АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розрахунок кількості виробничих працівників

Читайте также:
  1. а) відношенню кількості елементарних подій, що сприяють події до кількості всіх
  2. Автоматизований облік виробничих запасів на складі
  3. Акустичний розрахунок
  4. Аналітичний метод розрахунку кількості технічного обслуговування і ремонту тракторів
  5. Безмежність потреб і обмеженість ресурсів. Закон обмеженості ресурсів. Альтернативні вибір та вартість. Крива виробничих можливостей.
  6. В) відношення затрат ресурсів на виробництво певної кількості про-
  7. Вентиляція виробничих приміщень
  8. Ви никнення й розвитку виробничих відносин, виокремлення в способі
  9. Вибір і розрахунок кількості технологічного обладнання
  10. Види виробничих витрат
  11. Виробничий потенціал і межа виробничих можливостей.
  12. Графічний метод розрахунку кількості машин періодичної дії

 

До виробничих робочих відносяться робітники, які безпосередньо зайняті виконанням технологічного процесу складання. Кількість виробничих робочих – складальників, яка необхідна на кожному робочому місці для виконання складальних операцій у поточній лінії Рск. розр. визначається по формулі:

Рск. розр. = Т шт / τв

де: Т шт - штучна норма часу складальної операції в хв.;

τв - такт випуска в хв.;

При отриманні дробового числа складальників його округляють до цілого числа, яке називається прийнятим числом складальників (Рск. пр.). Загальна кількість складальників на всій поточній лінії Рп отримується сумуванням прийнятих кількості складальників по кожному робочому місцю.

Відношення розрахункової кількості складальників до прийнятого називають коефіціентом завантаження робочого місця, тобто:

 

Кз = Рск. розр. / Рск. пр.

 

Кількість виробничих робочих - складальників для стаціонарного складання розраховується по формулі:

 

Рск. = (Т ск * N р.зап.) / Ф д. р.

 

де: Рск. - кількість робочих складальників;

Т ск - нормований штучно-калькуляційний, час складання вузла або виробу в годинах;

N р.зап – річна кількість вузлів або виробів в шт;

Ф д. р. - дійсний (розрахунковий) річний фонд часу складальника у год.

 

Розрахунок кількості допоміжних робочих.

 

До допоміжних робочих складального цеху відносяться: контролери, робочі групи цехового механіка та інструментального хозяйства, підготовлювачі, розподілювачі, комплетовщики, підсобно та транспортні робочі. Чисельність допоміжних робочих приймають по типовим нормам для даної галузі промисловості у відсотках від кількості виробничих робочих. В залежності від характеру виробництва чисельність допоміжних робочих не повинна перевищувати 25-35% від чисельності виробничих робочих.

 

Розрахунок чисельності цехового апарату та молодшого обслуговуючого персонажу.

 

Кількість інженерно-технічних робітників (ІТР), службовців (Сл) та молодшого обслуговуючого персонажу (МОП) розраховується по типовому літальному розкладу цеху або пприймається у відсотках від загальної кількості робочих-виробничих та допоміжних, в тому числі: ІТР-12...20%, Сл – 2...4%; МОП-0,8...2%.

При розрахунку чисельності ІТР та службовців в цехі необхідно мати на увазі рекомендації норми. Так при кількості виробничих робітників в цехі понад 300 чоловік кількість виробничих робочих, які обслуговуються старшим майстром та старшим техніком (плановщиком дільниці), повинна бути 75-90, змінним майстром 25-27, контрольним майстром 50-55, технологом 60-65, нормувальником 90, бухгалтером 150, розпорядником робот 100 та табельщиком 150.

 

Визначення площі складального цеху.

 

В загальну площу цеху входить виробнича та допоміжна площа та площа обслуговуючих приміщень:

1. Виробнича площа-це площа, яка займається складальлним обладнанням, стендами, верстаками, площадками для зберігання вузлів та деталей, робочими місцями для майстрів та контролерів з урахуванням проходів та головного проїзду. Попередній розрахунок виробничої площі відбувається по формулі:

F=f*Ср.м.

Де: F-виробнича площа в м²

f- питома площа (середня площа, яка необхідна на одне робоче місце) в м²

Ср.м.- кількість робочих місць.

Питома виробнича площа знаходиться в залежності від зовнішніх розмірів виробу який складається.Для сучасних реактивних двигунів (середніх по вазі та габариту) питома виробнича площа приймається від 25 до 45 м². Величина площі яка отрималась попередньо далі кінцево уточнюється після розташування всіх робочих місць, обладнання, конвеєрних та інших пристроїв на плані цеху.

2. Допоміжна площа цеху визначається в залежності від складу допоміжних приміщень по відповідним нормативам. На допоміжній площі розташовують: майстерні цехового механіка, майстерня по ремонту приспособ, інструментально - роздаточна кладова (ІРК), кладова горюче-мастильних матеріалів. Наприклад,площа інструментально-роздаточної кладової (ІРК), приймається для складального цеху 0,15 м² на одне робоче місце складальника (при роботі у дві зміни).

Площа майстерні цехового механіка визначається в залежності від питомої площі, включаючи площу проходів, яка приходиться на одиницю металооброблюючого обладнання, яке встановлено в майстерні (для мілких верстатів 10-12 м², для середніх-15-25 м²), та питомої площі на одне робоче місце слюсара-складальника.

3. Площа обслуговуючих приміщень (конторських та побутових) визначається по санітарним нормам проектування промислових підприємств.

В склад конторських приміщень входить приміщення:

- технологічного бюро цеху з архівом;

- бюро технічного контролю;

- бухгалтерії цеху;

- планово-дисперське бюро (ПДВ);

- бюро праці та заробітної плати;

- бюро інструментального хозяйства;

- кабінета начальника цеху та його заступників;

- кабінета представника замовника.

Площа конторських приміщень визначається з розрахунку по 3,25 м² на кожного працюючого в цих приміщеннях. Ці норми не розповсюджується на кабінети начальника цеху та його заступників. Площа кабінету начальника цеху розраховується на можливість проводити засідання основного керівного складу цеху.

В склад побутових приміщень цеху входять гардиропні, умивальні, душові, туалети, приміщення для особистої гігієни жінок, місце для куріння, пункти харчування та здравпункти.

Гардиропні. Зберігання домашнього та робочого одягу в роздягальнях кімнатах повинно передбачатися закритим способом, тобто в закритих шафах. Кількість місць для зберігання одягу в тому випадку приймається рівній кількості працюючих у всіх змінах. Шафи повинні бути подвійними, в яких можливо окремо зберігати частий та робочий одяг. Норма площі на 1 шафу-0,5 м².

Умивальні кімнати (окремі для чоловіків та жінок). Вони повинні розташовуватись в приміщеннях, сміжних з кімнатами для роздягання. Допускається використання як особистих, та і групових (круглих) умивальників. Кількість кранів в умивальниках визначається по кількості працюючих у найбільш багаточисельній зміні – один кран на 20 чоловік, для адміністративного персонажу-один кран на 40 чоловік. Кожен особистий умивальник повинен бути обладнаний заміщувачем з підводом гарячої та холодної води. Групові умивальники повинні бути обладнанні підводкою теплої води з температурою 33-35ºС. Витрати води в умивальниках при вказаній температурі води приймається на один кран 180-200 л.Норма площі- 0,21 м² на одного працюючого з урахуванням всіх працюючих у дві зміни.

Душові. Розташовуються в приміщеннях, які розташовуються разом з гардеропними, та рядом з умивальниками кімнатами. Розташування душових кабін у зовнішніх стін будівлі не допускаються. Розрахунковий час дії душових після кожної заміни приймається 45 хв. Кількість душових кліток визначається по кількості чоловік, які працюють у найбільш багаточисельній зміні-одна клітка на 20 чоловік. Середня розрахункова норма площі –0,42 м² на одного працюючого. При умовах повинні бути приміщення для переодягання (з розрахунку 3місця на одну душову клітку). Годинна витрата гарячої води в душі при температурі 37ºС приймається на одну клітку 500 л.

Туалети. Повинні розташовуватись на відстані від найбільш удалених робочих місць не більше чим на 100 м. Входи в туалети повинні виконуватись через тамбури (шлюзи) з самостійнозакриваючимися дверима. Туалети повинні бути обладнанні напольними керамічними чашами та унітазами. Кількість керамічних чаш або унітазів в кожному туалеті призначається в залежності від кількості чоловік, які користуються цим туалетом та працюють в одній зміні, згідно відповідних таблиць. В шлюзах перед туалетом повинні бути передбачені умивальники з розрахунку 1 кабіни та гігієний душ з розрахунку 2 душа при кількості жінок від 100 до 300 чоловік.

Кімнати для куріння. Обладнуються окремо, поряд з туалетами, так як по умовам виробництва палити у виробничих приміщеннях складального цеху не дозволяється. Відстань кімнати для паління від найбільш удаленого робочого місця не повинно перевищувати 100 м. Площа приміщення для паління визначається з розрахунку 0,02 м² на одного працюючого в найбільш багаточисельній зміні, але не меньше 8 м².

Пункти харчування. Відстань від виробничих приміщень до пункта харчування повинно визначатися не більше 600 м при обідній перерві тривалістю 1 година. Склад та площа приміщень пунктів харчування встановлюються нормами проектування підприємств громадського харчування. В складальних цехах встановлюються буфети. Площа буфету приймається в межах від 30 до 60 м², з розрахунку 2 м² на одне посадочне місце.

Здравпункти. На кожні 300-800 чоловік які працюють повинен бути обладнаний один фельмерський пункт. Склад та площа приміщень здравпунктів в залежності від категорії призначаються згідно відповідних таблиць.

Приміщення для громадських організацій (зал засідань, червоний куток, цехом і т.і.) санітарними нормами не передбачаються, а предоставляється по наявності у цехі. Площа вказаних приміщень приймаються в залежності від кількості працюючих (в найбільш багаточисельній зміні) до 200 чоловік площа приміщень під червоним кутом та громадські організації рекомендують по 25 м², а понад 200 чоловік – по 50 м².

Тема № 57 Компоновка цеху та план обладнання. Потреба у основних та допоміжних матеріалах

Після визначення розмірів площі цеху визначається сітка колон, конструкція та компоновки будівлі, а далі виконується і технологічна компоновка корпуса складального цеху.

В типових проектах виробничих споруд для механоскладальних та складальних цехів сучасних машинобудівних підприємств приймається сітка колон 12 # 18 та 12 # 24, де 18 та 24 – ширина прольоту споруди (в метрах), а 12 – крок колон (в метрах), тобто відстань між осями двох колон.

Проект споруди складається з однієї або декількох уніфікованих типових секцій. Уніфіковані типові секції передбачаються розміром 72 # 72 (в метрах) та 72 # 144 (в метрах). Висоти прольоту цеху визначаються в залежності від розмірів обладнання по висоті, розмірів складаємих виробів, розмірів та конструкцій вантажепідємних механізмів, а також санітарно – гігієнічних вимог. Висота прольоту приймається рівній сумі висоті Н1 та висоти а:

Н = Н1 + а

де: Н1 – відстань від підлоги до нижнього поясу форми або головки підкранного рельса.

А – відстань від нижнього поясу форми до горизонтальної лінії, яка проходить через середину фонаря, приймається рівним ¼ - 1/5 ширини прольоту споруди.

Зазвичай в типових проектах споруд для механоскладальних та складальних цехів висота споруди приймається рівній 7,2; 10,8; 12,6; і т. д.

Виробничі споруди будуються одноетажними з складальних залізобетонних вузлів (фундаменти, ферми, перекриття і т. д.) з 2 – 3 – етажними пристройками для конторських та побутових приміщень. Сітка колон пристройки приймається рівній 6 # 6 та 6 # 9 (в метрах). Поздовж прольоту пристройки поділяється коридор для проходу в побутові та допоміжні приміщення.

На першому поверсі прибудов розташовують побутові та допоміжні приміщення. На другому та третьому поверхах – конторські приміщення. Висота конторських приміщень приймається не менше 3,0 м.

При виконанні компоновки цеху необхідно передбачити організацію найбільш коротких технологічних ліній та шляхів руху деталей. Рекомендується розташовувати проліт складального цеху або складальної ділянки перпендикулярно прольотам механічного цеху, щоб деталі після механічної обробки потрапляли в склад готових деталей, а потім – до місця складання найкоротшим шляхом.

Допоміжні приміщення – слід групувати в одному, двух місцях цеху, щоб вони не заважали організації поточних ліній і найкращим чином обслуговували виробництво.

При планувані розташування поточних ліній складання за основу береться головним чином головна поточна лінія, тобто лінія на якій ведеться загальне складання виробу. Поточні лінії для складання основних вузлів виробу розташовуються перпендикулярно головній поточній лінії з таким розрахунком, щоб готовий вузол виходив до того робочого місця лінії загального складання, на якому він монтується на виріб. При поточному складанні вимагається менше допоміжної площі.

План цеху з компоновкою приміщень та розташування обладнання виконується в залежності від розмірів цеху у масштабі 1: 200 або 1: 400 з вказівкою розташування виробничих складальних дільниць, побутових та допоміжних приміщень, центральних проїздів, дверних та віконних проємів, колон та проходів. На плані цеху проставляють прийняті позначення колон (літерне та цифрове), зовнішніх розмірів споруди цеху, довжину та ширину прольотів, ширину побутових прибудов і т. д.

Поперечний переріз споруди виконується у масштабі 1: 100 з вказівкою ширини прольоту, висоти прольоту до затяжки ферм або до підкранових шляхів.

План обладнання виконується у масштабі 1: 100 з викреслюванням зовнішніх розмірів обладнання в плані і з дотриманням прямоточності та послідовності виконання технологічних процесів.

На плані цеху, крім конвеєрних пристроїв та складальних стендів, наносять робочі місця, установки, виробничий інвентар, верстати, столи БТК, місця майстрів, транспортні пристрої. Рекомендується на плані цеху наносить умовні позначення всих елементів плану обладнання,місця для різноманітних підводок (електричного струму, води, стиснутого повітря, пару), а також будівних елементів.

При розстановці обладнання необхідно керуватися розмірами відстаней між обладнанням в повздовженому та поперечному напрямках та величиною відстанейвід стін та колон. Ці розміри повинні гарантувати зручність виконання робіт на обладнанні, безпечність робочих, достатню свободу руху людей та транспортних засобів з вантажем. Вони регламентуються промпланом охорони праці та існуючими нормативами.

Ширина цехових проходів та проїздів береться (з розрахунку прохода одного чоловіка) від 0,75 до 1 м, для одночасного руху з ручним візком – від 1 м, для двухсторонього – від 2 м, для двухсторонього руху електрокар вантажепідємністю 2 т – від 3,5 до 4 м в залежності від зовнішніх розмірів виробів які складаються.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)