Самостійна робота № 45

Тема: Кремнійорганічні сполуки. Полісилоксани.

Мета: поглибити і розвинути знання про високомолекулярні сполуки на прикладі кремнійорганічних сполук, з’ясувати їх властивості, використання.

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1 Поняття про кремнійорганічні сполуки.

2 Основні групи кремнійорганічних сполук.

3 Силіцієорганічний рідини.

4 Кремнійорганічні каучуки.

5 Кремнійорганічні лаки, смоли і клеї

6 Силіконові смоли.

Література:

1 Потапов В.М., Татаринчик С.Н. Органическая химия, учебник для учащихся химических и химико-технологических специальностей техникумов.- Москва: «Химия», 1989.

Питання для самоконтролю:

1 Які сполуки відносять до кремнійорганічних сполук?

2 На які групи їх поділяють?

3 Навести приклади силіцієорганічних рідин, де їх використовують?

4 Навести приклади кремнійорганічніх каучуків, де їх використовують?

5 Навести приклади кремнійорганічних лаків, смол, фарб, де їх використовують?

Кремнійорганічні полімери (полісилоксани) мають ланцюг макромолекули, побудований із атомів кремнію та кисню, що систематично чергуються. Силоксановий зв’язок –Si–O–Si– наближує ці полімери до таких неорганічних речовин, як кремнезем, кварц, азбест і природні силікати, а завдяки бічним алкільним або арильним групам, зв’язаним з атомами кремнію силоксанового ланцюга, ці сполуки подібні до інших органічних полімерів. Неполярні бічні групи і симетричні макромолекули кремнійорганічних полімерів надають їм великої гідрофобності і високих діелектричних властивостей, які мало змінюються з температурою. Змінюючи склад, характер, число радикалів, їх послідовність та довжину ланцюга, можна змінювати фізико-хімічні та механічні властивості кремнійорганічних полімерів. Ці смоли добувають у вигляді рідин різної густини або у вигляді твердих речовин, що мають лінійну або тривимірну будову. Добування кремнійорганічних полімерів полягає в самодовільній поліконденсації силанолів, які утворюються внаслідок реакції гідролізу хлоралкіл- і хлорарилсиланів. Із силандіолів утворюються лінійні полімери. а із силантриолів – тривимірні.

Кремнійорганічні полімери використовують для виготовлення на їх основі матеріалів, які мають високі діелектричні властивості, хімічну інертність, високу термо- та вогостійкість. Їх використовують як мастила, пластмаси, теплоносії, клеючі речовини, жаростійкі емалі, лаки тощо.

Кремнійорганічні полімери поділяють на 3 основні групи:

1) з неорганічними головними ланцюгами макромолекул, які складаються з чергуються атомів кремнію та ін елементів (О, N, S, Al, Ti, В та ін), при цьому вуглець входить лише до складу груп, що обрамляють головну ланцюг;

2) з органонеорганіческімі головними ланцюгами макромолекул, які складаються з чергуються атомів кремнію і вуглецю, а іноді і кисню;

3) з органічними головними ланцюгами макромолекул.

Залежно від будови головної полімерної ланцюга кремнійорганічні полімери, подібно до інших полімерам, можна розділити на: лінійні розгалужені, ціклолінейние (сходові), зшиті (в т.ч. ціклосетчатие).

Так само кремнійорганічні полімери, силікони, представляють собою велику групу різноманітних рідин, каучуків і смол. Всі вони містять кремній, пов'язаний з органічним вуглецем безпосередньо або через кисень (поліорганосілоксани).

Силіцієорганічний рідини (силіконові масла)

Один з видів кремнійорганічних полімерів. Силіконові рідини (полімерні метілсілоксани, метілдіфенілсілоксани) внаслідок малої залежності в'язкості від температури успішно застосовуються в якості гідравлічних масел. У межах від +500 С до-700С мінеральні масла змінюють в'язкість в 400 разів, а метілсілоксани - в 29 разів (також їх застосовують як гідрофобізаторів). Поліметілфенілсілоксани утворюють термостійкі мастила різних тертьових металевих поверхонь. Метілсіліконовие олії є ефективними піногасниками, вони хімічно інертні і застосовуються в мінімальних концентраціях (1:1000, 1:10000). Кренійорганіческіе теплоносії (мономірні та полімерні ефіри кремнієвої кислоти) термостійкий, не отруйні більшість матеріалів, майже негорючі і тому з успіхом заміняють такі поширені теплоносії, як воду, водяна пара, топкові гази.

Кремнійорганічні каучуки (силіконові каучуки)

Вид кремнійорганічних полімерів невисокою молекулярної маси. Застосовуються у виробництві оболонок проводів і кабелів, трубок для переливання крові, протезів (напр., штучних клапанів серця) та ін Рідкі кремнійорганічні каучуки - герметики.

Завдяки винятковій термостійкості, на ряду з високими діелектріч. властивостями і хорошою морозостійкістю, гуми, виготовлені на основі кремнийорганического каучуку, застосовуються для жаротривких формових прокладок, ущільнень, діафрагм, мембран, клапанів, деталей потужних прожекторних установок, електроізоляція та ін гумових техніч. виробів, призначених для роботи в умовах низьких і високих температур. Еластичність гум на основі кремнийорганического каучуку зберігається тривалий час при температурах від -60 до +225 ° C, а короткочасно до +250 - 300 ° C.. Силіконові каучуки (складаються з полімеру, наповнювача і вулканізатора) представляють собою звичайні лінійні полідіметілсілоксани з відносною молекулярною масою 250000-450000. Нагрівання призводить до зшиванню лінійних полімерів поперечними зв'язками.

Поиск по сайту: