Тема № 25.1 Початкові дані для розробки технологічного процесу складання виробу

Початкова інформація для розробки технологічного процесу.

Такими даними слугує:

1) складальні креслення об’єкта складання, його специфікація та робочі креслення деталей;

2) технічні умови та інструкції які не розташовані на кресленнях;

3) річна програма випуска виробу;

4) кількість робочих змін за добу.

Для проектування процесу необхідно також наявність діючих нормативно-технічної та довідкової документації, звітів з науково-дослідницькими розробками, свідоцтв про ТЗО та їх характеристики. Крім цього для серійного технологічного процесу необхідно мати технологічну документацію дослідницького виробництва та макет ГТД. Початкова інформація для розробки техпроцесу складання виробу поділяється на базову, керівну та довідкову. Базова інформація містить у собі дані, які знаходяться у конструкторській документації виробу, та програма випуску цього виробу, керівна інформація – у технічному завданні на розробку процесу, стандартах, документації на подібні процеси складання, по техніці безпеки та промислової санітарії, виробничих інструкціях, довідкова інформація – в технологічній документації дослідницького виробництва, каталогах, паспортах, довідниках, альбомах ТЗО, методиках розрахунків.

Креслення, які призначені для розробки технологічного процесу складання виробу повинні містити:

–необхідну та достатню кількість проекцій та перерізів, які дозволяють швидко визначитися з конструкцією виробу;

- повузрову та подетальну нумерацію;

- специфікацію деталей;

- розміри які повинні бути витримані при складанні;

- зазори та натяги у з’єднанні;

- вагу деталей які входять до складу вузла та вагу усього виробу;

- особливі технічні вимоги які необхідно дотримуватися у процесі складання.

Для того щоб вірно визначити основні точносні вимоги до виробу необхідно знати наступне:

– призначення виробу та технічні вимоги до неї;

- вихідні параметри виробу або основні його характеристики;

- термін роботи виробу;

- умови експлуатації;

- можливість ремонту під час експлуатації;

- до якого виробу або агрегату у подальшому буде приєднуватися виріб і які додаткові навантаження у зв’язку з цим він буде сприймати;

- програму випуску виробу;

- технічне оснащення підприємства.

Етапи проектування технології

При проектуванні технології виконують наступні етапи:

6) знайомство з початковими даними та призначенням виробу;

7) критичне вивчення конструкторської та технологічної документації дослідницького виробництва (підготовчий етап);

8) проектування графічної схеми складання (схеми складальних одиниць);

9) проектування маршрутної технології складання (плану виконання операцій);

10) детальна розробка операцій, уточнення, оформлення та затвердження технології.

У серійному виробництві документація розробляється більш детально до кожної операції, а у дрібносерійному та одиничному виробництві – меньш дутально.

Вивчення початкової інформації.

Програмне завдання впливає на серійність виробництва, а зідсіля на детальність на склад технологічного процесу, особливо на вибір ТЗО. В залежності від завдання визначають тип виробництва та організаційну форму складання виробу та його частин. Кількість змін впливає на потребу у виробничій площі. В результаті ознайомлення з призначенням виробу визначають його основні характеристики та вихідні параметри.

Вивчення документації.

Спочатку вивчають призначення та конструкцію виробу, принцип його роботи та технічні вимого які висуваються до нього. При аналізі креслення визначають технологічність ГТД та доцільність рекомендованих конструктором методів здійснення з’єднань, уочнюють та доповнюють ТВ, якщо визначена будь яка невідповідність цих вимог службовому призначенню двигуна, визначають та доповнюють точностні вимоги до конструкції, оцінюють методи досягнення точності виробу.

В результаті вивчення конструкторської документації визначають технолгічні (складальні) вузли, які є об’єктами технологічного процесу який розробляється.

Розробка графічної схеми складання виробу.

Ці роботи є заключною частиною подготовчого етапу розробки технології. Розробляють схеми складального складу об’єкту складання та технологічної схеми складання. Розробка графічних схем складального складу об’єкту (структурних схем виробу) пов’язана з розбивкою виробу на складальні одиниці та їх комплектовкою, що є основним при розробці техпроцесу. Графічні схеми об’єкту складання дають наглядну уяву провзаємодію складальних елементів та послідовність їх комплектування. При розбивці виробів визначають оптимальні складальні одиниці. Кількість об’єктів які приймають участь у загальному складанні повинно бути мінімальним.

Розробку схеми об’єкту та процесу складання починають з вірного вибору базового складального елементу, який повинен найкращим чином визначати положення інших складальних одиниць. (Опис виконнання технологічної схеми складання).

Розробка маршрутної технології.

Після вивчення кресленнь та розробки технологічної схеми складання технолог розробляє маршрутну технологію, яка являє собою план (послідовність) виконання операцій з зазначенням місць їх здійснення. Назва операції повинна бути стислою. Кількість операцій технологічного процесу залежить від програмного завдання, вона повинна бути оптимальною. Операції необхідно виконувати у найкращій послідовності. У маршрутній технології перераховують тільки комплекси робіт у технологічній послідовності. Ця технологій досить широко використовується у одиничному виробництві. Використовуючи маршрутну технологію та креслення слюсар-складальник дякуючи своїй високій кваліфікації виконує складання, визначаючи при цьому самостійно послідовність складання та найбільш раціональні прийоми складальних робіт. Маршрутну технологію затверджує головний технолог.

Розробка операцій техноогічного процесу складання.

Цей етап є основним при проектуванні технологічного процесу складання. Для кожної операції встановлюють спосіб її виконання та вибирають необхідні ТЗО, які повинні забезпечувати ефективність та рентабельність операції. Кожну операцію розробляють та оформляють на бланках операційних карт складання. Операцію складають по переходам з вказівкою ТЗО для їх виконання. Переходи записують у послідовності їх виконання у формі повелительного наклонения коротко. У операційній карті складання зазаначають номер та повне найменування об’єкту складання, номер операції складання. Операції нумерують порядковими номерами, кратними п’яти, що дозволяє у випадку необхідності вводитидодаткові операції. Операційні карти складають на усі технологічного процесу складання виробу, у тому числі на складальні, допоміжні, контрольні та спеціальні. Деякі операції супроводжуються операційними ескізами складання.

Нормування операцій.

При розробці операцій визначають також трудомісткість їх виконання, тобто норми часу на операції. Основним обїєктом технічного нормування є переход. У операційних картах зазначають трудоміскість та розряд робіт.

Оформлення заказів на ТЗО.

Згідно технології складають зведені відомості на стандартні ТЗО, у тому числі і на допоміжні матеріали. Витрати допоміжних матеріалів розраховують згідно затверджених норм їх витрат. На проектуавння нестандартих ТЗО розробляються технічні завдання, у яких зазначається коротка характеристика умов їх роботи та продуктивність. Згідно відомостям та технічним завданням оформлюють закази на придбання та виготовлення необхідних ТЗО.

Поиск по сайту: