АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методичні рекомендації. При вивченні цієї теми необхідно засвоїти наступні питання: поняття суб’єкта злочину у кримінальному праві та його види; ознаки

Читайте также:
  1. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  2. II. Гігієнічні рекомендації
  3. Визначить стратегії психотерапевтичної роботи з клієнтом і рекомендації для нього: молодий чоловік віком 26 років страждає на ігроманію.
  4. Висновки і рекомендації
  5. ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗА НАСЛІДКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ
  6. Висновки, рекомендації
  7. Витрати на виробництво продукції згідно П(С)БО 16 та методичні рекомендації з формування собівартості продукції
  8. Дайте гігієнічну оцінку адекватності і збалансованості харчування та обгрунтуйте гігієнічні рекомендації щодо корекції харчового раціону.
  9. Дайте гігієнічну оцінку умовам праці, поставте діагноз та обгрунтуйте лікувально-профілактичні рекомендації.
  10. Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу
  11. Деякі рекомендації щодо правил поведінки під час зсувів, снігових лавинах, селях
  12. Додаток. Програма дисципліни і методичні

 

При вивченні цієї теми необхідно засвоїти наступні питання: поняття суб’єкта злочину у кримінальному праві та його види; ознаки, що характеризують суб’єкта злочину як елемент складу злочину (особа фізична, осудна, яка досягла певного віку); спеціальний суб’єкт злочину; службова особа; поняття неосудності та її критерії, формула неосудності; відповідальність особи, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними; обмежена осудність, її значення; кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння, та її обґрунтування.

З’ясовуючи поняття неосудності, слід звернути увагу на зміст ознак медичного (біологічного) та юридичного (психологічного) критеріїв неосудності; співвідношення цих критеріїв; наслідки визнання особи неосудною; розмежування неосудності та обмеженої осудності.

Для засвоєння цієї теми слід додатково ознайомитися з положеннями Закону України від 22 лютого 2000 р. «Про психіатричну допомогу», Закону України від 7 квітня 2011 р. «Про засади запобігання і протидії корупції» і постанов Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 р. № 7 «Про судову практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» та від 15 травня 2006 р. № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру».

ІІ. Розв’язати задачі:

 

24. Сонькін, Петров і 15-річний Шапошников визнані винними у вчиненні опору працівникові правоохоронного органу, за що їх було засуджено за ч. 3 ст. 342 КК України. Адвокат Шапошникова звернувся зі скаргою до апеляційного суду з приводу скасування вироку і припинення справи у відношенні Шапошникова як такого, що не досяг 16-річного віку на час вчинення злочину і на цих підставах не може підлягати відповідальності за опір працівникові правоохоронного органу. Апеляційний суд, розглянувши справу, залишив вирок без змін, а скаргу адвоката – без задоволення, тому що Шапошников спричинив працівникові правоохоронного органу тілесні ушкодження середньої тяжкості, за які кримінальна відповідальність настає з 14-річного віку.

За які злочини особа підлягає кримінальній відповідальності по досягненні 14-річного віку? Чи підлягає Шапошников кримінальній відповідальностіза ч. 3 ст. 342 КК України? Чи можна притягнути його до відповідальностіза умисне спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження працівникові правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків (ч. 2 ст. 345 КК України)?

 

25. У парку культури та відпочинку було затримано Вуса, який в ресторані вчинив бійку, лаявся, побив посуд, розбив дзеркало, перекинув кілька стільців. При наближенні працівників міліції Вус намагався втекти, але його було затримано. Доставлений у відділ міліції Вус заявив, що був п’яний і нічого не пам’ятає. Медичним освідченням було встановлено, що Вус перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння.

Як у КК України вирішується питання про відповідальність за злочин, вчинений у стані сп’яніння? Чи виключає стан сильного сп’яніння осудність особи? Як обґрунтовується в теорії питання кримінальної відповідальності за злочини, вчинені в стані фізіологічного сп’яніння? Чи підлягає Вус кримінальній відповідальності?

 

26. 14 вересня 2012 р. о 22 год. 30 хв. Валієв учинив убивство з хуліганських мотивів. Слідчим було встановлено, що Валієв народився 14 вересня 1998 р. о 18 год. 15 хв.

Чи може Валієв підлягати кримінальній відповідальності за вчинене вбивство? З якого віку настає кримінальна відповідальність? Коли особа вважається такою, що досягла віку кримінальної відповідальності? Як встановлюється вік особи при відсутності документальних даних?

 

27. У п’ятнадцятирічному віці Осаулов вступив у злочинну організацію і в її складі взяв участь у кількох нападах на інкасаторів, під час яких двох з них було вбито і викрадено грошей на суму, яка становить особливо великий розмір. Осаулова було засуджено за ч. 1 ст. 255 КК.

Чи може Осаулов бути суб’єктом цього злочину?

 

28. Токар Петренко, підробивши довіреність на отримання заробітної плати від імені працівників всього цеху, отримав в касі підприємства 160 000 грн. Через це працівники, які залишились без зарплати, потрапили в тяжкий матеріальний стан. Петренка затримали, але гроші повернути не вдалося, оскільки він повністю їх витратив. Петренка було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 366 КК за ознакою заподіяння тяжких наслідків. Адвокат Петренка заперечував проти цього, мотивуючи це тим, що Петренко не є службовою особою, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за ч. 2 ст. 366 КК. Слідчий в обвинувальному висновку пояснив, що вказівки на спеціального суб’єкта в ч. 2 ст. 366 КК немає, тому суб’єктом злочину, зазначеного в цій частині статті, може бути будь-яка особа.

Як потрібно вирішити в даному випадку питання про суб’єкта злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК?

Література:

1. Бурдін В.М. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння: Монографія. – К.: Атіка, 2005. – 160 с.

2. Бурдін В.М. Осудність та неосудність (кримінально-правове дослідження). – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 780 с.

3. Зайцев О.В. Науково-практичний коментар до ст. 20 «Обмежена осудність» Кримінального кодексу України // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 4 (104). – С. 41-44.

4. Зайцев О.В. Обмежена осудність у кримінальному праві України: Монографія. – Харків: Майдан, 2007. – 240 с.

5. Лень В.В. Осудність у кримінальному праві ізаконодавстві: Монограф. / Передм. д.ю.н., проф. Ю.М. Антоняна. – Д.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2008. – 180 с.

6. Ломако В.А. Осудність та неосудність за кримінальним правом України: Конспект лекцій для студентів юридичних вузів і практичних працівників. – Х: УЮА, 1993. – 23 с.

7. Магарин Н.С., Бараненко Д.В. Субъект преступления по новому уголовному законодательству Украины: Монография / Под ред. Е.Л. Стрельцова. – Одесса: Астропринт, 2001. – 102 с.

8. Первомайский В.Б. Невменяемость. – Киев: Компьютерно-издательский центр (КВІЦ), 2000. – 320 с.

9. Трахтеров В.С. Вменяемость по советскому уголовному праву (Конспект лекций). – Харьков: Харьковский юридический институт, 1966. – 15 c.

10. Трахтеров В.С. Вменяемость и невменяемость в уголовном праве (исторический очерк). − Харьков: Украинская юридическая академия, 1992.– 83 с.

11. Устименко В.В. Специальный субъект преступления. – Х.: Вища школа, 1989. – 104 с.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)