|
||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Практична робота №5I Організаційна частина: проводиться перевірка присутніх, студентам повідомляється тема заняття та план роботи.
ІІІ Актуалізація опорних знань і контроль вихідного рівня знань студентів: Для проведення цієї роботи необхідно повторити теоретичні питання: 1. Анатомо-фізіологічні вікові особливості опорно-рухового апарату. 2. Вікові особливості розвитку скелету та м'язів верхніх та нижніх кінцівок. 3. Розвиток рухових навичок, координації рухів з віком. 4. Антропометрія. IV Зміст основної частини заняття 1. Повторити анатомо-фізіологічні вікові особливості формування, становлення та розвиток скелету та м'язів дитини. 2. Розглянути наочний матеріал у вигляді фотографій, таблиць, фільмів тощо. 3. Ознайомитися та записати методику визначення швидкості довільних рухів. 4. Провести дослідження серед учнів молодших, середніх та старших класів. Визначити вікові зміни та їх особливості у швидкості довільних рухів. V Мотивація навчальної діяльності Швидкість і точність довільних рухів залежить від ступеня розвитку нервової і м'язової систем дитини, від досконалості механізму координації. У молодших школярів діаметр м'язових волокон менше, ніж у дорослих, витривалість м'язів складає 70%, а їх стомлюваність в 2,5 рази більше, ніж у дорослих. Координація рухів ще недостатня, оскільки не повністю мієлінізовані провідні шляхи в центральній нервовій системі. До 11—12 років закінчується якісне диференціювання м'язової тканини і мієлінізація провідних шляхів. Швидко удосконалюється координація рухів, особливо при заняттях спортом. Рухи стають точними, швидкими, плавними і гармонійними. У 12—13 років з'являються статеві відмінності в силі, тонусі і витривалості м'язів. У 14—15 років у зв'язку з початком статевого дозрівання і зміною гормонального балансу в організмі виникає підвищена реактивність центральної нервової системи, порушується координація рухів, вони стають незграбними, скутими. Порушується спритність рухів, яка була досягнута в попередні роки. Проте до 16— 17 років встановлюється новий гормональний баланс в організмі, реактивність центральної нервової системи знижується. Знов поліпшується координація рухів, з'являється спритність, різко зростає сила і витривалість м'язів. У 18—19 років всі показники довільних рухів досягають найбільшої величини. Про ступінь розвитку нервової і м'язової систем дитини можна судити по швидкості довільних рухів кисті, яка характеризується числом крапок, поставлених з максимальною швидкістю олівцем в прямокутнику 6´10 см за 10 секунд. Умови роботи: Робота проводиться з 15 школярами трьох вікових груп, по 5 чоловік в кожній групі (7—8, 11 — 12 і 15— 16 років). Дослідження можна вести в різні дні і в трьох різних класах. Чим більше буде обстежено школярів в кожному класі, тим точніше будуть результати. VІ Формування вмінь і навичок у студентів Методика визначення швидкості довільних рухів. Кожному учню, що бере участь в експерименті, видають олівець і листок паперу з прямокутником. Учні повинні, тримаючи в руці олівець, поставити руку на лікоть і чекати команди. При команді «Почали!» експериментатор пускає секундомір або помічає час по секундній стрілці годинника. Кожен школяр повинен постаратися поставити якомога більше крапок в полі прямокутника. Через 10с дається команда «Стоп!». Діти при цьому повинні припинити ставити крапки. Підрахуйте кількість крапок (закреслюючи їх або відзначаючи олівцем іншого кольору), поставлених кожним учнем, і порівняєте одержаний результат з середніми даними (табл. А). Далі визначите середню арифметичну для кожної вікової групи і обчислите помилку середньої арифметичної. Після цього знайдіть достовірність відмінностей між середніми арифметичними різних вікових груп. Таблиця А. Вікові зміни швидкості заданих рухів кисті (середні показники)
Приклад. У 5 школярів 8 років була наступна кількість крапок в прямокутниках: 42, 47, 46, 44, 49. Тоді середня арифметична буде: . Помилка середньої арифметичної визначається по формулі: , де s — квадратичне відхилення, n — число спостережень. Квадратичне відхилення визначається по формулі: , де å — знак суми, a2 — квадрат різниці між кожним окремим показником і середньої арифметичної, n — число спостережень. Результати арифметичних дій можна записати у вигляді таблиці Б, де x — кожне окреме вимірювання. ; . Таблиця Б. Обчислювання суми квадратів різниці між окремими вимірюваннями та середньою арифметичною
Припустимо, що в іншій групі учнів М=59, а m = 1,72. У третій групі М=68, а m = 1,63. Показник істотності різниці (t) визначається по формулі: Показник істотності різниці між першою і другою групою учнів буде дорівнювати: Показник істотності різниці між другою і третьою групою учнів буде рівний: Достовірність можна визначити по таблицях Стьюдента, але якщо показник t більше 3, то відмінності вважаються суттєвими, а якщо менше 3, то несуттєвими. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |