Основні види контролю

Основними видами контролю якості зварних з'єднань є: випробування зварних швів на щільність (гідравлічні, пневма­тичні, часова проба), механічні випробування металу шва і звар­них з'єднань (границя міцності, текучості, пластичність, статич­ний згин, ударна в'язкість), металографічні дослідження (макро­скопічний і мікроструктурний аналізи зварних швів), просвічу­вання швів рентгенівськими і гама-променями, ультразвуковий і магнітний методи контролю.

Для створення безпечних умов різних видів зварювальних робіт слід пам'ятати, що всі проводи і струмоведучі частини ус­тановок повинні мати добру ізоляцію, їх корпуси, зварювальні столи, кожухи вимикачів - надійно заземлені.

Зварювальник повинен мати щитки і шоломи з захисним склом, брезентові рукавиці, захисні окуляри, спецодяг і спецвзуття. Робо­че місце зварювальника має бути огороджене ширмами або знахо­дитися в спеціальних кабінах, забезпечених приточно-витяжною вентиляцією і місцевими витяжними пристроями.

Особливо уважними слід бути при експлуатації ацетилено­вих генераторів, кисневих балонів, іншої газозварювальної апа­ратури. Недопустимим є витік газів із генераторів, трубопроводів, балонів, кидання балонів та ін.

У авіаційному двигунобудуванні використовуються наступні види зварки:

- аргонно-дугова;

- електронно-променева;

- електродугова;

- контактна.

Складання деталей з майбутнім з’єднанням зваркою виконується у наступній послідовності:

- підготовка місць під зварку на деталях які будуть зварюватися;

- складання виробу під зварку;

- початкове зварювання (приз ватка);

- контроль якості взаємного розташування складальних елементів;

- зварювання;

- термообробка;

- слюсарна обробка шва;

- зміцнення шва;

- контроль зварного з’єднання.

Методи контролю якості зварки містять у собі:

- попередній контроль (перевірка якості основного матеріалу, зварочних матеріалів та стану зварочної апаратури);

- поточний контроль (переварка зовнішнього вигляду шва, його геометричних розмірів та спостереження за виконанням операції зварки);

- кінцевий контроль (перевірка якості зварки у готовому виробі).

При виконані кінцевого контролю зварних з’єднань в залежності від призначення виробу використовують наступні методи контролю:

- зовнішній огляд та обмір зварних з'єднань;

- випробування (вакуумні, гідравлічні. пневматичні);

- рентгенконтроль;

- ультразвуковий контроль;

- магнітний контроль;

- люмінесцентний контроль;

- металографічні дослідження;

- механічні випробування.

Пайка на відміну від зварки являє собою процес з’єднання деталей з використанням проміжного металевого прошарку – припоя, їх нагріву до температури плавлення припоя.…

Під час пайки припой повинен мати наступні властивості:

- припой повинен мати властивість доброго змочування поверхонь деталей;

- припой повинен мати визначену температуру плавлення;

- припой повинен мати визначену температуру плавлення припою;

- припой повинен легко наноситися на поверхню деталей які зпаюються.

Розрізняють тверду та м’яку пайку) в залежності від температури плавлення припою. …

М’які припої мають температуру плавлення до 670^о К, ними бувають зазвичай олов’яно – свинцеві матеріали.…

Тверді припої мають температуру плавлення вище 870^о К (до 1500 ^о К і вище), ними бувають зазвичай припої на мідній, цинковій, нікелевій, кадмієвій, срібній та інших основах.…

Паяні з’єднання які здійснюються твердими припоями мають міцність у декілька разів більшу ніж з’єднання м’якими припоями.…

При пайці корозійностійких сталей та сплавів зазор між деталями повинен складати 0,01 – 0,1 мм.…

Збільшення зазору між деталями призводить до втрати міцності паяного з’єднання.…

Технологія складання з використанням механізованої пайки наступна:

- підготовка поверхонь деталей під пайку (ретельне очищення поверхонь, травлення тощо);

- нанесення флюса та припою;

- складання під пайку;

- нагрів місць спая;

- промивка та зачищення паяного шва;

- контроль паяного з’єднання.

Поиск по сайту: