Рекомендації щодо роботи студентів з літературою

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський промислово-економічний коледж

Київського національного університету технологій та дизайну

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник директора з НР

__________С.В.Бондаренко

_____ ___________20__ р.

Методичні вказівки щодо організації

самостійної роботи студентів

З дисципліни Органічна хімія

Спеціальності

5.05130107

Виготовлення виробів і покрить із полімерних матеріалів

Уклав В.А.Дмитрук

Розглянуто на засіданні

циклової комісії хіміко-біологічних

дисциплін

Протокол №__ від __ __________ 20__ року

Голова циклової комісії (Колеушко В.П.)

Программою дисципліни «Органічна хімія» передбачено вивчення вуглеводнів, сполук з однорідними функціями, карбонових кислот і їх похідних, гетеро функціональних сполук, синтетичних високомолекулярних органічних сполук. Програма передбачає вивчення принципів якісного і кількісного аналізу органічних речовин, класифікацію, будову, хімічні властивості, способи добування і застосування вуглеводнів, гетеро функціональних сполук, сполук з однорідними функціями, властивості полімерів і їх будову.

В основу програми покладена класифікація органічних сполук за функціональними групами, що визначають головні напрямки хімічних перетворень даного класу органічних речовин.

Основною метою вивчення курсу Органічна хімія є засвоєння теоретичних основ і систематизація знань з дисципліни, одержання практичних навиків роботи в лабораторії і використання їх для подальшого вивчення інших навчальних дисциплін.

Цілі навчальної дисцпліни

Після вивчення курсу студент повинен знати:

- принципи якісного і кількісного аналізу органічних речовин;

- класифікацію, будову, хімічні властивості, способи одержання і застосування вуглеводнів, гетеро функціональних сполук, властивості полімерів і їх будову.

Студент повинен вміти:

- вирішувати задачі по встановленню формул органічних речовин, складати структурні формули, складати схеми синтезу різноманітних

сполук, виходячи із вказаних речовин і умов проведення реакцій.

Література

1 Потапов В.М., Татаринчик С.Н. Органическая химия, учебник для учащихся химических и химико-технологических специальностей техникумов.- Москва: «Химия», 1989.

Рекомендації щодо роботи студентів з літературою

Опрацювання матеріалу потрібно починати з прочитання всього тексту, параграфу, дотримуючись таких правил:

1 Зосередитись на тім, що читаєш;

2 Виділити саму суттєвість прочитаного, відкидаючи дрібниці;

3 Зрозуміти думку автора чітко і ясно, це допоможе виробити чітку і власну думку;

4 Мислити послідовно і обережно;

5 Уявити ясно те, що читаєш.

У процесі роботи над темою тлумачення незнайомих слів і спеціальних термінів знаходити в словнику іншомовних слів і у спеціальних довідниках з професії.

Незрозумілі місця, фрази, вирази перечитувати декілька раз, щоб зрозуміти їхній смисл.

У тексті зустрічаються окремі слова, фрази, або цілі речення, що виділені курсивом, жирним шрифтом, або набрані в розрядку. Це свідчить про акцент автора на основному.

Після прочитання тексту необхідно:

1 Виділити головну думку автора;

2 Виділити основні питання тексту від другорядних;

3 Усвідомити зв'язок між теоретичними положеннями і життям (практикою);

4 Закріпити прочитане у свідомості;

5 Пов'язати нові знання з попередніми у даній галузі;

6 Перейти до заключного етапу засвоєння і опрацювання -записам.

Записи необхідно починати з назви теми та посібника, прізвища автора, року видання та назви видавництва. Якщо це журнал, то рік і номер видання, заголовок статті. Після чого скласти план, тобто короткий перелік основних питань тексту в логічній послідовності теми.

Складання плану, або тез логічно закінченого по смисловому змісту уривка тексту, сприяє кращому розумінню його. План може бути простий або розгорнутий, тобто більш поглиблений, особливо при опрацюванні додаткової літератури за даною темою.

Після складення плану необхідно перейти до текстування записів Записи необхідно вести розбірливо і чітко. Вони можуть бути короткі або розгорнуті залежно від рівня знань студента, багатства його літературної і професійно лексики, навичок самостійної роботи з книгою. По мірі клопіткої і синосити тезисний характер і бути логічно послідовними.

Для зручності користування записами необхідно залишати поля для заміток і вільні рядки для доповнень. Записи не повинні бути одноманітними. В них необхідно виділяти важливі місця, головні слова, які акцентуються різним шрифтом або різним кольором шрифтів, підкреслюванням, замітками на полях, рамками, стовпчиками тощо.

Записи можуть бути у вигляді конспекту, простих або розгорнутих тез, цитат, виписок, систематизованих таблиць, графіків, діаграм, схем.

Конспект (лат. огляд) - це коротка, стисла, послідовно викладена за текстом універсальна форма запису основного змісту прочитаного, яка може супроводжуватись різними вищезгаданими записами.

Складання конспекту зводиться до коротких записів змісту кожного заголовку плану. Виділяючи основні думки, положення, підтвердження прикладами. Всі питання плану повинні бути пов'язані між собою.

Виписки використовуються за необхідності викладання найбільш важливих місць, фактів, цифрових даних, точного формулювання правил та законів.

Цитата (лат. визнавати) - це послідовний вислів, яким підкреслюється положення тексту. Вона зберігає гостроту висловлювання автора, виписується послідовно, грамотно і вказується джерело цитати.

Важливим елементом конспектування є уміння використовувати ілюстровані роботи (схеми, графіки, діаграми) і систематизовані таблиці. Основним недоліком у даному питанні є механічне виконання ілюстрацій, що не пов'язане з текстовим матеріалом.

Викладач повинен акцентувати увагу студентів на необхідності виконання та значенні графічних зображень і систематизованих таблиць, навчити їх самостійно складати, аналізувати і користуватись при теоретичних викладках матеріалу.

Складання тематичних графічних зображень і таблиць сприяє кращому засвоєнню однорідних явищ, дозволяє простежити за розвитком одного і того ж явища, тобто охопити увесь навчальний матеріал теми.

Систематизовані таблиці дозволяють студентам узагальнити набуті знання, аналізувати одержану інформацію.

Складання ілюстрованих матеріалів проявляє творчу і свідому активність студента до оволодіння знаннями, сприяє практичним умінням і навичкам до самостійної, вдумливої праці.

Навички конспектування виробляють уміння студента до написання рефератів.

Реферат (лат. докладувати, повідомляти) - це короткий виклад суттєвості змісту якої-небудь книги, теми, чи окремого питання прочитаного джерела.

Реферат викладають у вигляді вільного запису своїми словами, дотримуючись послідовності фактів згідно з джерелами і супроводжуючі текст виписками, цитатами, ілюстративними матеріалами.

Необхідно привчити студентів користуватись великою кількістю джерел для написання реферату. Це дає можливість повноцінніше висвітлювати тему і навчитись зіставляти вислови, думки, цифрові дані різних авторів, років видання, що сприяє виробленню власної думки студента і є рушійним фактором до навичок елементів дослідницького мислення.

Поиск по сайту: