|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
У/ Розділ І. Сутність та умови формування ринку фінансових послуг..9 8 страница4) веде Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків);
5) визначає порядок реєстрації страхових та перестрахових брокерів і веде державний реєстр страхових та перестрахових брокерів, видає свідоцтва про включення страхових та перестрахових брокерів до цього реєстру; 6) реєструє при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування правила страхування для такого виду, прийняті страховиком, а також зміни та/або доповнення до цих правил; 7) здійснює державну реєстрацію кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, видає їм свідоцтво про державну реєстрацію за формою, встановленою Комісією, визначає засоби масової інформації, в яких кредитна спілка розміщує дані про її державну реєстрацію; 8) приймає нормативно-правові акти щодо особливостей у частині ліцензування: 1) здійснює в установленому порядку ліцензування діяльності фінансових установ, затверджує ліцензійні умови провадження діяльності з надання фінансових послуг і порядок контролю за їх додержанням; 2) установлює плату за реєстрацію документів і видачу ліцензій; 3) здійснює ліцензування діяльності тимчасової адміністрації фінансової установи та призначає її керівника; у частині визначення видів фінансових послуг та їх характеристик: 1) дає висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг; Горбач Л. М., Каун О. Б. Ринок фінансових послуг 2) установлює обмеження на суміщення надання певних видів фінансових послуг; 3) установлює перелік посередницьких послуг у страхуванні та перестрахуванні; 4) визначає характеристики та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування; у частині інформаційної політики: 1) надає інформацію за запитами юридичних осіб; 2) оприлюднює в офіційних засобах масової інформації основні положення свого щорічного звіту; 3) установлює вимоги щодо програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання фінансових установ, пов'язаних з наданням фінансових послуг; 4) установлює правила підготовки, надання та обробки даних щодо діяльності фінансових установ у розрізі напрямів нагляду; 5) здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринків фінансових послуг; як методологічний і аналітичний орган, у частині облікової політики: 1) розробляє відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування під час ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності у фінансових установах; 2) установлює порядок розкриття інформації та складання звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства України; 3) визначає порядок та умови ведення персоніфікованого (індивідуального) обліку договорів страхування життя; 4) погоджує встановлення Моторним (транспортним) страховим бюро єдиного зразка страхових свідоцтв (полісів, сертифікатів), які є формою договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів; 5) аналізує стан та тенденції розвитку ринків фінансових послуг в Україні, здійснює моніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринки фінансових послуг, розробляє та подає в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства; як контролюючий орган: 1) здійснює згідно із законами України державне регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів, установ Розділ III. Державне регулювання ринків фінансових послуг накопичувального пенсійного забезпечення, довірчих товариств, кредитних спілок, лізингових та факторингових компаній, кредитно-гарантійних установ, ломбардів, інших учасників ринків фінансових послуг (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів); 2) установлює порядок та умови застосування заходів впливу згідно з законом; 3) надсилає матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, які стали відомі під час проведення перевірок; 4) надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів; 5) звертається до суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги;
6) надсилає матеріали в органи Антимонопольного комітету України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства; 7) проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ; 8) проводить з метою співпраці та координації своєї діяльності спільно з Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку оперативні наради не рідше одного разу на квартал або частіше на вимогу одного з керівників цих органів. 3. 4. Повноваження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Законом України визначено основні права Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, а саме: 1) вимагати під час реєстрації фінансових установ та ліцензування їх діяльності документи, визначені законодавством України; 2) одержувати в установленому порядку від фінансових установ звітність та іншу інформацію згідно із законодавством, а від підприємств, установ (у тому числі банків), організацій та громадян — інформацію, необхідну для виконання покладених на Комісію завдань; 3) здійснювати інспектування фінансових установ, а також їх Горбач Л. М., КаунО.Б. Ринок фінансових послуг споріднених та афілійованих осіб. Періодичність інспектування встановлюється Комісією залежно від типу фінансової установи; 4) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої 5) вимагати від посадових осіб фінансових установ, діяльність яких підлягає регулюванню і нагляду з боку Комісії, надання пояснень, необхідної інформації та документів; 6) досліджувати дані про клієнта фінансової установи тільки з метою виконання завдань нагляду; 7) встановлювати порядок та форму ведення обліку договорів страхування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування; 8) проводити перевірки, у тому числі тематичні та зустрічні перевірки щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування; призначати не частіше одного разу на рік проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора; 9) видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків);
10) видавати приписи страховим посередникам про усунення виявлених порушень законодавства, а у разі їх невиконання приймати рішення про виключення страхового або перестрахового брокера з державного реєстру страхових та перестрахових брокерів; 11) одержувати в установленому порядку від аварійних комісарів інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань, у тому числі інформацію про обставини і причини страхового випадку та заподіяну шкоду; 12) застосовувати до фінансових установ, які не дотримуються законівта інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, такі заходи впливу: Розділ III. Державне регулювання ринків фінансових послуг - зобов'язати порушника вжити заходів до усунення порушення; - вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; - накладати штрафи відповідно до закону; - тимчасово зупиняти дію або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг; - відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати її тимчасову адміністрацію; - затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; - порушувати питання про ліквідацію фінансової установи;
13) призначати проведення примусової санації фінансової установи у випадках та порядку, встановлених законом; 14) звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика (перестраховика) або страхового посередника у випадках, передбачених законом; 15) засновувати друковані засоби масової інформації, а також висвітлювати питання розвитку та функціонування ринків фінансових послуг в інших засобах масової інформації; 16) одержувати в установленому порядку від органів статистики, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених завдань; 17) користуватися базами даних Національного банку України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які ведуться з метою регулювання ринків фінансових послуг і забезпечення діяльності фінансових установ, та надавати відповідну інформацію зазначеним органам; 18) утворювати у разі потреби за погодженням з Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольним комітетом України, міністерствами та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади комісії та робочі групи; 19) у межах співробітництва з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземнихдержав:
- надавати та одержувати інформацію з питань нагляду за фінансовими ринками і установами, яка не становить державної таємниці та не призводить до розголошення професійної таємниці; - надавати інформацію стосовно діяльності окремих фінансових Горбач Л. М., КаунО.Б. Ринок фінансових послуг установ у випадках і у порядку, встановлених у відповідних міжнародних договорах, учасником яких є Україна; - брати участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, семінарах, зустрічах, нарадах з питань, що належать до її компетенції; - представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та укладати у межах своїх повноважень міжнародні договори. До виключної компетенції Комісії як колегіального органу належить: 1) прийняття рішень про погодження концепцій та програм розвитку ринків фінансових послуг, проектів законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, що розробляються Комісією; 2) затвердження нормативно-правових актів, обов'язкових для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об'єднаннями, з питань, які належать до її компетенції; 3) затвердження регламенту роботи Комісії та положень про департаменти; 4) прийняття рішень про утворення територіальних управлінь, затвердження положень про них; 5) надання у визначених законом випадках статусу саморегулівних організацій об'єднанням учасників ринків фінансових послуг, діяльність яких підлягає регулюванню і нагляду з боку Комісії; 6) прийняття рішень про відсторонення керівництва від управління фінансовою установою у разі недодержання законів та інших нормативно-правових актів України, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, призначення тимчасової адміністрації та її керівника; 7) прийняття рішення про утворення Консультаційно-експертної ради; 8) схвалення рішень директорів департаментів Комісії про 9) затвердження планів роботи та річних звітів про діяльність Комісії; 10) затвердженняліцензійнихумов провадження діяльності з надання 11) визначення порядку ведення реєстру аудиторів, яким -1 Розділ III. Державне регулювання ринків фінансових послуг надається право на проведення аудиторських перевірок фінансових установ; 12) визначення порядку реєстрації страхових та перестрахових брокерів; 13) установлення кваліфікаційних вимог до осіб, які провадять діяльність на страховому ринку, в тому числі тих, які можуть займатися актуарними розрахунками; 14) встановлення форми свідоцтва про державну реєстрацію кредитної спілки, визначення засобів масової інформації, в яких кредитна спілка розміщує дані про її державну реєстрацію; 15) делегування саморегулівній організації кредитних спілок певних повноважень та у разі необхідності припинення або відкликання їх включно до позбавлення асоціації кредитних спілок статусу саморегулівної організації; 16) заснування в установленому порядку друкованих засобів масової інформації з метою висвітлення питань реалізації державної політи ки у сфері розвитку та функціонування ринків фінансових послуг; 17) здійснення функцій, визначених підпунктами 9 — 15, 17, 20, 22 - 26, 28, 30, 32, 34 - 37, 38, 40, 41 і 45 пункту 4, а також прав, установлених підпунктом 13 пункту 5 цього Положення. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |