Тема 18: Призначення покарання

Мета: Вивчити, закріпити теоретичні питання теми стосовно призначення покарання. Опанувати навички використання і застосування норм права при розв’язанні конкретних ситуаційних задач.

Зміст і послідовність виконання завдання:

І. Відповісти на наступні теоретичні питання:

1. Поняття покарання та його ознаки.

2. Мета покарання та її види.

3. Система покарань. Основні та додаткові покарання.

4. Принципи та загальні засади призначення покарання.

5. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.

6. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

7. Призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання.

8. Призначення покарання за сукупністю злочинів

9. Призначення покарання за сукупністю вироків.

Методичні рекомендації:

Призначення покарання ґрунтується на певних принципах, тому у першу чергу потрібно вивчити такі принципи, як законність покарання, визначеність покарання в судовому вироку, гуманність покарання, індивідуалізація і справедливість покарання.

Необхідно ознайомитися з положеннями ст. 65 КК України, з’ясувати поняття, ознаки та значення загальних засад призначення покарання. Особливу увагу слід приділити критеріям, згідно з якими суд призначає покарання. Велике значення при цьому мають обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання. Тому необхідно уважно вивчити кожну цих обставин та встановити правила їх врахування при призначенні покарання. Далі потрібно дослідити спеціальні правила призначення покарання, що закріпленні в статтях 68-69¹ КК. З’ясувати особливості призначення покарання за незакінчений злочин та за наявності обставин, що пом’якшують покарання. Докладно вивчити підстави та порядок (способи) призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК).

ІІ. Розв’язати задачі:

61. Гончарова було засуджено за ч. 3 ст. 15 і ч. 1 ст. 185 КК України до двохсот сорока годин громадських робіт. Адвокат в апеляційній скарзі зазначив, що суд при призначенні покарання порушив вимоги ст. 68 КК України, бо за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру покарання, передбаченого в санкції статті Особливої частини КК України, а тому суд мав право призначити громадські роботи на строк не більше ста шістдесяти годин.

Вивчивши положення ч. 3 ст. 68 КК України, дайте ґрунтовний висновок по справі. Чи підлягає апеляційна скарга задоволенню?

62. Давидову за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, було призначено покарання у виді шести років позбавлення волі. У касаційному поданні прокурор наполягав на пом’якшенні покарання на підставі ст. 69¹ КК, оскільки засуджений визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, обставин, які обтяжують покарання, в справі не було виявлено.

Чи підлягає подання задоволенню? Які підстави та порядок застосування ст. 69¹ КК?

63. Кольцова було засуджено за ст. 128 КК України. На підставі того, що в санкції ст. 128 КК передбачені лише такі види покарання, які не можуть бути призначені винному, тому що він досяг пенсійного віку, суд застосував ч. 1 ст. 69 КК України і призначив Кольцову штраф у розмірі 600 грн. В касаційному поданні прокурор просив вирок скасувати, тому що покарання було призначене з порушенням вимог ч. 2 ст. 53 та ч. 1 ст. 69 КК України.

Вивчивши положення зазначених статей дайте аргументований висновок, чи підлягає подання прокурора задоволенню?

64. Іщенко було засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України. Враховуючи, що він щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, компенсував витрати на лікування, суд застосував ч. 1 ст. 69 КК і призначив підсудному штраф у розмірі 300 грн. У касаційному поданні прокурор порушив питання про скасування вироку у зв’язку з неправильним призначенням покаранням. Дайте аргументований висновок по справі.

Чи допустив суд помилки при призначенні покарання?

65. Вироком суду Коваля було засуджено за ч. 2 ст. 271 КК до семи років позбавлення волі. При призначенні максимального строку покарання, суд врахував в якості обтяжуючих обставин: настання тяжких наслідків, а також те, що винний вчинив злочин у стані алко- гольного сп’яніння, не визнав своєї вини, у вчиненому не розкаявся, негативно характеризується за місцем роботи, раніше вже звільнявся від кримінальної відповідальності за вчинення злочину.

Чи вірне рішення суду? На які обставини суд може посилатися в якості обтяжуючих?

Література:

1. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131.
2. Кримінальний кодекс України: наук.-практ. Комент. / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін..; за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид. 4-те, допов. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 1208 с.
3. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін..; за ред.. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – 456 с.
4. Маляренко В.Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України. К.: Правова ініціатіва, 2003. 156 с.
5. Фролова Е. Г. Понятие наказания, его цели и система в советском уголовном праве: Лекция. − Донецк: ДонГУ, 1991. − 127 с.
6. Пономаренко, Ю. А. Виды наказаний по уголовному праву Украины / Ю. А. Пономаренко. - Харьков: Финн, 2009. - 344 с.
7. Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. - Киев: Вища школа, 1980, с.126-138.
8. Бажанов М.И. Назначение наказаний по совокупности преступлений и совокупности приговоров: Учеб. пособие.- Харьков, 1977.
9. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. № 7 зі змінами від 10 грудня 2004 № 18

Постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 16 квітня 2004 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх».

Поиск по сайту: