ТЕМА 2. ОСНОВНІ МЕТОДИ ПІЗНАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ПРОЦЕСІВ

Кожна наука спирається на сукупність методів дослідження, тобто має свою методологію. Для того щоб одержати нові знання, треба свідомо застосовувати науково обґрунтовані методи. Це важлива умова розвитку всіх наук, у тому числі економічної теорії.

Фундаментальним методом наукового пізнання для всіх наук - природничих і суспільних – раніше визнавався метод діалектики,сутність якого полягає в пізнанні Економічна явищ і процесів у їх загальному зв'язку і взаємозалежністю в умовах безперервного розвитку, коли накопичення кількісних змін приводить до зміни якісного ста­ну. Джерелом розвитку тут виступає єдність і боротьба протилежностей. В сьогоднішніх умовах даний метод залишається актуальним.

У економічній теорії надзвичайно важливе значення має метод науковоїабстракції. Суть цього методу полягає у звільненні уявлень про предмет дослід­ження від всього випадкового, тимчасового, одиничного та виявленні у ньому істотного, постійного, типового. Результатами застосування методу наукової абстракції, його продуктом є теоретичні абстракції, наукові поняття, категорії, економічні закони.

У Економічна дослідженнях широко використовують метод аналізу і син­тезу. Аналіз являє собою процес розкладання цілого на складові частини, а син­тез - поєднання різних елементів, сторін предмета в єдине ціле.

Аналіз дає можливість вивчити окремі сторони об'єкта, зробити ряд нау­кових абстракцій, виявити певні поняття. Подальше поєднання їх у процесі синтезу приводить до виявлення більш глибокої сутності цілого.

Аналіз і синтез - взаємодоповнюючі процеси, що складають разом один з найпоширеніших методів дослідження економічної дійсності.

Вивчення Економічна явищ може здійснюватись як шляхом просування від фактів до теорії, так і від теорії до фактів. Це означає застосування індуктив­ного та дедуктивного методів дослідження.

Під індукцією розуміють виведення принципів з фактів. Тут усе починаєть­ся з нагромадження фактів, які потім систематизуються і аналізуються таким чином, щоб можна було вивести узагальнення, принципи або закони. Тобто індукція йде від фактів до теорії, від часткового до загального.

Тобто дедук­тивний метод іде від загального до часткового, від теорії до фактів.

Індукція і дедукція не протистоять одна одній, а є взаємодоповнюючими методами дослідження. Сформульовані дедуктивним методом гіпотези правлять економістові за орієнтир при доборі і систематизації емпіричних даних. У свою чергу, відомі уявлення про факти, про реальний світ є передумовою для форму­лювання досить змістовних гіпотез.

У Економічна дослідженнях широко використовують метод поєднання логічного та історичного підходів. Таке поєднання є цілком виправданим через те, що історичний процес розвитку людського суспільства взагалі та його еко­номічного розвитку зокрема - мають власну логіку. Історія свідчить, що не­зважаючи на національні особливості, географічне розташування та різні при­родно-кліматичні умови, всі країни проходять у своєму розвитку одні й ті самі етапи і стадії.

Саме тому в допомогу історичному підходу додається логічний підхід, що дозволяє відрізни­ти закономірне від випадкового, прогрес від регресу - ясно побачити загаль­ний напрямок розвитку людської цивілізації. Логічний підхід дозволяє звільни­ти оцінку історичного розвитку людства від притаманних йому випадковостей та зигзагів, розкрити загальні закони розвитку та зміни суспільно-Економічна формацій, вишикувати пройдені етапи у необхідній послідовності.

В сучасних умовах в Економічна дослідженнях дедалі більше уваги приділяється статистичним та математичним методам, побудові Економічна моде­лей. Це пояснюється значним зростанням кількісних показників, Економічна параметрів, що повинні бути враховані при дослідженні процесів, які відбу­ваються у зростаючій економіці. Для систематизації та підпорядкування величезної кількості даних, що використовуються як фактична база для по­дальших теоретичних побудов, економістам стають у нагоді статистичні мето­ди обробки інформації.

Широке застосування математичних методів в Економічна дослідженнях розпочалося у XIX ст. Тоді виникла так звана математична школа в політекономії, засновником якої вважається Л. Вальрас (Швейцарія), а найбільш відо­мими представниками - У. Джевонс (Англія) та В. Парето (Італія). Викорис­тання математичних методів значно розширило можливості економічної теорії з точки зору обробки та систематизації фактичного матеріалу, відстеження взає­мозв'язків між різними економічними процесами; встановлення певної взає­мозалежності між ними.

Тобто матема­тичні методи можна розглядати тільки як допоміжні засоби у дослідженні еко­номіки.

Особливе значення в сучасних умовах надається створенню на основі ви­користання статистичних та математичних методів Економічна моделей. Еко­номічна модель - це спрощена картина реальності, абстрактне узагальнення економічної дійсності. Економічне моделювання дозволяє не тільки краще зро­зуміти механізм функціонування сучасної економіки, а й передбачати стан економіки у майбутньому, прогнозувати можливі варіанти її подальшого розвитку.

Особливе місце серед методів дослідження Економічна процесів займає соціально-економічний експеримент. Особливість цього методу полягає в тому, що теорія тут безпосередньо перевіряється практикою. В свою чергу, практич­не здійснення експерименту дає новий матеріал для теоретичного осмислення і висування нових гіпотез. Будь-яка теорія може бути остаточно доведена чи спростована тільки практикою, реальною дійсністю.

На закінчення слід ска­зати про деякі логічні пастки, що підстерігають дослідників у галузі економіч­ної теорії. Однією з таких пасток у Економічна дослідженнях є припущення, згідно з яким “те, що правильно для окремої частини, обов’язково правильно і для цілого”.

Ще одна логічна помилка в Економічна дослідженнях полягає у припу­щенні, що коли одна подія передує іншій, то перша обов'язково є причиною другої. Ця помилка трапляється при відшукуванні певних Економічна зако­номірностей, виявленні причинно-наслідкових зв'язків між ними. Проте не завжди дві постійно слідуючі одна за іншою події пов'язані між собою саме та­ким чином.

Аналізуючи взаємопов’язані групи емпіричних даних особливо важливо не плутати причинність із кореляцією. Кореляція означає, що співвідношення двох (або більше) груп даних має системний і взаємозалежний характер, але не означає, що зміни в одній групі є причиною змін в іншій групі (інших групах) даних.

Основою життя та розвитку суспільства є виробництво. Головними факторами виробництва є праця людини, яка виступає як провідна сила суспільного виробництва та його кінцева мета. Суспільне виробництво - це процес свідомого діяння людей на речовину природи з метою створення благ, які необхідні для існування та розвитку суспільства. В процесі виробництва завжди взаємодіють три основні фактори: людина як носій праці, предмети та засоби праці.

Суспільне виробництво має дві сторони: відношення людини до природи, яке знаходить свій прояв у продуктивних силах, і відносини людей в процесі виробництва і господарської діяльності, що складає виробничі (або економічні) відносини.

Суспільне виробництво поділяється на матеріальне і нематеріальне виробництво. Створення Економічна благ передбачає процес виробництва, а отже і наявність відповідних ресурсів. Потреби людей не мають меж, а економічні ресурси обмежені. Потреби в своєму розвитку породжують різні інтереси. Основу Економічна інтересів складає привласнення результатів виробництва, як і самих засобів виробництва. Прогресивні зміни у виробництві можуть бути всебічно реалізовані в умовах вдосконалення суспільних відносин, розвитку суспільного відтворення.

Мета теми - визначити місце і роль суспільного виробництва та людини в ньому у розвитку суспільних відносин, через їх прогресивні зміни в умовах демократизації всіх сторін суспільного життя.

Поиск по сайту: