Виникнення ісламу та його поширення »

Перш за все слід зауважити, що нині іслам являє собою одну з найпоширеніших релігій світу: його сповідують близько 900 міль­йонів чол. Іслам — державна релігія провідних країн Близького Схо­ду.

Іслам (у перекладі з арабської мови це означає «покора»), або магометанство (назва походить від імені пророка Магомета; втім, йо­го ім'я в різних ісламських країнах вимовляють по-різному: Мухаммад, Мухаммед, Магомед), або мусульманство — наймолодша зі сві­тових релігій.

Іслам виник у 7 ст. н. е. в західній частині Аравійсько­го півострова, де проповідував пророк Мухаммад (близько 570 -632рр.; очевидно, особа історична), але витоки ісламу сягають гли­бокої давнини. Ця релігія в процесі становлення увібрала в себе еле­менти міфології аравійських кочових племен, а також релігійні та мі­фологічні уявлення інших народів Близького Сходу.

Остаточно ж іс­лам як релігія з розвиненою міфологією, канонічними текстами, ри­туалами та ін. сформувався вже за межами Аравії: в Ірані, Сирії, Єгипті — тобто в країнах, що мали до часів Середньовіччя багатю­щу культурну спадщину. Певний вплив справили на іслам вже на той час усталені релігійні уявлення іудаїзму та християнства. Мусульма­ни взагалі визнають існування інших релігій; власне Аллаха вони вважають тим же богом, що йому моляться іудеї та християни (кот­рих мусульмани звуть «людьми писання»), але вважають, що ті хиб­но трактують як сам образ бога, так і його настанови.

Таким чином, іслам, як і решта світових релігій, не становить чогось абсолютно оригінального, позбавленого впливів та зв'язків із іншими релігійно-культурними системами.

Ймення Аллах похо­дить від арабського «шах» — «божество» та артикля «аль». Так звав­ся ще язичницький бог могутнього місцевого племені курейшитів.

Таким чином, як і інші релігії світу, іслам виникає на конкрет­ному соціальному тлі й пов'язаний з певною психологічною атмос­ферою; він виявився відповідним тим чатуванням, що вже давно же­вріли в суспільстві.

Історія ісламу щільно пов'язана з особою пророка Мухаммада (ми вживаємо в тексті арабський варіант вимови).

Перекази дають достеменні свідоцтва про життя цієї людини. Рано лишившись сиротою, він спочатку пас чужі череди, потім су­проводив торгові каравани. Одружившись з багатою вдовою на ім'я Хадіджа, почав вести ії торгові справи.

Десь під сорок років Мухам­мад починає проповідувати від імені Аллаха.

Як і попередні пророки, Мухаммад є звичайною людиною, і це багаторазово підкреслено.

Кожен із членів мусульманської спільноти зобов'язувався відда­вати частину прибутків на загальні потреби, підтримувати бідних. Величезне враження справило скасування відсотків з боргу. Тому не можна не погодитись із сучасним російським арабістом М. Піотровським, котрий характеризує перші дії пророка Мухаммада як «черго­ву з таких численних в історії людства спроб створити справедливе суспільство рівних».

Саме в Медіні проповіді Мухаммада виявили силу, а точніше, за сучасною термінологією, виявилися актуальними — адже, на відмі­ну від більш-менш стабільної Мекки, Медіна на той час стала аре­ною постійних сутичок між різними угрупованнями населення, вель­ми строкатого за релігійними уподобаннями.

Поиск по сайту: