської діяльності і отримання прибутку. А.т. є юридичними особами, мають повну господарську самостійність у питаннях вибору форми управління, реалізації продукції, встановлення цін І оплати праці, використання чистого прибутку, несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями всіма активами. А,т. можуть бути відкритими або закритими. Акції відкритого товариства можуть переходити від однієї особи до іншої без згоди інших акціонерів. Акції закритого товариства можуть переходити від однієї особи до іншої зі згоди більшості акціонерів. А.т. можуть мати дочірні товариства, представництва, філії на.території держави і за кордоном. А.т. реєструються Міністерством фінансів, а акціонерні банки й інші кредитні установи - центральним банком протягом 30 днів з моменту представлення таких документів: нотаріально засвідчених заявок на реєстрацію, копії статуту товариства, протоколу зборів засновників.

АКЦІОНЕРНИЙ КАПІТАЛ – основа капіталу акціонерного товариства.Створюється за рахунок випуску акцій. Засновники можуть випускати акції на суму, що перевищує реальну вартість активів підприємства. Це перевищення становить засновницький прибуток, що створює додатковий капітал товариства. Подальше зростання А.к. відбувається шляхом капіталізації частини отриманого прибутку, а також за рахунок нової емісії акцій або внаслідок торгівлі акціями на фондовій біржі.

АКЦІОНЕРНІ БАНКИ - банки, що утворюються в формі акціонерних товариств. В сучасних умовах постають головною формою утворення комерційних банків. Капітал А.б. утворюється шляхом об'єднання капіталів засновників за допомогою випуску та реалізації акцій, а потім зростає за рахунок прибутку та випуску нових акцій.

АКЦІЯ - цінний папір, що свідчить про участь його власника у капіталі акціонерного товариства і надає право на одержання певної частини щорічного прибутку у вигляді дивіденду. На А. зазначена її номінальна вартість, а продажна ціна називається Її курсом, який залежить від розміру дивіденду та норми позичкового процента. А, бувають привілейовані (надають право першочергового одержання дивідендів, але не дозволяють брати участь в управлінні акціонерним товариством) і звичайні (надають право брати участь в управлінні товариством).

АЛЬТЕРНАТИВНА ВАРТІСТЬ – обсяг одного блага, від якого необхідно відмовитись заради виробництва (споживання) додаткової одиниці іншого блага. Якщо споживач при виборі з двох благ надає переваги одному з них, то друге благо є альтернативною вартістю першого. Наприклад, чим вищий рівень інфляції, тим вища альтернативна вартість зберігання грошей у формі активів, відмінних від готівки.

АМОРТИЗАЦІЯ – грошова оцінка обсягів реального капіталу, зношеного в процесі виробництва валового національного продукту (еквівалент величини знецінення основного капіталу за рік); зниження вартості основного капіталу в ході його експлуатації.

АНАЛІЗ – метод наукового пізнання явищ і про­цесів, який базується на вивченні складових досліджу­ваної системи та виявленні їх функцій.

АНАЛІЗ “ВИТРАТИ – ВИГОДИ” – спосіб розрахунку і оцінки суспільних витрат та загальних соціальних вигод, пов'язаних з будь-яким економічним проектом. Аналіз "витрати – вигоди", як правило, використовується державними органами при оцінці інвестицій, здійснюваних у великомасштабні державні проекти з метою визначення приросту добробуту та чистої соціальної вигоди, які отримає країна від реалізації цих проектів.

АНАЛІЗ ЕХ АNТЕ – прогнозне моделювання Економічна явищ та процесів на основі певних теоретичних концепцій. Мета аналізу визначити, які фактори і яким чином будуть впливати на значення макроЕкономічна показників у майбутньому.

АНАЛІЗ ЕХ РО5Т – аналіз, що базується на визначенні макроЕкономічна параметрів минулого періоду з метою отримання інформації про те, як національна економіка функціонувала і яких результатів досягла. На основі результатів аналізу робиться корегування макроЕкономічна концепцій та розробка нових.

АНАЛІЗ ЗАГАЛЬНОЇ РІВНОВАГИ – аналіз взаємовідносин між секторами економіки. Аналіз загальної рівноваги базується на припущенні, що події в одному секторі можуть суттєво впливати на інші сектори таким чином, що це відобразиться на функціонуванні першого.

АНТИІНФЛЯЦІЙНА ПОЛІТИКА – сукупність заходів держави, спрямованих на встановлення відповідності між темпами зростання грошової маси і темпами зростання благ. Антиінфляційна політика може застосовуватися тільки до відкритої інфляції. Приховану інфляцію необхідно спочатку перетворити на відкриту і лише потім розробляти заходи боротьби з нею.

АНТИКРИЗОВА (КОН'ЮНКТУРНА) ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ - політика, спрямована на регулювання коливань економічної активності в суспільстві в періо­ди передкризового стану і для запобігання розвитку Економічна криз.

АНТИТРЕСТОВСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО – закони, які забороняють монополізацію, таємні домовленості у торгівлі і таємні угоди між фірмами, що дає можливість підвищувати ціни та зменшувати конкуренцію.

АУКЦІОН - спосіб публічного продажу товарів в попередньо обумовлений час і в певному місці. Торг ведеться на конкурсній основі і у відповідності з аукціонними правилами, що регламентують доставку товарів на А., продаж їх, оформлення придбаних товарів. Аукціонний торг із підвищенням цін може здійснюватись у гласний або негласний спосіб. А, можуть бути і примусовими, які організують судові органи або органи влади з метою продажу майна неплатоспроможних боржників, продажу безхазяйного майна.

АЦИКЛІЧНІ ПОКАЗНИКИ – економічні величини, динаміка яких не пов'язана безпосередньо з циклами ділової активності. б) споживання частини отриманого доходу; в) заощадження частини доходу, що залишилася.

БАГАТСТВО – усе, що має ринкову цінність і може бути виміняне на чи гроші блага. Воно включає фізичні блага й активи, фінансові активи. навички, уміння, тобто усе, що може приносити доход.

БАЗИСНИЙ ПЕРІОД (РІК) – період, стосовно якого здійснюється індексація. Базовий рік – рік, прийнятий при побудові індексу цін за основу для порівняння з цінами, що діяли в інші роки.

БАНК - установа, що акумулює грошові кошти і нагромадження, надає кредити, здійснює грошові розрахунки, облік векселів, емісію грошей та цінних паперів, операції з золотом, іноземною валютою тощо. За функціями і характером операцій банки розподіляються на емісійні, комерційні, інвестиційні, іпотечні, ощадні та Інші. В Україні функціонує дворівнева банківська система. На першому рівні працює Національний банк України, на другому - комерційні банки різних форм власності, спеціалізації. Відповідно до статуту Б.м.р. здійснює операції депозитні, на ринку євровалют, із цінними паперами (крім акцій), веде облік першокласних короткострокових зобов'язань та продає їх, купує, зберігає і продає золото.

Банківська готівка – готівка (банкноти і монети), що тримають комерційні банки у своїй касі, щоб забезпечити щоденну потребу клієнтів у грошах.

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА – мережа комерційних банків, що приймають у населення, фірм і інших установ внески (депозити) і заощадження, забезпечують переклад грошей, надають позики і кредити, інвестують у цінні папери акціонерних товариств і держави. Сукупність комерційних і спеціалізованих банків (інвестиційних, ощадних та ін.) та банківських інститутів у їх взаємозв'язку, які діють в межах єдиного фінансово-кредитного механізму в країні в певний історичний період. У дворівневій банківській системі на першому рівні знаходиться центральний банк, а на другому – мережа комерційних банків та інших розрахунково-кредитних установ.

БАНКІВСЬКІ РЕЗЕРВИ – кошти комерційних банків, що зберігаються на спеціальному рахунку в Центральному банку, плюс їхня банківська готівка.

Банкнота – паперова готівка, що випускаються Центральним банком країни й утворюючі частину пропозиції грошей в економіці.

БАНКНОТА (БАНКІВСЬКИЙ БІЛЕТ) – паперові готівкові гроші, які випускаються центральним (емісійним) банком і утворюють частину пропозиції грошей країни. Банкноти становлять основну частину високоліквідної грошової маси.

БАНКРУТСТВО - неспроможність боржника (підприємства, фірми, банку тощо) виконати свої боргові зобов'язання. Від дня офіційного оголошення Б. боржник втрачає право самостійно управляти та розпоряджатися своїм майном. Це право переходить до ліквідаторів - осіб, призначених розпоряджатися майном боржника та примусово ліквідувати організацію. Усі вексельні зобов'язання боржника підлягають терміновому погашенню. Всі претензії кредиторів з моменту Б. пред'являються лише до ліквідаторів і задовольняються на конкурсній основі.

БАРТЕР – натуральний обмін одного чи товару послуги на інший чи товар послугу.

БАРТЕРНА УГОДА - товарообмінна операція з передачею права власності на товар без платежу грішми (натуральний обмін). В сучасних умовах Б.у. здійснюється не тільки в зовнішньоторговому обороті, але і в межах держави, що підриває стійкість грошової одиниці.

БЕЗВАЛЮТНИЙ ОБМІН - міжнародний обмін товарами, послугами та іншими результатами наукової, економічної і культурної діяльності на безвалютній основі, аби уникнути ризику матеріальних збитків внаслідок знецінення валюти, якою здійснюються платежі.

БЕЗГОТІВКОВИЙ ГРОШОВИЙ ОБІГ - грошовий обіг, за якого рух грошей здійснюється шляхом перерахунків у кредитних установах з урахуванням обопільних вимог. Рух грошей у безготівковій формі відбувається у сферах грошового обігу,

БЕЗГОТІВКОВІ ГРОШІ (кредитні, або депозитні гроші) – засоби обігу, які є борговими зобов'язаннями депозитних інститутів. Вартість депозитних грошей визначається їхньою купівельною спроможністю. Кредитні гроші є приватними грошима, бо їх основу складають трансакційні депозити комерційних банків.

БЕЗГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ - спосіб грошових розрахунків без використання готівки, перерахування (переказ) грошових сум з рахунків платників на рахунки кредиторів або зарахування взаємних вимог. Застосовуються як у межах держави, так і в сфері міжнародних Економічна відносин. Здійснюються за допомогою векселів, чеків і кредитних карток та інших платіжних документів. За проведення Б.р. банки беруть з клієнтів комісійну винагороду або домовляються про безплатне здійснення перерахування коштів, що зберігаються на банківських рахунках.

БЕЗЗБИТКОВІСТЬ – рівень випуску та обсягу продажу в короткостроковому періоді, при якому виробник отримує дохід у розмірі, необхідному для по­криття своїх постійних та змінних витрат, не маючи при цьому ні прибутків, ні збитків.

БЕЗРОБІТТЯ – недовикористання праці, у результаті чого фактичний обсяг національного продукту нижче потенційного обсягу продукту при повній зайнятості. Причинами безробіття є: а.) недостатній рівень сукупного попиту, що викликає циклічне безробіття; б) зміна структури попиту на робочу силу, що породжує структурне безробіття: в) упровадження нових технологій, що обумовлює технологічне безробіття. Існує також добровільне безробіття, що означає відсутність у людей чи стимулів бажання працювати. Стан ринку праці, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї.

БЕЗРОБІТТЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ – вид безробіття, пов'язаний з функціонуванням самих інститутів ринку праці та факторами, які впливають на попит та пропозицію на ньому (неповна інформація про вакансії, завищений рівень допомоги у зв'язку з безробіттям, занижені податки на доходи та інше).

БЕЗРОБІТТЯ СТРУКТУРНЕ – вивільнення робочої сили під впливом структурних зрушень в економіці, які змінюють попит на окремі професії і фахи та про­позицію робочої сили щодо них.

БЕЗРОБІТТЯ ФРИКЦІЙНЕ – тимчасове безробіття, яке пов'язане з добровільним чи вимушеним пошуком або очікуванням роботи.

БЕЗРОБІТТЯ ЦИКЛІЧНЕ –, тобто тією фазою економічного циклу, яка пов'язана вивільнення робочої сили, викликане загальним спадом виробництва з кризовими явищами в економіці, скороченням сукупного попиту, відповідним скороченням зайнятості та зростанням безробіття

БИКИ (біржовий жаргон) - біржові маклери, діяльність яких ґрунтується на грі на підвищення курсу цінних паперів та валют. "Б." купують акції за курсом, зафіксованим при укладанні угоди, розраховуючи на підвищення їх курсу в момент виконання угоди, тобто з метою одержання прибутку від різниці курсів.

БІДНІСТЬ (УБОГІСТЬ) – стан, при якому основні потреби чи індивіда родини перевищують наявні засоби для їхнього задоволення.

БІЛЕТИ ДЕРЖАВНОЇ СКАРБНИЦІ - паперові.гроші, які випускаються державною скарбницею І не обмінюються на золото та срібло, а також короткострокові зобов'язання державної скарбниці, щоперебувають в обігу.

БІРЖА - організаційно оформлений, постійно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами і оптова торгівля товарами. Розрізняють товарну і фондову біржу.

БІРЖА ТОВАРНА - здійснює оптову торгівлю головним чином сировиною, матеріалами і продовольчими товарами. Товари продаються за стандартами або зразками, які мають перелік основних характеристик. До участі в торгах допускаються брокери, біржові маклери, старший маклер, помічники брокерів і біржових маклерів, співробітники біржі. Правила торгівлі здійснюються на основі дотримання таких головних принципів: ціноутворення відбувається тільки на основі дотримання реального попиту і пропозицій, що складаються на основі гласно проведених торгів; об'єктивного використання інформації; формування взаємовідносин брокерів і клієнтів на договірній основі.

БІРЖА ФОНДОВА - спеціалізована фінансова організація, яка зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу. Створюється як акціонерне товариство, засновниками якого можуть бути торговці цінними паперами. Членами Ф.б. можуть бути юридичні особи, які оплатили на біржі місце з метою укладання угод з цінними паперами. Члени біржі користуються такими ж правами, як і акціонери біржі, за винятком права на одержання дивіденду по акціях. Основними операціями Ф.б. є: проведення обліку цінних паперів, їх прийняття, надання рекомендацій по встановленню початкової котирувальної ціни; організація оформлення угод по купівлі-продажу цінних паперів; виконання централізованих взаєморозрахунків в середині біржового ринку цінних паперів; забезпечення правового оформлення угод.

Поиск по сайту: