Самостійна робота № 43

Тема: Полівініл хлорид, полі метилметакрилат, синтетичний каучук.

Мета: поглибити і розвинути знання про поліолефіни на прикладі полівінілхлориду, поліметилметакрилату, синтетичного каучуку, з’ясувати їх властивості, використання.

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1 Полівінілхлорид, його властивості, використання.

2 Поліметилметакрилат, його властивості, використання.

3 Синтетичний каучук, його властивості, використання.

Література:

1 Потапов В.М., Татаринчик С.Н. Органическая химия, учебник для учащихся химических и химико-технологических специальностей техникумов.- Москва: «Химия», 1989.

Питання для самоконтролю:

1 Де використовують полістерол і полівінілхлорид?

2 В чому переваги і недоліки синтетичного каучуку у порівнянні з натуральним?

Полівінілхлорид - синтетичний термопластичний полярний полімер. Продукт полімеризації вінілхлориду. Тверда речовина білого кольору. Випускається у вигляді капілярної-пористого порошку з розміром частинок 100-200 мкм, одержуваного полімеризацією вінілхлориду в масі, суспензії або емульсії. Порошок сипучих і добре переробляється. На основі полівінілхлориду отримують жорсткі (вініпласт) і м'які (пластикат) пластмаси, пластизолі (пасти), поливинилхлоридное волокно. Вініпласт використовується як жорсткий конструкційний матеріал, вживаний в будівництві у вигляді погонажу, профілів, труб. Пластикат застосовується для виготовлення плівок, шлангів, клейонки, лінолеуму.

Не горить на повітрі, але має малу морозостійкістю (-15 ° C). Нагревостойкость: +65 ° C.

ПВХ - це найстаріший будівельний матеріал.

Полівінілхлорид є продуктом полімеризації вінілхлориду, хімічна формула якого СН ₂-СНСl. В процесі полімеризації утворюються лінійні слаборазветвленние (розгалуженість макромолекул становить 2-5 на 1000 атомів вуглецю основний ланцюга) макромолекули c елементарним ланкою у вигляді плоского зигзага.

Поліметилметакрилат — [-CH ₂C(CH₃)(COOCH₃)-]n. У промисловості виробляють аморфний атактичний полі метилметакрилат (лише близько 80 % мономерних ланок входить до полімерного ланцюга в синдіотактичній послідовності); безбарвний і прозорий; молекулярна маса — від десятків тисяч до кількох мільйонів. розчинний у карбонових кислотах, естерах (у тому числі у власному мономері), кетонах, ароматичних вуглеводнях; стійкий у воді, розбавлених розчинах лугів і мінеральних кислот, аліфатичних вуглеводнях. Цілком гідролізується водним розчином лугу за температури не нижче 200 °С і концентрованою H₂SO₄ за температури 75 °С. Має високу проникність для променів видимого й УФ-світла, високу атмосферостійкість, чудові фізико-механічні й електроізоляційні властивості. У разі нагрівання до температури понад 105-110 °С поліметилметакрилат розм’якшується, переходить у високоеластичний стан і легко формується. За температури 300-400 °С у вакуумі практично кількісно деполімеризується.

Відомі стереорегулярні поліметилметакрилати — полімери, що кристалізуються й мають більш високі густину і стійкість до дії розчинників, ніж атактичний поліметилметакрилат; у промисловості їх не виробляють.

У промисловості поліметилметакрилат одержують радикальною полімеризацією метилметакрилату за помірних температур у присутності ініціаторів.

У зв’язку з екологічними проблемами у 1980-х рр. почалося витіснення суспензійного методу безперервною полімеризацією метилметакрилату в масі; поліметилметакрилат одержують у формі розплаву, з якого формують листи або гранули.

Гранульований поліметилметакрилат переробляють екструзією на листи, що застосовуються для виготовлення світильників, реклам, дорожніх знаків тощо, на профільовані вироби й труби, а литтям під тиском — на елементи оптики, освітлювальні прилади в автомобілебудуванні, шкали та індикатори приладів, елементи приладів для переливання крові в медичній техніці. Гомополімер метилметакрилату (молекула мономеру — 400-B00 тис.) у вигляді бісеру використовують як оздоблювальний лак у шкіряній промисловості, сополімери метилметакрилату з акриловими мономерами — у виробництві лаків та емалей. розвивається також застосування поліметилметакрилату у виробництві оптичних полімерних волокон і дисків для лазерних відеопрогравачів.

Синтетичний каучук - вихідною речовиною для одержання штучного каучуку за способом С. В. Лебедєва служить ненасичений вуглеводень з двома подвійними зв'язками бутадієн (дивініл) CH2=CH—CH=CH2.

Процес полімеризації проводять в присутності металічного натрію як каталізатора під тиском:

Скорочено будову молекули бутадієнового каучуку виражають формулою:

(—СН2—СН=СН—СН2—)n

Бутадієновий каучук, як видно з формули, являє собою ненасичену сполуку. Його молекули мають лінійну структуру. Однак молекули каучуку не витягнуті, а звивисті. Цим обумовлюється його здатність розтягуватися.

Поиск по сайту: