Чоловічі союзи як розвинена форма первісних вірувань

На стадії розкладу докласового суспільства виникає одна з найорганізованіших форм у ранніх віруваннях — культ таємних союзів. Таємні союзи створювалися з чоловіків, що пройшли ініціацію — по­святу в дорослі члени племені. Виникнення їх пов'язане зі встанов­ленням чоловічої першості в сім'ї. У соціологічному аспекті такі спільноти є однією з початкових форм примітивної державної влади, а разом з тим — носіями релігійно-магічних функцій. Уся їхня діяль­ність є таємничою. Таким чином раннє суспільство поділяється на втаємничених і невтаємничених. До речі, подібний розподіл існувати­ме й у християнстві, послідовники якого почнуть ділитися на «вір­них» (тих, хто прийняв хрещення) і «оглашенних» — тих, хто лише має його проходити.

Одна людина може бути членом декількох спілок одночасно. Кожна зі спілок займається одним видом чаклунства, монополізуючи його. Особливо впливовим є так званий «інгієт на мамат» — «союз смер­ті», що застосовує особливі засоби шкідливої магії. Збори спілки проходять в особливих місцях у лісових хащах, куди мають доступ лише втаємничені. Приблизно такий же характер має система спілок тамате на Баксових островах. У ній наявні 77 спілок, їхні члени ма­ють у племені особливі привілеї та права. У кожного зі спілок тама є свій символ, що складається з листя певних дерев (звернімо увагу на елемент тотемізму, пов'язаний із рослинним світом). Встановлюючи такий символ біля своєї оселі, член чоловічої спілки захищає своє майно від зазіхань тих, хто до його спілки не належить. Члени чоло­вічих спілок об'єднані й системою табу — заборон на вживання пев­ної їжі, господарських занять, тощо.

Тема 3. РЕЛІГІЯ ДЕРЖАВ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

План лекції:

1. Релігія Близького Сходу

2. Греко-римська релігія

3. Релігія Стародавнього Китаю

4. Традиційні релігії Японії

Релігія Близького Сходу

Перші відомі з історії людства осередки цивілізації й державно­сті з'явилися на Близькому Сході, у плідних долинах великих річок Ніла, Тигра й Євфрату. Ранні надобщинні політичні структури, що склалися перш за все у Месопотамії, являли собою на межі IV -ІІІ тис. до н. е. невеличкі адміністративні утворення типу міст-держав. Культ обожненого вождя, правителя-символу, посередника між світами живих та померлих, людей та богів, був тісно пов'язаний не лише з уявленням про сакральність владики, що мав магічну силу, але і з упевненістю в тому, що саме молитви й прохання вождя рад­ше й швидше дістануться божества й будуть максимально результа­тивними.

Поиск по сайту: