МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ (представлені за темами)

Перехід до нових форм вивчення Економічна дисциплін і, зокрема, використання віртуально-тренінгової системи все більше переваги надає самостійній роботі студентів із матеріалами.

Серед самостійних видів роботи студентів можна виділити: роботу з електронною версією підручника, робота з економічною літературою в читальній залі бібліотеки університету та міської бібліотеки, робота з навчально-методичними комплексами з дисциплін, робота над конспектом і т.д.

Поряд із лекційним курсом, практичними, лабораторними та іншими видами аудиторних занять самостійна робота посідає одне з провідних місць у вивченні навчальних дисциплін.

Так, при вивченні курсу “Економічна теорія”, згідно з робочою навчальною програмою для аудиторних занять виділяється 180 години (або 55,5 % загальної кількості навантаження на курс) і 88 годин для самостійного вивчення курсу.

За змістом позааудиторна робота над курсом “Основи Економічна теорія” визначається НМКД. Такий комплекс передбачає також засоби самоконтролю, виділення розділів дисципліни у юніти з пакетом тестів та контрольних завдань.

Виділена в окрему групу занять самостійна та індивідуальна робота студентів під контролем викладача передбачає участь в роботі студентів над матеріалом при можливості отримати консультацію викладача, отримати індивідуальне завдання. Викладач в такому випадку визначає зміст та обсяг самостійної роботи студентів диференційовано, відповідно до здібностей та нахилів студентів, узгоджує самостійну роботу з іншими видами навчального навантаження.

Варто зауважити, що самостійна робота студентів, повинна бути забезпечена, як методично, так і організаційно. Робота повинна проводитися без аудиторного перевантаження та за умови наявності достатньої кількості літератури і методичних напрацювань.

Серед таких умов в ПУЕТ є електронна бібліотека, декілька читальних залів із великою кількістю найрізноманітніших видань, аудиторний фонд з персональними комп’ютерами, навчально-методична література, що випущена в ПУЕТ.

Важливе місце в організації самостійної роботи студентів належить викладачеві, але його діяльність повинна бути спрямована на самоосвіту і самовиховання, на створення оптимальних умов для такої роботи. Це особливо актуально для формування Економічна знань, оскільки вони повинні перетворитися в життєву практику людей. Весь процес вивчення дисципліни, включаючи і самостійну роботу студентів, має переслідувати одну ціль – активізацію особистості студента. Вже при читанні лекції викладач повинен не переказувати книжні істини, а дати настанову та визначити напрямки самостійного засвоєння та усвідомлення отриманих знань. Перш за все викладач повинен сприяти розвитку інтересу до дисципліни яка викладається. Серед засобів та форм такої активізації можуть бути:

· перегляд чи прослуховування окремих фрагментів із зали засідань Верховної Ради України;

· оцінка суперечливих, з точки зору політиків, підписаних зовнішньоЕкономічна угод;

· перегляд фрагментів художніх та мультиплікаційних фільмів, що несуть економічне смислове навантаження;

· підготовка за участю студентів та перегляд відеофільмів, які б не повторювали, а доповняли б прочитану лекцію;

· підготовка та перегляд слайд-фільмів;

· огляд місцевої та центральної преси;

· розв¢язування задач та вправ;

· розгляд проблемних питань;

· розв¢язування тестів;

· програмне навчання та контроль;

· комп¢ютерні задачі з призовою оцінкою знань і т.д.

При викладанні лекційного курсу лектор частіше повинен практикувати використання схем, таблиць та графічні зображення, які краще б сформували уяву студента про внутрішню структуру лекції. Саме такий підхід повинен поставити студента на місце дослідника, де він використовує широкий діапазон інформації, а не повторює прослухану декілька днів тому лекцію.

Багато в чому розвитку пізнавальної діяльності студентів сприяє розробка системи навчальних тестів, використання кросвордів та пошук хибних понять серед різного роду Економічна висновків, визначення Економічна лагів.

Студенти повинні не лише перечитувати матеріал до семінарського заняття, а й готувати опорні схеми з певного розділу знань та асоціативні малюнки

В зв'язку із значним скороченням лекційного курсу та зростанням обсягів самостійної роботи студентів особливе місце у зростанні рівня знань студентів належить контролю за рівнем знань. Серед різноманітних видів контролю особливе місце повинно належати модульно-рйтинговій системі контролю, що все більше входить в практику визначення рівня засвоєння знань студентів.

Важливо також використовувати аналітичні методи при оцінці знань студентів на екзамені, це перш за все відхід від традиційної постановки великих за обсягами одноманітної інформації 2-х - 3-х питань у екзаменаційних білетах, які часто являються невиправданим ризиком в оцінці знань студента. До екзаменаційного білета можуть бути включені 12-15 вузьких, нериторичних глибокосмислових питань, на яких прямої відповіді не повинно містити жодне із джерел. Важливе місце в цьому належить самостійній роботі студентів над розробкою логічних схем та підготовкою глосарію, до певного розділу знань, чи пошук різноманітних визначень та теоретичних понять одних і тих же термінів.

Велике значення у організації самостійної роботи студентів належить комп¢ютеру та викладачеві, який ним володіє – в іншому випадку це просто повторення лекції, на якій викладач втрачаючи дорогоцінний час плазує по дошці з крейдою, викликаючи у студента не сприйняття матеріалу а швидше за все відторгнення від науки.

Широка галузь філіалів Сучасного гуманітарного університету Російської Федерації в Україні переконливо довела, що наш студент сьогодні може і повинен отримувати той же рівень інформації, що й студент Кембриджського університету, але й викладач повинен бути готовим дати пояснення, або заперечити думку свого колеги із закордонного університету, та не лише викладач, а й студент повинен бути готовий до сприйняття різних точок зору. Саме тому вся система підготовки спеціаліста в університеті, повинна бути впорядкована таким чином, щоб студент проявив самостійний потяг до знань.

До сучасних форм активізації знань можна віднести наступне:

· перегляд відеофільмів за темою занять;

· використання відеослайдів;

· використання тестів та кросвордів при закріпленні пройденого матеріалу;

· комп¢ютерні ігри;

· написання рефератів;

· складання логічних схем за матеріалом теми заняття;

· повідомлення на семінарських заняттях про прийняття нових Законів Верховною Радою України, Постанов Кабінету Міністрів та Указів президента України з Економічна питань;

· написання аудиторних контрольних робіт;

· написання курсових робіт, тощо.

При цьому важливе значення у виборі форми, теми та часу самостійної роботи студента має його власне бажання.

Як свідчить досвід найбільш практично вживані форми самостійної роботи студентів при викладанні Економічна дисциплін є:

· робота над підручником;

· робота з конспектом лекцій;

· робота із підручником, або конспектом-схемою, що розроблені викладачем, або самостійно студентом;

· аналіз виробничих чи проблемних ситуацій;

· виконання індивідуальних занять по підготовці кросвордів, чи ігрових ситуацій;

· розв¢язування задач та вирішення тестів;

· виступ із рефератом на семінарі;

· участь студентів у проблемних семінарах чи проведенні брейн-рінгу з Економічна питань;

· проведення виїзних занять;

· робота з ПЕОМ.

Враховуючи досвід підготовки спеціалістів у провідних навчальних закладах Європи та США в Україні зберігається тенденція до скорочення лекцій та збільшення індивідуальних занять, колективних консультацій, тренінгів іт. ін. Звичайно, що такі заняття можуть досягнути певного ефекту за умови попередньої підготовки студентів до самостійної роботи. Тут варто нагадати про давно відому і до певної міри забуту адаптивну систему навчання, яка опирається на оптимальну модель заняття і на безперервне управління навчальним процесом за допомогою сіткового плану і графіку самообліку. Саме відповідно до сіткового плану (карти самостійної роботи студента) студент бачить наочно все, що він має виконати на протязі календарного періоду (тиждень, місяць, семестр), саме такий підхід дає можливість з боку викладача уникати постійного контролю, а з боку студента самостійно розподіляти свій час тобто досягнути ефекту заміщення (більше працювати, менше відпочивати чи навпаки).

До нетрадиційних форм самостійної роботи студентів варто віднести самостійну підготовку опорних схем та асоціативних малюнків в розрізі тем до кожного семінарського заняття. Такі схеми та малюнки допомагають краще запам’ятати і зрозуміти внутрішні логічні зв’язки між поняттями та основними категоріями теми. Сам схематичний матеріал повинен бути виконаний за допомогою ПЕОМ, з використання графіків, типових рисунків і шаржів та по можливості у кольорах.

Серед відомих форм самостійної роботи студентів можна виділити підготовку рефератів. Реферат є однією з форм навчальної і науково-методичної роботи студентів. Ціль написання реферату полягає в тому, щоб навчити студентів пов'язувати теорію з практикою, користуватися літературою, статистичними даними, прищепити уміння доступно викладати наукові думки.

Тема реферату обирається студентом самостійно із запропонованих до кожної теми, чи розділу (повторення тем рефератів у межах однієї ака­демічної групи студентів є не бажаним).

Текст реферату друкується з одного боку листа із визначенням полів. Сторінки повинні бути пронумеровані. Обсяг реферату 10-15 сторінок машинописного тексту через 1,5 інтервали, шрифтом Times New Roman розміром букв 14 kg. Текст розміщується на одній стандартній сторінці паперу з полями – по 20мм. Наприкінці реферату складається список використаної літератури в певній послідовності за абеткою прізвищ авторів чи назв наукових видань.

Титул і вся робота оформляється згідно з установленим по­рядком. На титульній сторінці потрібно вказати назву універси­тету, факультет, спеціальність, дисципліну, тему, курс, прізвище та ініціали студента. (Додаток А).

План реферату повинен складатись із вступу, пунктів основного розділу, висновків, списку використаної літератури. У тексті кож­ний пункт плану необхідно виділити. Реферат не може бути на­писаний з використанням лише одного літературного джерела.

Завершений і оформлений реферат студент підписує і проста­вляє дату виконання.

З відома лектора (керівника курсу) студент може виконати реферат на тему, не передбачену в запропонованому переліку.

Списані роботи, або безпосередньо зкопійовані з інтернету і такі, що не відповідають вищезазначеним ви­могам, не зараховуються. У такому випадку студент зобов'язаний написати новий реферат з урахуванням усіх зауважень.

При роботі над рефератом необхідно уважно вивчити літературу до відповідної темі, включаючи монографії, статистичні збірники, матеріали, що друкуються в журналах: “Економіка України”, “Економіка праці”, “Фінанси”, “Росийский экономический журнал”, “Вопросы экономики”, “Экономист” і ін. Джерелами фактичного матеріалу можуть служити статистичні збірники, газети, журнали.

Важливим моментом є уміння записувати інформацію. Найбільш розповсюдженими є дві форми запису і збереження матеріалу - конспектування і ведення картотеки. Вони не виключають, а в ряді випадків доповнюють один одного.

Цитати, що наводяться в тексті з економічної літератури, а також статистичні дані повинні бути забезпечені відповідними посиланнями на джерела, з яких вони взяті.

Підготовлений реферат студентами денної форми навчання захищається, як правило, на семінарському занятті. Закінчуючи підготовку до виступу з рефератом на семінарському занятті, корисно прочитати весь його текст “для себе”. Це буде сприяти закріпленню матеріалу в пам'яті і дозволить під час виступу або зовсім не заглядати в конспект (план, текст), або звести до мінімуму звертання до тексту. Після обговорення реферату в групі робота студента оцінюється викладачем і приймається рішення про подальшу розробку цієї теми автором для написання конкурсної роботи.

Виконання і захист практичних завдань Практичні завдання з курсу “Основи Економічна теорія” ви­конуються студентами протягом семестру згідно з програмами курсу з метою закріплення теоретичних знань. Викладачем, який веде практичні заняття, здійснює поточний контроль виконання практичних завдань шляхом перевірки наявності виконаних за­вдань та індивідуальної співбесіди зі студентом за кожним за­вданням. Кожне завдання оцінюється окремо відповідно до вста­новлених критеріїв оцінки.

Виконання практичних завдань має творчий характер. Попе­редньо студент повинен вивчити відповідні теми за рекомендо­ваною літературою, список якої наведено в кінці цих методичних вказівок.

З незрозумілих питань курсу студент може одержати консуль­тацію викладача дисципліни у відповідні дні, за графіком, уста­новленим кафедрою.

Практичні завдання виконуються в окремому зошиті або на стандартних аркушах паперу, скріплених у папку. Вимоги до оформлення - аналогічні вимогам до оформлення рефера­ту. Кожне завдання повинно мати назву, номер, відповідні по­яснення.

Ці проблеми мають бути опановані студентами поза межами лекційного матеріалу. Формами контролю знань із зазначених питань можуть бути: усне опитування, контрольні роботи, про­міжне та підсумкове тестування, написання та захист рефератів, короткі доповіді та презентації.

Додаткові питання для самостійного вивчення, крім зазначе­них проблем у наведеному переліку, визначаються викладачами, які ве­дуть лекційні та практичні заняття.

Підсумкова оцінка виставляється за кількістю балів отриманих протягом семестру, або з урахуванням додатково складеного іспиту.

Поиск по сайту: