Тема № 46 Складання турбостартерів

Газотурбінні стартери, стартери генератори, призначені для розкручування роторів двигунів, встановлюються зазвичай на передньому корпусію. Стартергенератор використовується не тільки для запуска двигуна, але і як генератор постійного струму під час роботи двигуна. Газотурбінний стартер в основногму складається з газотурбінного двигуна та редуктора. Двигун, в свою чергу, складається з крильчатки від типу з одностороннім входом повітря, кільцевої камери згорання, одноступінчатого ротора турбіни, вихлопного патрубка.

Основними вузлом двигуна є ротор, на валі якого з одного кінця закріплюється крильчатка, а з іншого- одноступенева турбіна. Валі ротори обертається на ковзаних підшипниках, які встановлені у корпусі компресора. На кожусі камери згорання розташовані робочі форсунки, через них паливо подається в камеру згорання. Зі сторони турбіни до кожуху закріплюють екран та вихлопний патрубок. Двигун закріплюється до редуктору за допомогою вхідного патрубку, який виконаний для цієї мети у вигляді силової форми.

Редуктор складається зазвичай з корпусу ведучого валу з муфтою вільного ходу, веденого валу з гідромуфтою та храпової муфти. Гідромуфта забезпечує плавне підключення працюючого стартеру до двигуна, а храпова муфта від’єднує стартер після запуску двигуна. На корпусі редуктора встановлюють:

- електродвигун;

- Масляний насос;

- Паливний насос-регулятор;

- Привід клапану;

- Катушки та інші агрегати.

В складання стартера як у попередне так і кінцеве входе:

1) складання та випробування масляного насосу;

2) складання та випробування колектора стартера з форсунками та розпалювача;

3) складання приводів (тахадинамо, датчика)

4) складання кранів та клапанів;

5) динамічне балансування ротора;

6) складання гарячої частини стартера;

7) складання редуктора з гідромуфтою;

8) кінцеве складання стартера.

Попередне складання турбостартера полягає у визначенні та перевірці осьових, діаметральних та радіальних зазорів спрягаємих деталей та вузлів. Осьові зазори одного з основних вузлів вала з крильчаткою та диска ротора турбіни встановлюють наступним чином: вал у корпусі фіксується п’ятою, яка складається з бронзового та сталевого кільця, які встановлюються на втулку п’яти. Спочатку підбором товщини регульовочного кільця, яке встановлюється на и валі, визначається відносне положення крильчатки до корпусу (заглиблення абовиступання площини крильчатки відносно площини корпуса, яке допускається в межах +(-)0,5мм).

Далі перевіряють зазор між крильчатками та кришкою, який повинен бути в межах 0,8-1,0мм. Цей зазор забезпечується за допомогою регульовочного кільця, яке встановлюється у визначеному місці; товщина кільця повинна бути підібрана таким чином, щоб поглиблення або виступання крильчатки та зазначений зазор не виходили за межі допустимих величин. Замірюють осьовий зазор між торцем лопаточного дифузора та кришкою корпуса, який повинен бути в межах 0,045...0,175мм.

Після того як ці зазори будуть встановлені та перевірені за допомогою присрособи (валика та втулки), перевіряють співвісність всих опор, для чого виконують макетне складання стартера з корпусом редуктора. Далі складають стартер.

Подальша перевірка зазорів та натягів полягає у наступному. У проточки камери згорання встановлюють лопатки соплового апарату і разом з камерою згорання апарат встановлюють у корпус.Після постановки самого корпуса замірюють зазор між торцем апарата та буртикам корпуса, по його величині підбирають таку товщину прокладки, якаб забезпечувала натяг, який дорівнює 0,3...0,6мм.

Враховуючи осьовий зазор вала у п’яті, заміряють зазор між лопатками диска ротора турбіни та сопловим апаратом, який повинен бути в межах 2,0...4,0мм. Заміряють радіальний зазор лопаток диска, який повинен знаходитись в межах 1,3...1,5мм. За допомогою мастики (відбитка) заміряють зазор між камерою та корпусом (допускається не меньше 1,5мм). Діаметральні зазори спрягаємих деталей перевіряють поряд з перевіркою осьових та радіальних зазорів.

Крім перевірки зазначених зазорів та натягів, виконують ще ряд замірів.

Після виконання часткового складання стартера жиклери, через які потрапляє масло для змащування підшипників, яке підігріте до t=60... 70˚С, на протязі 5 хв під тиском 5 кг/см². Після того як корпус турбіни буде встановлений на корпус компресора, в нього встановлюється вал, деталі п’яти, задній підшипник та інші деталі. На них встановлюють маловідбівну втулку, регульовачне кільце та крильчатку, попередньо підігріту до t=100...120ºС на протязі 10-15 хв. Далі встановлюють кришку крильчактки компресора, вхідний патрубок, паливний колектор з фордунками та інші деталі та вузли. У процесі складання повторно перевіряють встановлені раніше зазори.

Перед кінцевим приєднанням зібраного редуктора до корпусу стартера перевіряють осьовий зазор ресори, в яку перед постановкою вставляють стопорні кільця. Цей зазор допускається в межах 0,5...1,8мм. Перевіряють і осьовий зазор маслоперепусної турбіни, він повинен бути також 0,5-1,8мм.

До корпусу редуктора приєднують вихлопний потрубок з фланцем та екраном.

Після того як стартер буде кінцево зібраний, він підлягає прокачуванню трансформаторний маслом, підігрітим до 60º-70ºС, під тиском 5кг/см² на протязі 3 хв з прокручуванням валу.

Поиск по сайту: