ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ

/. Соціальна зумовленість роботи з військовослужбовцями

У мирний час призиваються придатні до неї за етапом здоров'я і віком громадяни, яким до дня відправки у військові частини виповнило­ся 18 років (Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військо­ву службу"). Саме цей вік (18-20 років) вважається одним із надзвичай­но складних і відповідальних у плані становлення особистості в процесі набуття молодою особою соціального та професійного досвіду, адаптації та входження її в суспільне життя. Призов молодої людини до лав Зброй­них сил — докорінна зміна для неї звичайного середовища, порядку існування, відірваність від родини та близьких.

Молода людина, потрапляючи у військо, півтора року перебуває у вакуумі, ізоляції від зовнішнього світу, підпадає під вплив внутрішньо військових як позитивних, так і не рідко негативних чинників. Це все супроводжується великими фізичними та моральними навантаженнями [1]. Ускладнення психологічного стану, в якому тривалий час перебуває військовослужбовець строкової служби, врешті-решт може призвести до непередбачених наслідків. Підвищення рівня обов'язків та відповідаль­ності, надмірне психологічне, моральне та фізичне навантаження, дисципл­інарні вимоги — все це сприяє розвитку стресових станів, підвищення тривожності, депресивного стану, які проявляються в спробах суїциду, дезертирства, агресивної спрямованості особистості, схильності до девіан-тної, деліквеитної поведінки. Ситуацію ускладнює той факт, що при бага­тьох військових частинах ще й досі відсутні посади психолога взагалі, або їх робота носить суто формальний характер. Надання соціально-медичпої, психолого-педагогічної, правової, інформаційної допомоги як військовос­лужбовцям строкової служби, так і офіцерам в умовах сьогодення має бути невід'ємною складовою усього періоду служби в армії.

Протягом останніх років центрами соціальних служб для молоді в Україні ведеться робота щодо соціальної підтримки та допомоги військо-

вослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям — офіцерам та членам їх сімей. Військово-патріотичне виховання молоді, підготовка допризовної та призовної молоді до проходження служби у Збройних силах, соціальна адаптація військовослужбовців строкової служби, проф­ілактика негативних явищ у військовому середовищі, сприяння змістов­ному дозвіллю військовослужбовців, відпрацювання механізмів альтер­нативної служби, адаптація молодих осіб, які звільнилися з лав Зброй­них сил, у цивільне життя — все це є надзвичайно актуальними питання­ми в системі реалізації одного із напрямків соціальної молодіжної пол­ітики.

На організацію та впровадження системи комплексної соціальної ро­боти з військово зобов'язаною молоддю та офіцерами строкової служби спрямована діяльність центрів соціальних служб для молоді за комплек­сною програмою "Соціальна робота з призовною молоддю та військовос­лужбовцями", затверджена наказом Держкоммолодьспорттуризму від 26.01.2001 р., № 173.

Пріоритетами та принципами реалізації цієї програми визначено:

— активне залучення спеціалістів різного фаху до впровадження
моделі надання соціальних послуг військовозобов'язаній молоді;

— впровадження моделі соціальної роботи па засадах добровільності,
конфіденційності, компетентності, професіоналізму, системності;

— створення умов для сприяння захисту основних прав та свобод
військовослужбовців, гармонійного розвитку молодої особистості юнаків.

Виходячи з актуальності проблеми, програма соціальної роботи з військовозобов'язаного молоддю ставить за мету організацію надання допомоги призовникам та військовослужбовцям у вирішенні соціально-психологічних проблем шляхом надання інформаційних, психолого-педа-гогічних і корекційпих послуг. При цьому визначено домінуючим індив­ідуальний адресний підхід та створення системи комплексного впливу па особистість.

Реалізація програми спрямована на вирішення таких завдань:

— зменшення кількості злочинів серед військовослужбовців, а та­
кож випадків ухиляння від проходження служби у Збройних силах Ук­
раїни;

— формування стереотипу поведінки допризовної молоді на усвідом­
лене проходження строкової служби у Збройних силах України;

— створення комплексної системи соціальної допомоги військовозо­
бов'язаній молоді.

200 Соціальна робота

Теоретичні основи соціальної роботи 201

Діяльність програми спрямована на роботу з такими категоріями клієнтів:

■^ призовники — юнаки 18 років, які призиваються на дійсну строко­ву військову службу;

^ військовослужбовці — особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці строкової і надстрокової служби та військо­вої служби за контрактом Збройних сил України;

^ члени родин призовників та військовослужбовців — батьки, дру­жини, діти й інші близькі родичі призовників та військовослужбовців, а також опікуни й особи, які здійснюють піклування над призовниками;

^ молодь, яка звільнилася ізЗбройних сил України.

2. Форми соціальної роботи

У роботі з військовослужбовцями строкової служби у військових частинах України психологи центрів соціальних служб для молоді вияви­ли, що найбільш актуальними в їхньому середовищі є проблеми особист-ісиого та емоційного характеру, такі, як: емоційне напруження й особис­тіша тривожність; "скриті" конфлікти; відсутність павичок позитивного вирішення міжособистісних стосунків; психологічна несумісність; про­блема адекватності самооцінки [1].

Досвід роботи спеціалістів центрів демонструє, що найбільш ефек­тивними методами роботи з військовослужбовцями строкової служби є:

—індивідуальне консультування з використанням проективних ме­
тодик;

—методи релаксації;

—ігрові техніки особистісного росту.

Дані методи ефективні в зв'язку з тим, що використовуються з ура­хуванням специфіки армійської служби.

Рівень "офіцер — солдат" передбачає, що солдат, як правило, висту­пає не в ролі суб'єкта спілкування, а в ролі об'єкта спілкування. Його дії практично цілком регулюються наказами, тому що солдат не має можливості проявити себе як особистість. Для дисципліни це добре, а для розвитку особистісних якостей — не завжди. Підпорядкованість у ситуації армійської служби, яка не обговорюється, є також одним із чинників зниження самооцінки особистості. Тому, крім фізичного роз­витку необхідно також розвивати морально-психологічний рівень військо­вослужбовців строкової служби.

Будь-яка міжособистісна взаємодія пов'язана не менше з передачею інформації, але й з тим, як вона подається, і як ми її сприймаємо. Не завжди в умовах армійського підпорядкування військовослужбовці ма­ють справу з тим, що їм до душі. Якщо у них у зв'язку з цим з'являють­ся негативні емоції і вони не вміють їх оцінювати, усвідомлювати справ­жню локальну причину їх появи, не мають навичок спрямовувати їх у будь-яке русло своєї служби, то рівень емоційної напруги підвищується, причому без контролю свідомості. Критична маса негативних пережи­вань збільшується, і па певному етапі змінюється таким станом, який можна кваліфікувати як иограпичио психічний. Тому в умовах армії для військовослужбовців важливо розвивати уміння оцінювати і регулювати свої емоції, почуття і переживання.

Спілкування за допомогою ігрових технік дає можливість відволік-тися від рутинних обов'язків служби, дає заряд позитивних емоцій, знімає емоційну напругу. Повернення до своїх повсякденних обов'язків, до спілкування з товаришами по службі носить якісно інший характер, а саме — крізь призму нового емоційію-позитивпого досвіду, що, у свою чергу, опосередковано покращує психологічний клімат у мікрогрупах

військовослужбовців.

Основні проблеми звернень військовослужбовців, що потребують проведення індивідуальних консультацій стосуються таких питань:

— проблеми особистості — внутрішньо особистіспі конфлікти, про­
блеми стосунків із оточенням, адаптація до військового колективу, знят­
тя психологічної напруги, перевантаження, соціальна ізоляція, підтри­
мання зв'язків із родиною;

— аспекти армійського життя — нестатутпі взаємовідносини, про­
блеми першого та останнього періодів служби, суїцидальні та гоміцидні

наміри;

— сімейні питання — внутрішиьосімейпі конфлікти, виховання дітей

у родині.

Під час індивідуальних консультацій психологи ЦССМ використову­ють як методи психологічного впливу, бесіди із елементами переконання та навіювання.

Основна спрямованість групових консультативних занять — гар­монізація міжособистісних стосунків у середовищі молодих воїнів, у тому числі і сімейних, вирішення прихованих конфліктів, оптимізація групових комунікацій, подолання проблем соціальної ізоляції.

Однією із найбільш ефективних форм профілактичпо-корекційиої роботи у військових колективах є соціально-психологічний тренінг. Тре-

202 Соціальна робота

Теоретичні основи соціальної роботи 203

іііпгові заняття полегшують і прискорюють процес оволодіння знаннями, вміннями і навичками ефективної соціальної поведінки, сприяють оитим-ізації комунікативних можливостей людини, створюють можливості для більш повного самопізнання і самовизначення.

Зміст проведених спеціалістам ЦССМ соціальпо-психологічпих тренінгів у військових частинах в основному спрямованих на розвиток комунікативних здібностей, сприяння згуртованості військового колек­тиву, стимулювання особистісиого зростання, розвитку творчих здібнос­тей, адаптаційних можливостей, безконфліктного, позитивного, конст­руктивного спілкування, впевненості в собі, зняття емоційної напруги, стимулювання взаєморозуміння у групі, розвиток вербальної та невер-бальної комунікації, емпатії, попередження конфліктних ситуацій, фор­мування адекватної самооцінки, рекласацію тощо.

Спеціалісти ЦССМ у роботі з молоддю використовують комплекс психокорекційних вправ із використанням рольових ігор, мозкового штурму, релаксаційних технік, методики зворотного зв'язку, арт-тераиії, сімейної терапії, методики корекції депресивних етапів та сприяння адаптаційним можливостям, елементів феноменологічної психодрами, гештальттераиії, когнітивпих, поведіикових методик та технік психодішамічпої терапії.

За соціальним замовленням заступників командирів з вихованої ро­боти військових підрозділів спеціалісти проводять також комплекс діаг­ностичного обстеження, що дозволяє визначати групи ризику, серед військовослужбовців, якіпотребують індивідуальної та групової корекц-ійної роботи. За результатами психодіагпостичпих досліджень психологи надають заступникам військових частин з виховної роботи практичні рекомендації щодо визначення причин і сфери конфлікту у групах, фор­мування сприятливого мікроклімату у військовому колективі, шляхів здійснення психологічного управління діяльністю членів групи, методик ефективного впливу па особистість підлеглих (особливо тих, хто нале­жить до "групи ризику"), організації змістовного дозвілля військовос­лужбовців, формування павичок конструктивного безконфліктного спілкування, вдосконалення програми психологічної підготовки молод­ших офіцерів тощо.

Окремим методом соціальної роботи є використання лекцій які не­суть профілактичне й інформаційне спрямування. Лекції за змістом в основному спрямовані на попередження негативних явищ у військовому середовищі, зокрема, ВІЛ/СНІДу, хвороб, що передаються статевим шляхом, позастатутпих відносин, а також профілактику конфліктів, ио-

долання стресових ситуацій. Лекції інформаційного спрямування, як пра­вило, стосуються основних напрямів державної молодіжної політики, роботи центрів соціальних служб для молоді, релаксації та техніки пси­хологічного розвантаженім, психологічної природи спілкування, профор­ієнтації та юридичних аспектів працевлаштування, пільг військовослуж­бовців, особливостей психологічної роботи з особовим складомЗброй-них сил, соціальио-исихологічпих особливостей управління військовим колективом тощо.

3. Організація соціальної роботи

Практична соціальна робота з військовозобов'язаного молоддю пере­важно реалізується через діяльність консультативних пунктів при військо­вих комісаріатах, військових частинах та під час проведення акцій "Пси­хологічний десант" у військових частинах. Форми і методи соціальної роботи вибираються з урахуванням напрямів роботи, категорій молоді і потреб конкретних військових колективів па основі угод про спільну діяльність, що укладаються між ЦССМ та командуванням військових частин, військових комісаріатів.

Діяльність консультативних пунктів

Консультативний пункт при військових комісаріатах, військових час­тинах є спеціалізованим формуванням центрів соціальних служб для мо­лоді, метою діяльності якого є надання соціальних послуг призовної

молоді.

Завдання соціальної роботи спеціалістів ЦССМ па консультативних пунктах при військкоматах передбачають:

— створення банку даних призовної молоді;

— проведення індивідуальних та групових діагностичних, профоріє­
нтаційних консультацій з призовниками для визначення рівня психолого-
професійиої підготовки до військової служби;

— за результатами діагностичних досліджень психологи надають ре­
комендації до призовної комісії щодо психологічної готовності призов­
ників та військово-професійиого визначення у військових майбутньої

служби;

— падання індивідуальних консультацій та проведення бесід исихо-
лого-педагогічпого, правового, профілактичного, інформаційного змісту
з призовниками та їх батьками;

204 Соціальна робота

— проведення тренінгів, лекцій та бесід з призовниками (комуніка­
тивні, інформаційні, емоційні) з метою стимулювання адаптаційних мож­
ливостей призовників та зняття психологічної напруги;

— проведення соціологічних досліджень з метою вивчення ставлення,
рівня сподівань та підготовленості призовників до військової служби;

— організація постійного листування з військовослужбовцями, що
стоять па обліку в копсультпуикті з метою психологічної підтримки та
надання їм інформаційної допомоги ("Пошта довіри").

Робота соціальних працівників консультативних пунктів, що діють при військових частинах, спрямована па надання соціально-медичиої, пси-холого-ііедагогічпої, правової, інформаційної допомоги, як військовос­лужбовцям строкової служби, так і офіцерам та членам їх сімей.

Соціальна робота консультативних пунктів при військових частинах здійснюється за такими напрямами:

—соціальпо-психологічпа адаптація військовослужбовців строкової
служби до умов проходження служби вЗбройпих силах, від успіху цього
етапу роботи залежить проходження подальшої служби призовника;

—соціальна профілактика негативної поведінки військовослужбовців,
передбачає попередження аморальної, проти правної поведінки;

—соціально-психологічиа реабілітація юнаків, які звільняються з
лавЗбройиих сил;

—профілактика алкоголізму, куріння, наркоманії, ВІЛ/СШДу під
час проходження служби;

—правова освіта щодо висвітлення юридичних та соціальних прав
військовослужбовців під час служби і після її завершення.

У роботі коїісультнупктів наявна як індивідуальна так і групова форми роботи, в яких практикується проведення бесід, тестів, рольових ігор, аутотренінгів, тренінгових занять, опитувань. При цьому слід заз­начити, що проведення такої діяльності має бути систематичним.

"Психологічний десант"

Формою соціальної роботи з військовозобов'язаного молоддю є про­ведення "Психологічного десанту" — виїзду психологів ЦССМ у військові частини та їх підрозділи з метою падання комплексу соціаль­них послуг військовослужбовцям та членам їхніх сімей.

Під час проведення акції "Психологічний десант" у військовій частині:

— проводяться індивідуальні та групові психолого-педагогічпі, пра­
вові, профілактичні, інформаційні консультації та бесіди з військовос­
лужбовцями і членами їхніх сімей;

Теоретичні основи соціальної роботи 205

— проводиться діагностичне обстеження військовослужбовців та
військових колективів з метою створення психологічних характеристик
військовослужбовців (психологічна стійкість, адаптованість до військо­
вих умов життя, схильність до девіаптної поведінки), а також з метою
вивчення моральпо-психологічного військового колективу (негативні
явища у військовому середовищі);

—за результатами обстеження надаються практичні рекомендації
заступникам командирів з виховної роботи щодо організації подальшої
соціальпо-виховної роботи з конкретними військовослужбовцями;

—проводяться з різним контингентом лекційію-тренінгові заняття
інформаційної, профілактичної спрямованості;

—організовуються треиіпги (комунікативні, емоційні) з метою по­
кращення психологічного клімату у військових колективах;

—надаються індивідуальні психологічні консультації військовослуж­
бовцям щодо зняття психологічного напруження та адаптації до військо­
вої служби;

— проводяться соціологічні дослідження ("Соціальний портрет
військовослужбовця") з метою визначення соціально-психологічпого стану
військовослужбовців;

— надається методична допомога заступникам командирів з виховної
роботи щодо нсихолого-педагогічної роботи з військовослужбовцями.

Варто відзначити, що, зазвичай, робота у військових частинах прово­диться поетапно. Спочатку психологами розробляється загальний психо­логічний портрет частини, проводиться діагностична частина роботи із застосуванням психологічних методик, далі, відповідно до потреби, нроф-ілактичпо-корекційпа робота, спрямована па покращення моральпо-пси-хологічпого клімату у військових підрозділах, гармонізації міжособисті-спих стосунків, сприяння психологічному комфорту військовослужбовців, згуртуванню військових колективів, зміцнення зв'язку з родинами, попе­редження прояву негативних явищ, станів, зняття емоційної напруги.

Аналіз результатів психологічних десантів, як основних форм соц­іальної роботи з військовослужбовцями, засвідчує, що робота психо­логів у військових частинах сприяє позитивним моральпо-психологічним змінам у військових колективах.

Клуб роботи з допризовною молоддю — це також одна із форм соціальної роботи з допризовною молоддю. Досвід такої діяльності ЦССМ у різних областях (у 2001-2002 роках) засвідчує позитивні результати.

Основними завданими функціонування клубу по роботі з допризов­ною молоддю є:

206 Соціальна робота

Теоретичні основи соціальної роботи 207

— формування у молоді почуття любові до України, українського
народу;

— підвищення зацікавленості та готовності юнаків до служби в армії;

— наповнення корисним змістом дозвілля і відпочинку молоді, проф­
ілактика негативних явищ;

— моральний і інтелектуальний розвиток, фізичний гарт юнаків;

— правова освіта молоді.

Проблемним питанням діяльності клубу є матеріально-технічне забез­печення. Це питання вирішуються на підставі угод між військовою час­тиною і ЦССМ, що дозволяє використовувати у роботі клубу технічну базу військової частини, залучати офіцерів до роботи з молодими військо­вослужбовцями. Тому до роботи з допризовною молоддю залучаються також спеціалісти ЦССМ, військкомату, тренери спортивної школи.

Форми роботи з допризовною молоддю добираються залежно від актуальних проблем:

—фізична підготовка юнаків під керівництвом тренера спортивної
школи;

—психологічна підготовка юнаків до служби в армії, що здійснюється
психологом ЦССМ у формі тестів, трепіпгів, рольових ігор, бесід, лекцій;

—бесіди про особливості військової служби, що проводяться офіце­
рами військової частини;

—заняття по вивченню законодавства про військову службу, забез­
печення правового захисту і підтримки допризовної, призовної молоді,
військовослужбовців та членів їх сімей, проводяться спеціалістами цент­
ру, військкомату;

—иопереджувальїю-профілактична робота з молодими людьми (проф­
ілактика СНІДу, ВІЛ-іпфекції, наркоманії, алкоголізму, суїциду).

Окрім спеціалістів, до зустрічей з молоддю залучаються юнаки, які проходили або проходять військову службу, що дозволяє окреслювати переваги та труднощі військового життя.

4. Етапи соціальної роботи

з військовозобов'язаною молоддю

Перший етап соціально-психологічне вивчення особистості при­зовника, він є важливою частиною підготовки призовника до військової служби і передбачає оцінку моральних якостей і суспільної активності

військовослужбовця, мотивів його поведінки і діяльності, військово-про-фесійиої спрямованості, особливостей спілкування і поведінки в колек­тиві та інших індивідуально-психологічних якостей, формування яких обумовлене, головним чином, процесом виховання і виконання визначе­них видів діяльності в суспільстві.

Соціально-психологічне вивчення особистості військовослужбовця проводиться спеціалістами ЦССМ, які працюють при військкоматах і призовних пунктах, і полягає у вивченні певних якостей особистості:

— морально-вольові якості (почуття громадського обов'язку, відпо­
відальність, чесність, мужність, самовладання і витримка, дисципліно­
ваність та інші);

— військово-професійної спрямованості (головні мотиви діяльності,
професійні інтереси, схильності й захоплення);

— особливості спілкування і поведінки в колективі (колективізм,
товариськість, лідерські схильності, організаторські та педагогічні
здібності, скромність і доброзичливість, ступінь конфліктності та інше).

Робота по вивченню особистості військовослужбовця передбачає ви­рішення кількох важливих питань. З цією метою використовуються різні методи.

1. Аналіз документів особової справи дозволяє отримати •иформа-
цію про біографічні дані, моральні та іидивідуальпо-исихологічпі якості,
військово-ирофесійпу спрямованість і загальноосвітню підготовленість
військовослужбовця. Аналіз документів дозволяє визначити головні на­
прямки подальшого, більш ретельного виявлення індивідуальних особли­
востей військовослужбовця за допомогою інших методів соціально-пси-
хологічпого вивчення і психофізіологічного обстеження.

2. Застосування методу спостереження — це один із найбільш об­
'єктивних та надійних методів психології. Він дозволяє здійснювати цілес­
прямоване і систематичне вивчення дій, вчинків, поведінки особистості
в цілому, ставлення до служби і до різноманітних явищ навколишньої
дійсності з метою викриття, реєстрації та аналізу тих фактів, які можуть
характеризувати спрямованість, характер, здібності та інші іпдивідуаль-
гю-нсихологічпі якості молодої людини. Усі дані спостереження повинні
записуватися, систематизуватися, оброблятися з урахуванням інформації,
отриманої за допомогою інших методів.

3. З метою більш чіткого визначення основних проблем, з якими
стикається допризовна молодь, її ставлення до служби в армії, аналізу
напрямів патріотичпо-віиськового виховання молоді проводиться анке-

208 Соціальна робота

Теоретичні основи соціальної роботи 209

тування молоді допризовного віку. Питання в основному стосуються професійної спрямованості (мотивів, інтересів, захоплень), моральних і психологічних якостей особистості, стилю спілкування і поведінки та характерологічних особливостей.

4. Біографічний метод. Головними джерелами біографічного мето­
ду є: офіційні біографічні документи (характеристики, автобіографії тощо);
практичні результати діяльності; автобіографічні дані.

Основними компонентами інтерпретації (обробки) біографічного ма­теріалу с:

—виявлення факторів розвитку даної людини (середовище розвит­
ку власної діяльності людини та іп.);

—виявлення індивідуальних фаз життєвого шляху;

—аналіз структури факторів у кожній фазі;

—виявлення зв'язку між фазами індивідуального розвитку людини.

5. Орієнтовна анкета — опитування, орієнтоване на визначення
основних видів спрямованості людини:

—особистої, тобто спрямованості на себе, коли має місце перевага
мотивів особистого благополуччя, прагнення до лідерства, престижу;

—колективістської, тобто спрямованості людини на взаємні дії, коли
вчинки людини визначаються потребою в спілкуванні, прагненням підтри­
мувати гарні відносини з товаришами по роботі;

—ділової, тобто спрямованості на завдання, відображає перевагу
мотивів, породжених самою діяльністю, захопленням процесом діяль­
ності, безкорисливе прагнення до знань, до оволодіння новими павичка­
ми і вміннями.

6. Психодіагностичні методики, спрямовані иа визначення основ­
них властивостей особистості людини:

—вивчення рівня самоконтролю;

—визначення ціннісних орієнтацій особистості;

—оцінки комунікативних і організаторських схильностей (КОС-КОР);

—визначення тину поведінки особистості в конфліктній ситуації;

—визначення тенденцій поведінки особистості в групі.

7. Індивідуальна співбесіда. Цс один з найбільш діючих методів
вивчення особистості і, як правило, він є заключним етаном соціальпо-
пспхологічпого вивчення військовослужбовця. Бесіда є цілеспрямова­
ним засобами вивчення військовослужбовців і потребує певних умов і
відповідної методики проведення. Однією з перших умов високої ефек­
тивності бесіди полягає у ретельній підготовці до її проведення. Бесіда

Окрім роботи консультаційних пунктів при військкоматах, спеціалісти ЦССМ проводять ро­боту з допризовною молоддю і призовниками в школах, професійно-технічних училищах, техн­ікумах, па збірних пунктах. Напрями та форми такої роботи такі:

— правова освіта молоді (лекції "Військові обов'язки", "Закон і
служба вЗбройпих силах", "Права військовослужбовців у військовому
статуті" тощо);

— підвищення ефективності військово-патріотичиого виховання доп­
ризовної молоді (зустрічі юнаків з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
учасниками бойових дій тощо);

— активізація особистіших інтересів (організація ігор КВК між ко­
мандами шкіл і військових частин);

— висвітлення питань роботи з призовниками та військовослужбов­
цями у молодіжних радіопередачах пресі тощо.

Адаптація до військової служби. Протягом служби військовослуж­бовець неодноразово переживає критичні періоди, сутність яких зале­жать від зміни потреб і спонукань, що рухають поведінкою людини і визначають ЇЇ ставлення до нового соціуму. Відбувається переоцінка цінно­стей особистості. Такі періоди є цілком закономірні. Командуючому складу військових частий необхідний аналіз того, наскільки адекватно військо­вослужбовці переживають і усвідомлюють критичні моменти і наскільки активно індивід пристосовується до умов соціального середовища.

Одним із методів вивчення рівня адаптації різних категорій військо­вослужбовців до умов армійського життя, що використовується спеціал­істами ЦССМ, є анонімне опитування цільових груп. Опитування може проводитись у формі самозаповненпя анкет [ 1 ]:

— для новобранців "Проблема адаптації молодого поповнення"
(АМП - 1.95);

— для військовослужбовців 1 і II періодів служби (МП-2);

— для солдатів та сержантів (БП—1.95);

— для солдатів та сержантів "Стан моральпо-психологічиої підго­
товки солдатів і сержантів строкової служби у з'єднанні (частині)";

210 Соціальна робота

Теоретичні основи соціальної роботи 211

— для членів сімей військовослужбовців "Соціально-нравова захи­
щеність військовослужбовців та членів їхніх сімей у з'єднанні (частині)
та заходи щодо її посилення".

Обробка результатів опитування дозволяє визначити основні про­блеми та негаразди, які турбують військовослужбовців, а саме: прояви нестатутпих взаємин, рівень військової підготовки, ставлення офіцерів до виконання своїх обов'язків, рівень задоволення умовами життя і відпочинку тощо. Результати опитування доводяться до керівництва військовою частиною, що має сприяти поліпшенню умов проходження військової служби молоді, усуненню негативних явищ у колективі.

Діяльність щодо адаптації військовослужбовців до умов проходжен­ня військової служби є досить довготривалим процесом (від 2 до 7 місяців). Перший її етап передбачає проведення загальної діагностики особистості солдата па визначення готовності до проходження ним стро­кової служби та контролю за процесом адаптації до неї, а саме: особист-існих якостей, емоційпо-вольової сфери, пізнавальних властивостей.

Водночас за отриманими результатами з числа військовослужбовців визначаються групи ризику, з якою в подальшому проводиться індивіду­альна робота, та формуються групи для корекційної роботи з метою налагодження спілкування в колективі, зняття психологічної напруги, сприяння згуртованості команди, сприяння особнстіспому росту тощо.

Одним із напрямів роботи з військовослужбовцями є падання соц-іальио-исихологічної підтримки в адаптації до військової служби. Опти­мально ця робота може здійснюватися під час проведення соціальпо-психологічиих треніигових занять, що сприяє розвитку рефлексії і кон­струювання процесу спілкування у військовослужбовців строкової служби на етапі адаптації.

Тренінгові програми щодо адаптації молодого поповнення до військової служби мають вміщувати такі моменти:

— адаптація нового поповнення до військової служби;

— павички конструктивного спілкування;

— згуртування військового колективу.

Визначення соціально-психологічного клімату в колективі. Соц-іальїю-психологічний клімат — стійкий психічний настрій, що вияв­ляється у ставленні людей один до одного, до спільної справи [2]. До показників соціально-психологічпого клімату відносять також самопо­чуття особистості в колективі, ставлення до самого себе як до члена колективу.

В умовах військового колективу формування соціальпо-нсихологіч-ного клімату окремих груп і військової частини в цілому має важливе значення, оскільки цей чинник безпосередньо впливає па самопочуття і рівень бойової підготовки військовослужбовців. Вирішальним чинником формування стосунків у колективі є позиція командира стосовно підлег­лих, рівень вміння командного складу впливати па формування стосунків у військовому колективі.

Враховуючи специфіку військових взаємин: певна ізольованість від суспільства, підпорядкованість підлеглих керівництву, чітка регламента­ція стосунків тощо, визначення рівня задоволеності людини від належ­ності даному колективу — це можна розглядати як основний критерій успішної адаптації молодої людини до військового колективу, формуван­ня доброзичливих стосунків між військовослужбовцями.

Діяльність спеціалістів ЦССМ щодо вивчення соціально-психологіч-пого клімату військового колективу стосується двох напрямів діагности­ки: а) взаємин військовослужбовців між собою, б) командирів і підлег­лих різного рівня. Саме на визначення цих двох позицій спрямовані психодіагпостичпі методики, що використовуються в практичній роботі з військовослужбовцями [3]:

— вивчення міри задоволення людини від приналежності даному
колективу;

— вивчення соціальио-психологічного клімату в колективі;

— оцінка моральпо-исихологічпого клімату взводу або роти (МКП).
Аналіз причин грубих порушень у підрозділі, частині. Умови життя

і спілкування у військових частинах мають специфічний характер. Моло­да людина, потрапляючи у військо, півтора року перебуває в ізоляції від зовнішнього, звичного оточення, підпадає під вплив внутрішпьовійсько-вих, нерідко негативних або неприйнятних для неї чинників. Це все супроводжується великими фізичними та моральними навантаженнями.

Важкий психологічний стан, в якому опиняється військовослужбо­вець строкової служби, врешті-решт може призвести до непередбачених наслідків: формування позастатутних відносин, суїцидальних вчинків, втечі з військових частин.

Діагностика причин, які спонукають військовослужбовців до пору­шення військової дисципліни, що базується па результатах опитування різних категорій військовослужбовців, спрямована саме па виявлення негативних чинників, які провокують таку поведінки військовослужбовців, що дозволяє провести корекцію умов армійського життя з метою змен­шення ризику порушень у подальшому:

212 Соціальна робота

Теоретичні основи соціальної роботи 213

— анкета для виявлення військовослужбовців, потенційно спромож­
них залишити частину (СЗЧ-4);

— анкета для всіх солдатів і сержантів (СЗЧ-1);

— анкета для тих, хто вже самовільно залишав частину (СЗЧ-2);

— анкета для військовослужбовців, які відбувають покарання у дис­
циплінарному батальйоні за ухилення від військової служби (СЗЧ-3);

— анкета для військових, що припустилися нестатутпих взаємосто­
сунків (НУВ-2.95);

— анкета з проблем викорінювання нестатутпих взаємин в армії
(НВО - К-1).

Результати опитування дозволяють визначити основні причини пору­шень у військових частинах і спроектувати соціальну роботу у військовій частині на усунення причин.

Профілактика сугцидальних проявів. Проблема самогубств існує в Збройних силах вже давно. У військовому середовищі існує багато подій, які можуть ініціювати суїцидальпі роздуми і навіть спроби суїциду. Це можуть бути учбові тривоги, марші, навчання, інші учбово-бойові зав­дання, пов'язані з раптовою напругою фізичних і духовних сил. Деякі військовослужбовці в таких випадках особливо гостро відчувають свою професійну непідготовленість, слабкість, безвихідь. Вони ретельно при­ховують свої почуття від товаришів по службі, соромляться попрохати в них підтримки, замикаються в собі, шукають спроби відволікатися від своїх думок і переживань. Але стрес не проходить, а, навпаки, поси­люється, службові обов'язки викопуються все гірше і гірше, помилки і нрорахупки стають більш серйозними і тяжкими. З цією метою пропо­нується структура програми профілактики суїцидальпих проявів:

— виявлення групи суїцидального ризику

— орієнтація командування підрозділу у вирішенні проблеми проф­
ілактики суїциду;

— оптимізація позитивної спрямованості, емоційних факторів сере­
довища та життєдіяльності;

— формування переконаності у вищій цінності людського житті,у
принциповому подоланні перешкод;

— проведення психологічних та психопрофілактичних заходів;

— виявлення і вирішення суїцидогешшх ситуацій;

— індивідуальна бесіда з військовослужбовцями, включеними до суї­
цидогешшх ситуацій;

— допомога у подоланні перешкод, вирішення суперечностей.

Кваліфіковану допомогу щодо більш глибокого вивчення клієнта можуть дати медичні працівники. Проводячи амбулаторні прийоми, пост­ійно спілкуючись з усім особовим складом, військовий лікар має мож­ливість систематично спостерігати за поведінкою солдатів і матросів стро­кової служби, відзначати їхні особливості і виявляти причини тих або інших відхилень в їхній поведінці.

Багато потрібних даних можна отримати завдяки листуванню з бать­ками, зі школою, підприємствами, військкоматами. Достовірність мето­дики підвищується завдяки розширенню джерел інформації і способів вивчення особистості.

Обов'язковою складовою робота з профілактики суїцидальних про­явів серед громадян обов'язковою є профілактична бесіда, необхідність якої виникає з моменту виявлення клієнтів, які перебувають у передсуї-цидальпому стані.

Для запобігання спроби самогубства важливо вчасно встановити з особою, яка потрапила у біду, людяний, довірливий контакт, вступити з ним у товариське спілкування.

Бесіди з клієнтом, який перебуває у стані психологічної кризи, — справа дуже тонка, специфічна і потребує старанної попередньої підго­товки. Така бесіда складається з кількох послідовних етапів, кожний з яких має своє специфічне завдання і передбачає використання специфіч­них прийомів, про що йшлося вище.

Військово-натріотичне виховання молоді, підготовка призовної мо­лоді до проходження служби у Збройних силах України, соціальна адап­тація військовослужбовців строкової служби, профілактика негативних явищ у військовому середовищі, сприяння змістовному дозвіллю військо­вослужбовців, адаптація молодих людей, які звільнилися з лав Зброй­них сил, до цивільного життя є на сьогодні актуальними аспектами в системі реалізації соціальної молодіжної політики.

Соціальна робота центрів соціальних служб для молоді з призовною молоддю, військовослужбовцями та членами їхніх сімей є комплексною та інтегративною. Водночас із вирішенням специфічних проблем, пов'я­заних із проходженням молоддю військової служби, соціальні працівни­ки впроваджують систему заходів соціальної профілактики негативних явищ (схильності до девіантиої, адитивної, деліквентної поведінки, роз­повсюдження хвороб, що передаються статевим шляхом, та ВІЛ/СНІДу), злочинності та правопорушень, пропагують здоровий спосіб життя, вир­ішують питання змістовного відпочинку, дозвілля, вторинної зайнятості

214 Соціальна робота

Теоретичні основи соціальної роботи 215

допризовної та призовної молоді, військовослужбовців та юнаків, які звільнилися з лавЗбройпих сил, надають психолого-копсультативиу, інфор­маційну допомогу військовозобов'язаній молоді та членам їхніх сімей, а також пауково-методичпу та практичну допомогу офіцерам з питань ви­ховної роботи.

Література

1. Технології соціальної роботи з військовослужбовцями: Гпформац-
ійпо-методичпий збірник. — К.: ДЦССМ, 2003. - 335 с.

2. Парьігип Б.Д. Социальпая нсихология. - СПб.: ИГУП 1999 -
176 с.

3. Вернодубов М.П., Осипов В.Б. Управлепие адаптацией молодежи
и воеппослужащих к службе в армии: Методическое нособие. / Под
общ. ред. Бодарепко М.Г. - О., 1995. - 184 с.

4. Методики вивчення іпдивідуальїю-исихологічпих якостей призов­
ників та приписників РВК. - Донецьк: Відділ виховної роботи Донець­
кого обласного військкомату, 2002. — 98 с.

5. Методики психологічних досліджень особистості військовослуж­
бовців та військового колективу. — К.: ДЦССМ, 2001. — 64 с.

6. Практические рекомендации социальио-психологической работьі с
воеппослужащими в системе центров социальньїх служб для молодежи.
— З часть. — Севастополь, 2002. — 96 с.

7. Соціальна підтримка військовозобов'язапої молоді. / За заг. ред
А.О.Бучака. - Рівне, 2002. - 51 с.

8. Соціальна робота з допризовною, призовною молоддю, військо­
вослужбовцями, службовцями за призовом та юнаками, які звільняються
з лав Збройних сил України. — К.: УДЦССМ, 1999. — 44 с.

Питання для самоперевірки

1. Чим зумовлена соціальна робота з військовослужбовцями.

2. Назвати найбільш вживані форми соціальної роботи.

3. Вмотивувати етапи соціальної роботи з військовозабо'язаиими.

4. Охарактеризувати умови організації соціальної роботи з військо­
вослужбовцями.

ГЛАВА 4.

Поиск по сайту: