|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
У/ Розділ І. Сутність та умови формування ринку фінансових послуг..9 1 страницаРИНОК ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ЗМІСТ Вступ........................................................................................... 6 у/ Розділ І. Сутність та умови формування ринку фінансових послуг..9 1.1. Зміст, особливості та класифікація послуг........................ 9 1.2. Ринок фінансових послуг: поняття, функції та значення в економіці 12 1.3. Становлення ринку фінансових послуг в Україні............. 24 1.4. Право на здійснення операцій та законодавче регулювання договорів із надання фінансових послуг 27 1.5. Фінансове посередництво та небанківські фінансові посередники ЗО Розділ II. Порядок створення, діяльності і ліквідації фінансових 2.1. Організаційні правила та умови початку діяльності фінансових установ 42 2.2. Облік та звітність фінансових установ............................. 56 2.3.Заходи щодо запобігання легалізації грошей, набутих злочинним шляхом......................................................................... 64 2.4. Порядок ліквідації фінансових установ........................... 75 Розділ III. Державне регулювання ринків фінансових послуг....... 78 3.1. Механізм державного регулювання ринків фінансових послуг..... 78 3.2. Правове забезпечення надання фінансових послуг.......... 82 3.3. Завдання та функції Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг 89 3.4. Повноваження Державної комісії з регулювання ринків 3.5. Структура центрального апарату Держфінпослуг......... 101 3.6. Організаційні засади роботи територіального управління 3.7. Ліцензування діяльності фінансових установ................. 127 Розділ IV. Ринок банківських послуг......................................... 138 4.1. Суть та структура ринку банківських послуг................. 138 4.2. Становлення ринку банківських послугу незалежній Україні... 142 4.3. Правове забезпечення банківської діяльності................. 157 4.4. Стратегія розвитку ринку банківських послуг................ 161 4.5. Банківські кредитні послуги............................................. 167 4.6. Факторинг як напрямок взаємодії комерційних банківіз підприємствами............................................................... 185 Горбач Л.М., КаунО.Б. Ринок фінансових послуг 4.7. Проведення довірчих (трастових) операцій банківськими установами...................................................................................... 194 Розділ V. Ринок страхових послуг.............................................. 200 5.1. Станошіення та розвиток ринку страхових послуг в Україні...200 5.2. Нормативно-правове регулювання ринку страхових послуг 206 5.3.Державне регулювання страхової діяльності.................. 211 5.4.Стратегічні напрямки розвитку страхування.................. 221 5.5. Зарубіжний досвід функціонування ринку страхових послуг....237 Розділ VI. Ринок інвестиційних послуг 243
6.1. Поняття та учасники ринку інвестиційних послуг в Україні........ 243 6.2.Система державного регулювання інвестицій в Україні....253 6.3. Інститути спільного інвестування в Україні та їх класифікація..... 257 6.4. Пайові та корпоративні інвестиційні фонди................... 260 6.5. Склад та структура активів інститутів спільного інвестування.... 270 Розділ VII. Фінансовий лізинг.................................................... 275 7.1. Суть та значення лізингових угод................................... 275 7.2. Види лізингу. Фінансовий лізинг..................................... 280 7.3. Основні елементи договору фінансового лізингу.......... 286 7.4. Правові основи лізингових операцій............................... 288 Розділ VIII. Ломбардні послуги та кредитні спілки..................... 298 8.1. Зародження і розвиток ринку ломбардних послуг.... '..... 298 8.2.Суть та значення діяльності ринку ломбардних послуг 301 8.3. Послуги ломбардного кредитування і зберігання цінностей....... 305 8.4. Державне регулювання ринку ломбардних послуг......... 310 8.5. Умови формування і функціонування кредитних спілок 313 Розділ IX. Нормативно-правове забезпечення концесій.............. 328 9.1. Суть та правове забезпечення концесій.......................... 328 9.2. Порядок укладання концесійного договору................... 331 9.3. Концесійні платежі........................................................... 335 9.4. Права та обов'язки сторін концесійного договору......... 337 Розділ X. Торгівля цінними паперами........................................ 340 10.1. Основи функціонування ринку комерційних послуг із цінних паперів 340 10.2. Реєстрація емісії цінних паперів..................................... 345 10.3. Організаційно-правові засади функціонування фондових бірж..347 Розділ XI. Валютні операції........................................................ 352 11.1 Операції з валютою........................................................ 352 11.1.1.Операції на міжбанківському валютному ринку.... 352 11.1.2.Операції на біржовому валютному ринку.............. 354 11.1.3. Валютний арбітраж................................................. 356 11.2. Операції з обміну валют............................................... 357 11.2.1. Торгівля іноземною валютою на території України 357 Розділ XII. Система розрахунків: умови здійснення та форми..... 362 12.1. Платіжні системи та переказ грошей в Україні............ 362 12.2. Порядок емісії платіжних карток та здійснення операцій з їх застосуванням 364 12.3. Еквайринг........................................................................ 369 Словник................................................................................... 375 Додатки.................................................................................... 383 Горбач Л.М., КаунО.Б. Ринок фінансових послуг ВСТУП Становлення ринкової економіки в Україні посилює увагу економічної науки до всіх складових ринкових відносин. Крім ринків виробленої продукції і трудових ресурсів, на сьогодні важливого значення набуває ринок фінансових послуг. Ефективно функціонувати він може тільки в умовах ринкової економіки, де переважна частина фінансових активів мобілізується суб'єктами господарювання на засадах їх купівлі-продажу. За допомогою ринку фінансових послуг, як правило, розподіляються і перерозподіляються тимчасово вільні фінансові ресурси чи ресурси, що мали обумовлене раніше цільове призначення. В Україні ринок фінансових послуг тільки-но зароджується. Його формування було відстрочене через політичні й економічні фактори розвитку нашої держави, у той час, як світова наука і практика пішли далеко вперед. З моменту проголошення незалежності України і до часу прийняття визначальних нормативних актів, регламентуючих діяльність на ринку фінансових послуг, створені певні структурні елементи системи фінансового обслуговування економічних агентів. Це — розгалужена мережа страхових і банківських установ, пенсійних та інвестиційних фондів, лізингових та факторингових компаній. Проте розвиток ринку має дещо хаотичний характер. Відсутність належної координації ринку фінансових послуг з боку держави обумовлює незахищеність інтересів клієнтів фінансових установ, небезпеку монополізації цього ринку, формування фіктивного капіталу в країні. Усунути ці негативні процеси у перехідний для України період можна за умови створення ефективного механізму державного регулювання ринку, який повинен грунтуватися на прозорій, чітко відпрацьованій нормативній базі, професійній діяльності координуючого централізованого органу управління і виконанні визначених правил функціонування з боку самих учасників ринку. Ось чому вивчення курсу "Ринок фінансових послуг" сьогодні є особливо актуальним в умовах трансформації економіки України, коли країні потрібні кваліфіковані кадри з фінансів, які мають знати правила і порядок проведення операцій на внутрішньому ринку фінансових послуг України, приймати правильні управлінські рішення в умовах швидкої зміни ринкової кон'юнктури. Вступ Метою навчальної дисципліни є формування комплексного розуміння системи взаємозв'язків на ринку фінансових послуг та державної політики на цьому ринку. Завдання навчальної дисципліни: вивчення сутності та функцій, які виконує ринок фінансових послуг; наукових засад побудови цього ринку як цілісного механізму перерозподілу фінансових ресурсів між державою, юридичними та фізичними особами. Предмет навчальної дисципліни "Ринок фінансових послуг" — це система грошових відносин, які виникають у процесі перерозподілу фінансових ресурсів на фінансовому ринку між державою, юридичними та фізичними особами шляхом формування фондів цільового призначення за допомогою спеціалізованих фінансових інститутів. У пропонованому навчальному посібнику розкриваються основи та особливості організації надання фінансових послуг в Україні. У ньому описано становлення ринку фінансових послуг у нашій державі, висвітлюється економічна сутність цієї категорії, визначаються умови діяльності учасників цього ринку. У посібнику на основі чинної законодавчої бази розглядається порядок створення, діяльності і ліквідації фінансових установ, представлено механізм державного регулювання ринків фінансових послуг, характеризуються особливості надання фінансових послуг банківськими і небанківськими фінансово-кредитними установами. Зміст кожного розділу посібника враховує зміни, що внесені Господарським і Цивільним кодексами України у сферу взаємовідносин між учасниками ринку фінансових послуг. Відповідно до вимог цих кодифікованих документів беруться до уваги положення, які стосуються особливостей правового регулювання фінансової діяльності підприємств, укладення господарських договорів, дотримання прав і обов'язків між суб'єктами підприємницької діяльності та громадянами країни. При аналізі ринку банківських послуг авторами взято до уваги правові акти Національного банку України, як органу, що здійснює нагляд за діяльністю банківських установ у нашій державі. При дослідженні окремих теоретичних і практичних проблем автори керувалися напрацьованим досвідом в Україні та країнах Заходу. Логіка викладення навчального матеріалу у посібнику зорієнтована на повніше розкриття предмета навчальної дисципліни, виконання її завдань і функцій. Посібник складається з дванадцяти розділів і параграфів, які висвітлюють сутність та роль ринку фінансових послуг у житті суспільства. Вивчення курсу передбачає опрацювання Горбач Л.М., Каун О. Б. Ринок фінансових послуг додаткової літератури, тому в кінці кожного розділу вміщені запитання для самоперевірки, які допоможуть студентам у самостійній роботі над курсом "Ринок фінансових послуг", а також короткий словник термінів та список рекомендованої літератури. Зміст розділів посібника апробований у наукових дослідженнях та навчальній діяльності на економічному факультеті Волинського державного університету ім. Лесі Українки у 2001 -2005 р.р. Написанню посібника передувала підготовка ряду методичних матеріалів. Автори мають надію, що дане видання, крім студентів, магістрів, аспірантів, слухачів післядипломної освіти економічних спеціальностей, буде корисним для більш широкого загалу фахівців фінансової справи. Автори вдячні за цінні зауваження та пропозиції щодо поліпшення структури та змісту посібника рецензентам: доктору економічних наук, професору Волинського державного університету ім. Лесі Українки Карліну М.І., доктору економічних наук, професору В.Ф. Столярову,— і сподіваються, що пропонований посібник слугуватиме піднесенню рівня організації ринку фінансових послуг в Україні. Розділ І. Сутність та умови формування ринку фінансових послуг РОЗДІЛІ Сутність та умови формування ринку фінансових послуг 1.1. Зміст, особливості та класифікація послуг Об'єктивною тенденцією сучасного розвитку світової цивілізації є пріоритет соціальних аспектів, сукупність явищ і пропорцій, які формуються у сфері послуг. Чітке усвідомлення сутності і ролі послуг у суспільному житті є ключовим при розробці і реалізації стратегії економічного та соціального розвитку України на наступне десятиліття. Послуги - це зміна в стані інституціональної одиниці, що відбулася в результаті дій і на основі взаємної угоди з іншою інституціональною одиницею. Це визначення послуг дається у довіднику "Лібералізація міжнародних операцій з послугами", розробленому ЮНКТАД і Світовим банком у середині 90-х р.р., та є найбільш узагальненим і всеохоплюючим. Таке загальне й абстрактне визначення поняття послуги пояснюється їхньою надзвичайною різноманітністю. Адже тільки за класифікацією ГАТТ/СОТ їх є понад 600 різновидів. Ця класифікація послуг грунтується на Міжнародній стандартизованій промисловій класифікації, прийнятій Організацією Об'єднаних Націй і визнаній більшістю країн світу. Послуги, на відміну від інших товарів, виробляються і споживаються в основному одночасно, внаслідок чого виникають певні особливості їх виробництва і реалізації (див. табл. 1.1). Таблиця 1.1 Відмінності послуг від інших товарів
По-перше, послуги є нематеріальними за своєю природою. Вони виражають певний корисний ефект або є результатом діяльності, яка не передбачає виробництва відчутного продукту. ГорбачЛ.М., КаунО.Б. Ринок фінансових послуг По-друге, послуги не підлягають збереженню, що дозволяє виробникам зводити свій оборотний капітал до мінімуму, тому що витрати на утримання складських приміщень, зберігання, охорону, закупівлю сировини тощо практично відсутні. По-третє, послуги перебуває виробляються і споживаються одночасно. Отже, споживач ніби включається у процес виробництва послуги і знаходиться у безпосередньому контакті з виробником послуг. По-четверте, послуги є нестандартними і дуже різноманітними. Залежно від постачальників, часу і місця надання послуг їх якість коливається в широких межах. На сьогодні досить проблематичним залишається питання встановлення єдиної класифікації послуг. Перехід нашої країни на систему національних рахунків (СНР), спільно розроблену ООН,МВФ, Міжнародним банком, ОЕСР і Євростатом, сприяє виділенню окремих складових сфери послуг у самостійні структури, які зможуть професійно задовольняти попит населення різноманітних галузей економіки. Згідно з методологіями СНР, узагальнюючим показником економічної діяльності країни виступає ВВП, який на стадії використання є вартістю товарів і послуг, призначених для кінцевого використання і накопичення. Відповідно, галузі, що виробляють послуги, безпосередньо беруть участь у створенні ВВП. Виходячи з цього, в СНР розрізняють інституціональні одиниці та сектори, що надають певний вид послуг: —нефінансові корпорації — виробництво товарів на ринок і ринкових послуг нефінансового характеру; —фінансові корпорації — ринкові фінансові послуги або допоміжна фінансова діяльність; —органи державного управління — вироблення здебільшого неринкових послуг для індивідуального або колективного споживання і перерозподіл доходів і багатства; —домашні господарства (всі представлені в економіці фізичні особи) — пропозиція робочої сили, кінцеве споживання і підприємницька функція: виробництво товарів на ринок і ринкових нефінансових послуг. Серед найбільш популярних світових класифікацій послуг є розподіл послуг ОЕСР і ЮНКТАД, СОТ, МВФ, ООН (див. табл. 1.2). У класифікації МВФ увага акцентується на транспортних та адміністративних аспектах розподілу послуг, тоді як класифікація СОТ дещо деталізована в частині надання соціальних і посередницьких послуг у торгівлі (див. дод. 1). Розділ І. Сутність та умови формування ринку фінансових послуг Таблиця 1.2 Порівняння видів послуг, визначених у світових класифікаціях економічної діяльності окремих світових організацій * У зв'язку із невизначеністю категорії послуг у західній економічній науці в розділах цієї класифікації різні види послуг (матеріальні і нематеріальні) об'єднуються. Горбач Л.М., КаунО.Б. Ринок фінансових послуг Необхідно відзначити, що фінансові послуги в усіх представлених класифікаціях відокремлено з-поміж інших видів послуг і видів економічної діяльності. Цей розділ охоплює посередницькі операції, пов'язані із купівлею-продажем фінансових активів. Традиційно у світовій практиці до них належать страхові, банківські, лізингові, факторингові, розрахункові, довірчі, гарантійні, валютні та інші види фінансових послуг. 1.2. Ринок фінансових послуг: поняття, функції та значення в економіці Ринок послуг — це певна сукупність економічних відносин з приводу надання, споживання і купівлі-продажу послуг. Це - розгалужена система вузькоспеціалізованих ринків, зокрема ринку транспортних послуг, комунікацій, комунального обслуговування, громадського харчування, туристично-рекреаційних, фінансових послуг тощо. Структуру ринку послуг відповідно до сучасних уявлень про склад потреб, які задовольняються на ньому, можна подати так (див. рис. 1). Ринок послуг, розквіт якого у світі розпочався в першій половині 60-х р.р. XX ст., нині є важливим сектором економіки розвинутих країн. Постійне підвищення частки сфери послуг характеризує зростаючий вплив невиробничої сфери на економіку країни в цілому, а також відображає потреби населення. У промислово розвинених країнах частка послуг у валовому внутрішньому продукті вже перевищує 70 %. Наприкінці 90-х р.р., за експертними оцінками, послуги становили близько 64 % світового ВВП, понад 40 % прямих іноземних інвестицій у світовому господарстві було розміщено у сфері транспорту, зв'язку, торгівлі, страхування та інших. У національних економіках розвинутих країн сфера послуг за значущістю посідає головне місце. Скажімо, сьогодні у ФРН у цій сфері зайнято 41 % робочої сили, в Італії - 38, Нідерландах - майже 50, у США - 73, в Україні - менше 30 %. У зв'язку з переходом економіки України до ринкових принципів господарювання сфера послуг стає, мабуть, єдиним сектором економіки, що в умовах десятирічної структурної кризи нарощує обсяги виробництва в порівняних цінах. Це пояснюється тим, що багато послуг, які раніше надавалися споживачам безкоштовно або за символічну плату (тобто фінансувалися з бюджету), стали платними. Зокрема це стосується освіти, охорони здоров'я, спортивних Розділ І. Сутність та умови формування ринку фінансових послуг
послуг, послуг радіо, телебачення тощо. Крім скорочення державного фінансування, сама трансформація економіки призвела до появи багатьох нових видів послуг (фінансових, аудиторських, брокерських та інших). Унаслідок цього посилилася конкуренція між підприємствами сфери послуг. Ринок послуг став привабливим для підприємців, тому що деякі види послуг практично не потребують значного стартового капіталу. Це, з одного боку, дозволяє сподіватися на швидку віддачу вкладень, що важливо в умовах інфляції. З іншого боку, розвиток організації виробництва послуг створює необхідні умови для використання праці висококваліфікованих працівників, які опинилися під загрозою безробіття. Горбач Л.М., КаунО.Б. Ринок фінансових послуг Появі і розвитку ринку послуг логічно й історично передував розвиток світового ринку товарів. Збільшення об'ємів зовнішньої торгівлі, серйозна конкуренція товаровиробників призвели до появи нецінової конкуренції, шо супроводжується продажем товарів із наданням певних послуг, таких як транспортування, фрахт, страхування, банківські і фінансові послуги. Дещо пізніше ці послуги стали відокремлюватися, а пізніше сформувалися у самостійний ринок — ринок фінансових послуг (РФП), який розширюється за рахунок залучення до нього нових послуг у сфері інвестицій, страхування, банківської діяльності, фондового ринку, лізингу, фінансового кредиту тощо. Зауважимо, що розширення обсягу ринку фінансових послуг відбувається в умовах посилення конкуренції фінансово-промислового капіталу, інтернаціоналізації ринків, глобалізації фінансових потоків. Характерною рисою сучасного етапу розвитку світового ринку є величезний масштаб операцій транснаціональних корпорацій (ТНК). Передусім це відчувається у значному зростанні кількості материнських компаній ТНК та їхніх зарубіжних філій. Якщо на початку 80-х років у світі налічувалося близько 11 тис. ТНК і 104 тис. зарубіжних філій, то наприкінці 90-х — близько 53 тис. і 450 тис. відповідно. Сумарна капіталізація найбільших корпорацій 10 провідних індустріально розвинутих країн у 1999 р. перевищила 18,674 трлн. дол. США. Причому обсяг американських компаній із цього списку становить 11,273 трлн дол. США або 60,4 %. Розвиток ТНК, витіснення дрібних і середніх фірм, новації в організації виробництва, маркетингу і розподілі товарів сприяють інтернаціоналізації банківських і страхових послуг, залученню їх до сфери бухгалтерських і інжинірингових послуг. Помітні зміни спостерігаються в організації торгівлі у зв'язку з розвитком НТП — підвищення наукомісткості призвело до зростання вартості послуг, збільшилася частка послуг у загальному об'ємі торгівлі, змінився порядок укладання угод із надання послуг. Фінансові послуги складають великий і зростаючий сектор фактично у всіх розвинених економіках і таких, що розвиваються. Темпи зростання цього сектора особливо високі в тих економіках, які зазнають стрімкої модернізації. Торгівля фінансовими послугами також зростає швидкими темпами внаслідок комбінації нових і зростаючих ринків у країнах, що розвиваються та з перехідною економікою, лібералізації фінансів і торгівлі, використання нових фінансових інструментів і стрімких технологічних змін. Проте, сектор Розділ І. Сутність та умови формування ринку фінансових послуг фінансових послуг набагато важливіший, ніж його прямий вплив на економіку. Фінансові послуги є основою сучасної економіки. Будь-яка господарська діяльність так чи інакше залежить від послуг, які забезпечуються фінансовим сектором. Потоки торгівлі фінансових послуг, за відсутності надійних і докладних даних, часто не можуть бути ідентифікованими. Оцінка торгівлі банківських послуг залежить від зобов'язань інституту посередництва, а страхових послуг - від різниці між валовими преміями і витратами за вимогами (МВФ, 1993). За термінологією ГАТС сектор фінансових послуг поділявся на банківську справу, цінні папери і послуги страхування. Історично склалося так, що державне регулювання часто поділяло послуги на сегменти саме за таким принципом. У деяких країнах дотепер збереглося структурне відокремлення на різноманітні види діяльності у фінансовому секторі, що призводить до обмеження в провадженні діяльності у повному діапазоні фінансових видів індивідуальних фінансових підприємств. Проте, багато компаній забезпечують обслуговування в більш ніж одній категорії, і деякі глобальні гравці охоплюють повний ряд фінансових сервісних послуг. Таблиці 1. Зі 1.4 ілюструють важливу роль сектора фінансових послуг, відображеного частиною в загальній зайнятості і доданої вартості для країн, дані яких доступні для аналізу. Частка зайнятості у торгівлі фінансовими послугами, наприклад, становить близько 3 % загальної зайнятості у Франції, Канаді і Японії до 5 % у Сінгапурі, Швейцарії і США. Крім того, зайнятість у секторі фінансових послуг зростає в багатьох країнах. Між 1970 і 1995 роками ріст питомої ваги фінансових послуг у загальній зайнятості становив від 25 до 100 % у країнах, які наведені в таблиці 1. 3. Таблиця 1.3 Питома вага зайнятості у фінансових послугах (у % від загальної зайнятості)
Горбач Л.М., Каун О. Б. Ринок фінансових послуг Значення доданої вартості у фінансових послугах, у відсотках від ВВП, також зросло в період з 1970 р. по 1995 р. В індустріальних країнах вона становила близько 2—4 % від ВВП для нього сектора в 1970 р. Усередині 1990-х р.р. для США і Швейцарії цей показник становив 7,3 і 13,3 % відповідно, що є найвищим серед індустріальних країн (див. табл. 1.4). Таблиця 1.4 Частка доданої вартості у фінансових послугах
Для інших індустріальних країн значення доданої вартості у фінансових послугах становило 2,5—6 % від ВВП за аналогічний період. Серед країн, що розвиваються, фінансові послуги найбільш важливі для Сінгапуру і Гонконгу (Китай). Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.014 сек.) |