|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема № 2.8 Методи досягнення точності при перескладанніЯкщо розрахунок допуску на розмір заключної ланки відбувався по методу тах–тіп і в результаті розрахунку встановлено, що умова виконується, то складання об’єкту може виконуватися по методу повної взаємозамінності тобто без будь яких додаткових операцій підбору, припасування а значення розміру заключної ланки автоматично буде витриманим....
Метод повної взаємозамінності характеризується наступною особливістю: - відносною простотою та малою трудомісткістю складальних операцій, завдяки чому операції здешевлюються і потребують слюсарів складальників невисокої кваліфікації;
Метод повної взаємозамінності характеризується наступною особливістю: - спрощується нормування операцій, планування та організації всього виробництва, розширення можливостей зв’язків між підприємствами;
Метод повної взаємозамінності характеризується наступною особливістю: - можливістю механізації та автоматизації процесу складання, широкими можливостями переводу на поточне виробництво;
Метод повної взаємозамінності характеризується наступною особливістю: - полегшення та здешевлення ремонту втробу;
Метод повної взаємозамінності характеризується наступною особливістю: - підвищеною точністю виготовлення деталей, які входять в якості ланок до розмірного ланцюга що потребує більш досконалого обладнання.
Якщо розрахунок допуску на розмір заключної ланки відбувався по методу тах–тіп або методом який базується на положеннях теорії вірогідності і в результаті розрахунку встановлено, що умова виконується, що є наслідком розширенням полів допусків на деталі до економічно доцільних значень для даного виробництва то складання вузла може відбуватися по методу неповної взаємозамінності....
При складанні по методу неповної взаємозамінності складання відбувається як і при методі повної взаємозамінності, але є вірогідності отримання бракованих вузлів у яких розмір заключної ланки вийде за межі допуску....
Метод неповної взаємозамінності стане практично доцільним, якщо відсоток некондиційних виробів незначний, а кошти від зниження собівартості виготовлення деталей окупить витрати на можливе перескладання некондиційних виробів....
Метод підбору використовується при умові і передбачає проведення складання з деталей, які оброблені з економічно доцільними допусками. Ризик отримання некондиційних виробів виключається в наслідок проведення складання з спеціально підібраних деталей.…
При попарному методі підбору слюсар-складальник безпосередньо на робочому мисці шляхом обміру підбирає спрягаємі деталі одну до одної, таким чином витримується необхідне значення заключної ланки. …
При груповому методі підбору (груповій взаємозамінності деталі які з’єднуються попередньо розсортовуються по групам з більш вузькими межами допуску, а далі складання відбувається з деталей відповідної групи без будь яких додаткових операцій підбору або припасування.…
Недоліком групового методу підбору є: - ускладнюється сортування деталей по двом та більше параметрам; - при несиметричному законі розсіювання розміру деталей є можливість отримання "зайвих" деталей.
Метод компенсаторів (регулювання) використовується при умові і передбачає, що задане значення допуску заключної ланки при виготовленні інших деталей з економічно доцільними допусками досягається шляхом регулювання розміру однієї з деталей (компенсатора) яка встановлюється у вузол для цієї мети.…
Перевага методу компенсаторів при досягненні необхідної точності заключної ланки наступна: - можливо отримати високу точність заключної ланки у багатоланкових вузлах.
Недоліки методу компенсаторів при досягненні необхідної точності заключної ланки наступні: - збільшується номенклатура деталей які входять до складу вузла; - порушується ритмічність виробництва; - необхідні слюсарі складальники високої кваліфікації; - ускладнюється використання засобів автоматизації процесу складання; - ускладнюється ремонт виробів.
Метод припасування використовується при умові і передбачає, що задане значення допуску заключної ланки при виготовленні інших деталей з економічно доцільними допусками досягається зміною розміру однієї з деталей шляхом слюсарної механічної обробки.…
Перевага методу припасування при досягненні необхідної точності заключної ланки наступна: - можливо отримати високу точність заключної ланки у багатоланкових вузлах.
Недоліки методу припасування при досягненні необхідної точності заключної ланки наступні: - є можливість забруднення вузла стружкою або абразивами; - порушується ритмічність виробництва; - необхідні слюсарі складальники високої кваліфікації; - ускладнюється використання засобів автоматизації процесу складання; - ускладнюється ремонт виробів.
Методи забезпечення точності заключної ланки при перескладанні наступні: - метод заміни; - метод відновлення; - метод припасування; - метод регулювання; - метод постановки у попереднє положення.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.) |