|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема № 33 Складання камер згоранняКамера згорання – один з найважливіших та тепло напружених вузлів газотурбінного двигуна. Від вірного та якісного складання камери згорання залежить надійність та ефективність роботи самої камери згорання, турбіни та двигуна в цілому. При складанні камери згорання дуже важливо дотримуватись вірного взаємного розташування жарових труб відносно зовнішнього та внутрішнього кожухів у радіальному та осьовому напрямках, форсунки у жаровій трубі, забезпечити герметичність стиків деталей камери згорання та осьових зазорів жарових труб. У газотурбінних двигунах використовують три основних види камер згорання: - окремі (трубчаті); - кільцеві; - трубчато – кільцеві. У цих камер згорання при складанні є багато спільного і в той же час кожна має свої особливості. Окремі камери згорання (трубчаті) одночасно є конструкторським та технологічним вузлом. На загальне складання двигуна вони приходять з вузлового складання повністю складеними, тому на лінії загального складання їх тільки встановлюють та закріплюють з іншими деталями (газозбірником та патрубками компресора). На вузловому складанні в задній корпус трубчато-кільцевої камери згорання приєднують корпуси шарикопідшипника компресора та роликопідшипника турбіни, екран, втулки лабіринта. На зовнішню поверхню корпуса встановлюють паливні колектори, форсунки, підпалювачі. Проливають форсунки та випробують на герметичність паливні колектори. Далі приєднують до корпусу сопловий апарат 1 ступені. На загальному складанні у кільцевий простір корпуса встановлюють жарові труби. Загальне складання кільцевої камери згорання виконується з готових зварних вузлів, таких як корпус камери згорання з привареними до нього крапковими корпусами підшипників компресора та турбіни, вузлом заднього корпуса та власно звареної камери згорання. На загальному складанні корпус камери згорання приєднується до корпуса компресора, далі встановлюють камеру згорання у корпус та ставлять задній корпус. На вузловому складанні на корпус камери згорання встановлюють паливні колектори, форсунки, підпалювач; проливають форсунки та випробують паливні колектори на герметичність. Тобто кільцева та трубчато- кільцева камери згорання не є технологічними вузлами, так як кінцеве складання їх здійснюється на загальному складанні двигуна. Зупинимося на складанні кільцевої та тарубчато-кільцевої камер згорання. Кільцева камера згорання (див. мал. 63 стор. 52) складається з корпуса 1 зварної конструкції який є силовим вузлом двигуна, заднього кожуха 8, камери згорання 7, робочих форсунок 3, підпалювача 5, корпуса заднього підшипника компресора, корпуса підшипника турбіни, конічної балки, яка з”єднана зкорпусом підшипника турбіни та привареним до нього (до корпуса) фланцем закріплення направляючого кожуха 10, трубок 9 та 11 для подачі масла до підшипників двигуна. Для закріплення камери згорання внутрі корпуса 1 на восьми голоаках маються спеціальні бобишки, а на зовнішньому кожухі корпуса – фланці для закріплення фіксуючих штіфтів 4. В конструкцію цього вузла входе сопловий аппарат турбіни, який з”єднується з корпусом камери згорання. Складання камери згорання містить у собі промивку деталей та їх огляд, обмір та клеймування, установку камери згорання 7 в корпус 1, приєднання соплового апарату до корпуса камери згорання, випробування масляних трубопроводів на прохід масла та перевірку паливної системи. Спочатку у корпус 1 встановлюють трубку 9, а далі корпус камери згорання ставлять на підставку фланцем кріплення до компресора вниз та встановлюють камеру згорання 7, закріплюючи її фіксуючими штіфтами 4. Після цього перевіряють положення камери згорання відносно заднього кожуха 8 (розмір А), відносно зовнішньої поверхні балки (розмір В) і положення камери згорання у осьовому напрямку (розмір Б) від площини центруючого буртика корпуса 1 до переднього торця головки камери. Для того щоб витримати необхідні розміри А, Б, В виконують переміщення камери згорання поздовж осі за рахунок фіксуючих болтів 4. В корпус підшипника турбіни встановлюють кільцеву масляну форсунку та роликопідшипник. Сопловий аппарат 1 ступені турбіни, який з”єднується з корпусом камери згорання складається з зовнішнього кільця, лопаток, стопорного замка, дефлектора, кільця смуги, внутрішнього корпуса з несучим конусом та інших деталей. На установочне кільце внутрішнього корпуса соплового апарата ставлять стопорний замок, регульовочне кільце, а на фланець конічної балки – напраляючий кожух. Після цього сопловий аппарат 1 ступені встановлюють на фланець заднього кожуха 8, а на корпус підшипника турбіни – прокладку, малий та великий корпуси лабіринтів. Перевіряють розмір Г від торця зовнішнього кільця до стопорного замка. Розмір Г (+-0,5 мм) витримується підбором регульовочного кільця. Користуючись спеціальними приспособами, перевіряють биття поверхні Д зовгішнього кільця соплового апарата, який з”єднується з корпусом камери згорання. Биття усувають зміщенням в радіальному напарямку соплового апарата відносно кожуха камери згорання за рахунок зазорів між болтами та отворами у фланцях. Дальше на стопорний замок встановдюють дефлектор і закріплюють його до установчого кільця. Гайки затягують рівномірно у встановленій послвдоаності тарированим ключем з прикладанням моменту 1,7 – 1,9 кг*м. Перевірку витрат масла, яке проходить черех трубку 9 та форсунки змащування підшипників, а також промивку трубки виконують на спеціальній установці гарячим маслом під тиском 3-4 кг/см2 на протязі 1 хв. Загальна витрата масла через трубку повинна бути 12-16 л/хв. Далі на корпус камери згорання встановлюють пускові та робочі форсунки 3, підпалювач 5, корпус з фільтрами, паливний колектор та під”єднують всі трубопроводи. Накидні гайки трубопроводів затягують тарированим ключем з прикладанням моменту 1,6 +- 0,1 кг*м. Герметичність трубопроводів паливної системи перевіряють керосином на установці, дальше перевіряють затяжку гайок та їх законтрювання, ставлять технологічні заглушки, оглядяють вузол та відправляють його на загальне складання, де камеру згорвння встановлюють на корпус компресора. При складанні камери згорання використовуються тарировані ключі для затягування гайок закріплення підшипників, гайок болтів закріплення соплових апаратів до корпуса каиери згорання та накидних гайок паливного колектора. Встановлена ступінь затяжки різьбових з”єднань камери згорання гарантує якісне з”єднання, герметичність відсутність перенапруження та короблення. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |