АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Конфуціанство і легізм

Читайте также:
  1. Http://www.lawbook.by.ru/theory/Skakun/cont.shtml
  2. ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ
  3. Вчення Аристотеля про державу та право.
  4. Глава 32 РЕЛІГІЙНО-ТРАДИЦІЙНИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ
  5. Давня китайська філософія
  6. Джерела права
  7. ДніпропетровськА державнА фінансовА АКАДЕМІЯ 1 страница
  8. ДніпропетровськА державнА фінансовА АКАДЕМІЯ 10 страница
  9. ДніпропетровськА державнА фінансовА АКАДЕМІЯ 11 страница
  10. ДніпропетровськА державнА фінансовА АКАДЕМІЯ 12 страница
  11. ДніпропетровськА державнА фінансовА АКАДЕМІЯ 3 страница
  12. ДніпропетровськА державнА фінансовА АКАДЕМІЯ 4 страница

Природа ритуального дійства була головним предметом розду­мів китайського мудреця Конфуція, або, китайською, Кун Фу-цзи (бл. 551 - 479рр. до н. е.), вчення Конфуція було першою свідомою спробою сумістити моральне зусилля та життєву безпосередність за­для нової інтерпретації ритуалу.

Уродженець невеличкого царства Лу неподалік столиці держави Чжоу, Конфуцій належав за освітою й світоглядом до прошарку так званих жу - знавців обрядів, календаря та історичних переказів, тобто був професійним книжником, що користалися особливим впливом при дворах правителів центральних царств. Конфуцій, а за ним його духовні нащадки, розглядали життя людини як постійний та вічно незавершений процес вчення й вихо­вання. Таким повинно бути саме достойне життя.

У школі Конфуція викладалися мораль, мова, політика, літера­тура, історія, культура держави Чжоу, яку він поціновував вище за все. Він стверджував, що якщо всі будуть дотримуватися морально-етичних принципів, на землі буде мир і спокій. За конфуціанством, суспільство поділялося на «благородних людей» (цзюнь цзи) і «нік­чем» (сяо жень). Духовну основу всіх якостей «благородної людини» становить вчення про «велику мораль» (да де), яка має небесне поход­ження, і «людяність» (жень), яка виховується самою людиною в про­цесі співчуття оточуючим людям й подолання власних, вроджених вад. «Небо» в змозі нагородити людину досконалими якостями, але, як цілеспрямована сила, що визначає долі всіх людей, може і покара­ти. Але той, хто йде по Путі (Дао), хто щодня «долає себе» (ке цзі), той робить себе людяним в спілкуванні з іншими, «слідує потягам серця, не порушуючи правил», доростає до бога (ді) усередині себе. Така морально-раціоналістична форма давнього культу предків, що перетворився на антропоцентричне вчення.

На ґрунті ж інших 6 шкіл постав легізм, власне «фа цзя» — школа законників. Мислителі цієї течії займалися розробкою концеп­цій і методів управління, які повинні були забезпечити найбільшу ефективність адміністрації як інструмента абсолютної влади прави­теля Піднебесної. Легізм складали не кабінетні теоретики, а адмініс­тратори, що релігійне й філософськи обладнали свою політичну практику. Найвизначнішими з них були реформатор з царства Цінь Шан Ян, сановник з царства Хань Шень Бухай, перший міністр Хань Фей-цзи та Шень Дао.

Центральне місце в легіській традиції займало вчення про закон як засіб укріплення самодержавної влади. Закон повинен бути єдиним і обов'язковим для всіх підданих, тоді як правитель стоїть наД законом і може його змінювати на свій розсуд. Будь-яка кри­тика або публічне обговорення закону недопустиме і має бути

суворо покаране. Карати треба суворо, оскільки люди погані від природи, а нагороджувати за вірність треба скупо, оскільки люди готові на все навіть за мізерну вигоду. Закони повинні бути скла­дені просто й зрозуміло для натовпу. Доводитися до всіх, аби зна­ли, що їм загрожує.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)