|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
IP-адреси
Усi комп’ютери, пiдключенi до Інтернету, знаходять один одноготв автоматичному режимi. Люди взагалi не беруть участi в пересиланнi повiдомлень завдяки тому, що кожний комп’ютер (хост або вузол) має свою адресу, яка називається IP-адресою. IP-aдpeca — запис, який точно визначає мiсцезнаходження комп’ютера в Інтернетi i є записом чотирьох чисел у дiапазонi вiд 0 до 255, вiддiлених крапками, наприклад, 220.15.68.33. Запис IP_адреси складається нiби здвох частин: перша означає адресу пiдмережi Інтернету, до якої пiдключено вузол, а друга — адресу локального вузла всерединi пiдмережi. IP_адреси серверiв мають бути зареєстрованi спецiальною службою iмен. Реєстрацiя — це просто занесення IP_адреси i доменного iменi до каталогу. Індивiдуальна IP_адреса надається також комп’ютеру клiєнта пiд час його пiдключення до провайдера Інтернету. Надання адреси клiєнту вiдбувається автоматично, i клiєнт може не знати своєї IP-адреси. Доменнi iмена DNS IP_адреси зручнi для iдентифiкацiї комп’ютерiв в Інтернетi, але неприйнятнi для роботи користувачiв (не наочнi, погано запам’ятовуються, велика ймовiрнiсть помилки при введеннi). Тому замiсть числових IP_адрес застосовується лiтерна система доменних iмен DNS (Domain Name Server — доменне iм’я сервера). Згiдно зцiєю системою iм’я кожного web_сервера є послiдовнiстю слiв, роздiлених крапками, яка легко запам’ятовується користувачами. Доменне iм’я однозначно визначає сервер в Інтернетi й складається за iєрархiчним принципом. На найвищому рiвнi (домен верхнього рiвня) звичайно розташовується назва країни, наприклад uk (Велика Британiя), ru (Росiя) або uа (Україна). Але частiше замiсть назви країни ставиться скорочення, вiдповiдне типу органiзацiї, якiй належить домен: com (комерцiйний домен), gov (урядовий), mil (вiйськовий), edu (освiтнiй), net (мережний), org (iнших органiзацiй). У результатi доменне iм’я сервера (простiше домен) може мати такий вигляд: kyivstar.net — сервер оператора мобiльного зв’язку, домен верхнього рiвня net; referat. ru — сервер рефератiв, країна ru (Росiя). Вiдповiднiсть мiж IP_адресами й доменними iменами встановлюється за допомогою баз даних, розмiщених на спецiальних DNS_серверах. Сервери DNS виконують повсякденну роботу, необхiдну для функцiонування системи доменних iмен.
50) Гiпертекстовi документи у WWW подаються у виглядi web-сторiнок. Web_сторiнка звичайно мiстить рiзноманiтну iнформацiю: текст, графiку, звуки, вiдео. На нiй є видiленi слова або графiчнi зображення, якi пiдсвiчуються певним свiтлом i на яких покажчик мишi звичайно перетворюється на зображення руки з пiднятим вказiвним пальцем, — це i є посилання. Будь_яке посилання — це вхiд до iншого документа: клацання мишею по посиланню вiдкриває той, на який воно вказує. Звичайнi текстовi документи, як вiдомо, готуються у текстових форматах (розширення txt, doc тощо). Web_документ також має свiй формат (розширення htm або html), який визначається мовою роз мiтки HTML (приклад коду web_сторiнки). Якщо iснує WorldWideWeb, то мають iснувати й програми перегляду її ресурсiв. Програми, якi вiдображають документи Web на екранi, називаються браузерами (або броузерами). Слово «браузер» походить вiд англiйського browse—«читати безладно». Існує багато браузерiв: деякi з них можуть працювати лише з текстами, iншi — вiдображають графiку, але мають обмеженi засоби навiгацiї тощо. Та безумовним лiдером у цiй галузi є програми Opera,Microsoft Internet Explorer, Fire Fox.
Веб-сайт (англ. website, місце, майданчик в інтернеті), також сайт (англ. site, місце, майданчик) — сукупність веб-сторінок, доступних у Інтернеті, які об'єднані як за змістом, так і навігаційно. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на кількох серверах. Сайтом також називають вузол мережі Інтернет, комп'ютер, за яким закріплена унікальна ІР-адреса, і взагалі будь-який об'єкт в Інтернеті, за яким закріплена адреса, що ідентифікує його в мережі (FTP-site, WWW-site тощо). Набір зв'язаних між собою інформаційних онлайнових ресурсів, призначених для перегляду через комп'ютерну мережу за допомогою спеціальних програм — браузерів. Веб-вузол може бути набором документів в електронному вигляді, онлайновою службою. Наприклад, набравши www.webcreativestudio.com ми побачимо першу сторінку веб-сайту студії вебкріейтів.
Веб-се́рвер (англ. Web Server) — це сервер, що приймає HTTP-запити від клієнтів, зазвичай веб-браузерів, видає їм HTTP-відповіді, зазвичай разом з HTML-сторінкою, зображенням, файлом, медіа-потоком або іншими даними. Веб-сервер — це основа Всесвітньої павутини. Веб-сервером називають як програмне забезпечення, що виконує функції веб-сервера, так і комп'ютер, на якому це програмне забезпечення працює. Клієнти дістаються веб-сервера за URL адресою потрібної їм веб-сторінки або іншого ресурсу. 51) У перекладi занглiйської World Wide Web буквально означає «павутиння, що поширюється по всьому свiту». WorldWideWeb—це глобальна система поширення гiпертекстової iнформацiї, яка використовує для транспортування канали Інтернет. Гiпертекст — це спосiб органiзацiї тексту, графiки й iнших даних, у якому елементи даних пов’язанi мiж собою. Пов’язанi можуть бути як елементи одного документа, так i рiзних документiв. Гiпертекстова структура є основою World Wide Web. Нинi WWW задовольняє iнформацiйнi потреби найширших верств населення, включаючи сотнi тисяч вузлiвWeb. На кожному вузлi можуть розмiщатися тисячi й сотнi тисяч документiв, їхня загальна кiлькiсть у WWW зростає з кожною секундою, тому що їх створює величезна армiя спецiалiстiв i аматорiв у рiзних куточках земної кулі. WWW (World Wide Web, "Всесвiтнє павутиння") складається з комп'ютерiв, що надають графiчний доступ до iнформацiї, яка зберiгається на них. Спроможнiсть берегти мультимедiйну iнформацiю, таку, як вiдео, аудiо, картинки i звуки, робить WWW унiкальним засобом тиражування iнформацiї. WWW-сервер являє собою комп'ютер, на якому працює визначене програмне забезпечення, що надає можливiсть користувачам Internet пiд'єднуватися i користуватися WWW-ресурсами цього комп'ютера для пошуку i вибору iнформацiї. Якщо iснує WorldWideWeb, то мають iснувати й програми перегляду її ресурсiв. Програми, якi вiдображають документи Web на екранi, називаються браузерами (або броузерами). Слово «браузер» походить вiд англiйського browse—«читати безладно». Існує багато браузерiв: деякi з них можуть працювати лише з текстами, iншi — вiдображають графiку, але мають обмеженi засоби навiгацiї тощо. Та безумовним лiдером у цiй галузi є програми Opera,Microsoft Internet Explorer, Fire Fox. Наведемо основнi можливостi браузера Internet Explorer щодо роботи зрiз номанiтними документами i файлами. • Вiдображення не лише текстової iнформацiї, а й вiдтворення звуку, анiмацiї, вiдео. • Перехiд до web_сторiнок, якi переглядалися ранiше (за допомогою кнопок Назад i Вперед). • Автоматичне створення списку вузлiв, якi вiдвiдувалися ранiше. • Вiдстежування вибраних web_сторiнок шляхом накопичення ярликiв у системнiй папцi Избранное. • Пошукweb_вузлiв за заданими ключовими словами або фразами. • Internet Explorer виконує роль менеджера файлiв (аналогiчно програмi Проводник зWindows). Браузер дозволяє однаково легко вiдкривати web-сторiнки i файли, якi зберiгаються на жорсткому диску. Водночас у вiкнi Internet Explorer можуть вiдображатися текстова i графiчна iнформацiя, вiдтворюватися звуки, вiдео.
52) ЕС — нагромадження досвiду, знань, умiнь експертiв, їхнє структурування й зберiгання, актуалiзацiя за допомогою ЕОМ (електронна обчислювальна машина) з метою одержання експертних суджень щодо рiзних проблем заданої областi. Відомі експертні системи: • CLIPS — мова програмування, використовується для створення експертних систем • Dendral — аналіз даних мас-спектрометрії • Dipmeter Advisor — аналіз даних, отриманих під час пошуку нафти • Jess — від англ. Java Expert System Shell, оболонка експертних систем на Java. Рушій CLIPS реалізований на мові програмування Java, використовується для створення експертних систем • MQL 4 — MetaQuotes Language 4, спеціалізована мова програмування для опису фінансової стратегії • Mycin — діагностика інфекційних хвороб крові та рекомендація антибіотиків • Prolog — мова програмування, використовується для створення експертних систем • R1 (експертна система)/XCon — обробка замовлень • SHINE Real-time Expert System — від англ. Spacecraft Health INference Engine, рушій для отримання даних про стан і безпеку космічного корабля • STD Wizard — експертна система для рекомендації та вибору медичних аналізів (діагностики) Експертна система відрізняється від інших прикладних програм наявністю таких ознак: • Моделює механізм мислення людини при застосуванні для розв'язання задач в цій предметній області. Це істотно відрізняє експертні системи від систем математичного моделювання або комп'ютерної анімації. Однак, ЕС не повинні повністю відтворювати психологічну модель фахівця в цій області, а повинні лише відтворювати за допомогою комп'ютера деякі методики розв'язання проблем, що використовуються експертом. • Система, окрім виконання обчислювальних операцій, формує певні висновки, базуючись на тих знаннях, якими вона володіє. Знання в системі, зазвичай, описані деякою спеціалізованою мовою і зберігаються окремо від програмного коду, що формує висновки. Компонент збереження знань прийнято називати базою знань. • Під час розв'язання задач основну роль відіграють евристичні і наближені методи, що, на відміну від алгоритмічних, не завжди гарантують успіх. Евристика, в принципі, є правилом впливу (англ. rule of thumb), що в машинному вигляді відображає деяке знання, набуте людиною разом із накопичуванням практичного досвіду розв'язання аналогічних проблем. Такі методи є наближеними в тому сенсі, що, по-перше, вони не потребують вичерпної вихідної інформації, а, по-друге, існує певний ступінь впевненості (або невпевненості) в тому, що запропонований розв'язок є правильним. Експертні системи відрізняються і від інших видів програм із галузі штучного інтелекту. • Експертні системи застосовуються для предметів реального світу, операції з якими зазвичай вимагають великого досвіду, накопиченого людиною. Експертні системи мають яскраво виражену практичну направленість для застосування в науковій або комерційній сфері. • Однією з основних характеристик експертної системи є її швидкодія, тобто швидкість отримання результату та його достовірність (надійність). Дослідницькі програми штучного інтелекту можуть бути і не дуже швидкими, натомість, експертна система повинна за прийнятний час знайти розв'язок, що був би не гіршим за розв'язок, що може запропонувати фахівець в цій предметній області. • Експертна система повинна мати можливість пояснити, чому запропоновано саме цей розв'язок і довести його обґрунтованість. Користувач повинен отримати всю інформацію, необхідну йому для того, аби переконатись в обґрунтованості запропонованого розв'язку.
53) Реляційна база даних це база даних, побудована на основі реляційної моделі, тобто БД, що має табличний спосіб вистави даних, а на зовнішньому рівні, що задається набором однорідних таблиць. Кожний об'єкт записується рядком у таблиці. Рядок називається записом. Запис складається з полів різного типу. Реляційна база даних створюється й потім управляється за допомогою спеціальних засобів — реляційних систем керування базами даних (РСУБД).
Історично РБД діляться на: • РБД (РСУБД), створені для дуже більших (більше 1 Гбайт) баз даних архітектури «клієнт-сервер». Перші розробки виконані для більших комп'ютерів IBM, у яких використовується мова SQL; • РБД (РСУБД), створені спеціально для ПК, типу dbase, у яких архітектура така, що база й користувач перебувають на одному комп'ютері. У цей час намітилася тенденція їх зближення. Так, у СУБД другого типу вводиться мова SQL, що дозволяє взаємодія БД різного типу. Відношення реляційної бази даних діляться на два класи: об’єктні та зв’язні. Об’єктне відношення зберігає дані про об’єкти (екземпляри сутності). В об’єктному відношенні один (або декілька) з атрибутів однозначно ідентифікують об’єкт. Такий ключовий атрибут називається (одиничним чи множинним) ключем відношень або первинним атрибутом. Ключ, як правило, знаходиться у першому стовпці. Інші атрибути функціонально залежать від даного ключа. Ключ може включати кілька атрибутів (складний ключ). В об’єктному відношенні атрибути не повинні дублюватися. Це основне обмеження в реляційній базі даних для збереження цілісності даних. Зв’язне відношення зберігає ключі двох чи більше об’єктних відношень, тобто по ключах встановлюються зв’язки між об’єктами відношень. Зв’язне відношення може мати і інші атрибути, які функціонально залежать від цього зв’язку. Ключі в зв’язних відношеннях називаються зовнішніми (сторонніми) ключами, оскільки вони є первинними ключами інших відношень. Умови і обмеження, які накладаються на відношення реляційних баз даних на табличному рівні представлення, можна сформулювати наступним чином: · не може бути однакових первинних ключів, тобто всі рядки (записи) повинні бути унікальними; · всі рядки повинні мати однакову типову структуру; · імена стовпців в таблиці повинні бути різними, а значення стовпців повинні бути однотиповими; · значення стовпців повинні бути атомарними, тобто не можуть бути компонентами інших відношень; · повинна зберігатися цілісність для зовнішніх ключів; · порядок розміщення рядків у таблиці неістотний - він впливає лише на швидкість доступу до потрібного рядка.
54) Системи штучного інтелекту — галузь науки, яка займається теоретичними дослідженнями, розробленням і застосуванням алгоритмічних та програмно-апаратних систем і комплексів з елементами штучного інтелекту та моделюванням інтелектуальної діяльності людини. Система штучного інтелекту використовує знання (знає як опрацьовувати факти), а не дані (що використовується в робототехніці та інтелектуальних комп’ютерних іграх); вміє розпізнавати образи і зміст мови. «Штучний інтелект» — образна назва галузі досліджень, що являє собою сукупність методів і засобів аналізу розумової діяльності людини й конструювання технічних систем, спроможних виконувати завдання, які раніше вважалися прерогативою людського мозку. Сучасні дослідження з штучного інтелекту розвиваються, головним чином, у таких напрямах: 1) створення теорії проектування кібернетичних та обчислювальних систем, у тому числі систем штучного інтелекту; 2) створення моделей розуму; 3) створення сучасних програмних систем для імітації інтелектуальної діяльності людини; 4) розробка традиційних засобів штучного інтелекту (розпізнавання зображень, мовних конструкцій, прийняття рішень, моделювання інтелектуальних функцій поведінки, обробка нечислових конструктивів, тощо); 5) розробка інтелектуальних систем та технологій керування. У деяких з цих напрямків отримані важливі наукові результати. Характеристика систем штучного інтелекту: 1) наявність у них власної внутрішньої моделі зовнішнього світу; ця модель забезпечує індивідуальність, відносну самостійність системи в оцінці ситуації, можливість семантичної і прагматичної інтерпретації запитів до системи; 2) здатність поповнення наявних знань; 3) здатність до дедуктивного висновку, тобто до генерації інформації, що у явному виді не міститься в системі; ця якість дозволяє системі конструювати інформаційну структуру з новою семантикою і практичною спрямованістю; 4) уміння оперувати в ситуаціях, зв'язаних з різними аспектами нечіткості, включаючи “розуміння” природної мови; 5) здатність до діалогової взаємодії з людиною; 6) здатність до адаптації.
55) Розширений фільтр дозволяє створювати складні критерії відбирання записів. Порядок створення розширеного фільтру: • Відкрити таблицю, запит або форму. • Вибрати меню Записи/Фильтр/Расширенный фильтр. У результаті відкриється вікно, схоже на вікно конструктора запитів. • Додати поле або поля, для яких будуть задані умови для відбирання записів. • Задати порядок сортування. • Задати шукане значення або ввести вираз у рядок Условие отбора для кожного поля. Вираз можна ввести безпосередньо у комірку, або з використання будівника виразів. • Вибрати меню Записи/Применение фильтра або натиснути на відповідну кнопку панелі інструментів. Порядок створення звичайного фільтру: 1) Відкрити таблицю, запит або форму. 2) Вибрати меню Записи/Фильтр/Изменить фильтр або натиснути на відповідну кнопку. 3) На екрані з’явиться таблиця для введення критеріїв (рис. 10.148). У відповідних полях увести умову відбору записів. Для уведення значень розкрити список та вибрати потрібне значення. Для уведення виразу можна використовувати будівник виразів. Для пошуку записів, які повинні містити в конкретному полі порожні або непорожні значення, необхідно увести вираз IS NULL або IS NOT NULL. Запити: Майстер ПРОСТОЙ ЗАПРОС на основі кількох пов’язаних таблиць або запитів дозволяє створювати запити двох типів: ПОДРОБНЫЙ та ИТОГОВЫЙ. Майстер ПЕРЕКРЕСТНЫЙ ЗАПРОС створює запит із статистичними розрахунками (суми, середні значення, кількість записів тощо). Такий запит дуже схожий на зведену таблицю EXCEL. Порядок створення нового запиту за допомогою конструктора: 1)Вибрати вкладинку Запросы, натиснути на кнопку Создать та вибрати Конструктор. 2)З’явиться вікно діалогу для додавання таблиць або запитів таке саме, як і під час встановлення зв’язку між таблицями (рис. 10.127), в якому треба вибрати потрібні таблиці. 3)Вибрати поля, які повинні з’являтися у запиті. 4)Задати порядок сортування. 5)Визначити умови відбирання записів. 6)Якщо потрібно, створити розрахункові поля. 7)Зберегти запит.
56) Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.) |