Методи вивчення попиту на продукцію ресторанного господарства

Дослідження попиту службами маркетингу передбачає постійні

спостереження за виникненням, розвитком і зменшенням попиту на окремі види продукції та послуг.

Проблема вивчення споживацького попиту включає два головні завдання:

виявлення закономірностей попиту, який склався в даний час, і прогнозування очікуваного попиту в майбутньому.

Дослідження попиту населення на продукцію та послуги ресторанного господарства повинно здійснюватися, насамперед, у трьох напрямах:

· вивчення реалізованого попиту, який фактично задовільнений, тобто реалізований населенням у придбаній продукції та послугах;

· вивчення назадовільненого (нереалізованого) попиту;

· вивчення попиту на продукцію та послуги ресторанного господарства, який формується і ще чітко не виявлений.

Увесь попит, що може бути наданий споживачам, називається дійсним, Н^ тобто потенційно можливим. За своїми розмірами він дорівнює сумі рииііі юнішого і иезадовільненого попиту.

Крім того, розрізняють такі види попиту:

· сумарний;

· неповноцінний;

· надмірний;

· нераціональний;

· нерегулярний;

· надаючий.

Попит на продукцію та послуги закладів ресторанного господарства формується під впливом таких факторів:

· економічних;

· соціально-демографічних;

· специфічних галузевих.

Запитання для самоперевірки

1. Що передбачає попит служби маркетингу?

2. Чим відрізняється макропопит від мікропопиту?

3. Який попит є реалізованим?

4. Який попит вважається незадовільненим?

5. Який попит споживачів називається дійсним?

6. Який попит споживачів називається сумарним?

7. Який попит називається неповноцінним?

8. Який попит називається нерегулярним?

9. Під впливом яких факторів формується попит на продукцію та послуги шладів ресторанного господарства?

Список рекомендованої літератури

1. ДСТУ4281:2004. Заклади ресторанного господарства. Класифікація. - К.: Держспоживстандарт України, 2004.

2. Збірник нормативних документів. Послуги громадського харчування. -Харків, 1997.

3. Збірник нормативних документів державного регулювання у сфері ресторанного бізнесу. - Харків: ХДУХТ, 2003.

4. Богушева В.И. Барьі и ресторани. Искусство обслуживания. Ростов-на-Дону: Феникс, 2000.

5. Діловий етикет / За ред. 1. Афанасьева. - К: Альтрес, 2003.

6. Доцяк В.С., Стремепко Л.О., Стрємеико ЇВ. Страви, закуски, напої, десерти барів і буфетів. - К.: Вища шк., 1998.

7. Карпенко В.Д., Рогова А.Л., Шкарупа В.Г., Положишнікова 0.1, Пилити М.ІА Організація виробництва і обслуговування на підприємствах громадського харчування. - К.: Укоопосвіта, 2003.

8. Малюк Л.Л., Колесиш Т.Л., Кононежо Т.П. Столовая посуда и прибори | для предприятий ресторанного хозяйства. - Харьков: ХГУПТ, 2004.

9. НечаюкЛ.1., ТеяешН.О. Готельно-ресторанний бізнес. Менеджмент. Навч.1 посіб. - К.: ЦКЛ, 2003.

10. Организация производства и обслуживания в общественном питаний. Учеб. для студ. вузов / Под ред. М.И. Беляева. - Москва: Зкономика, 1986.

11. Нятницкая Н.А. Организация общественного питання в гостнничнощ комплексе. Учеб. для техн. - К.: Вища шк., 1984.

12. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства А За ред. проф. Н.О. П'ятницької. - К.: КНТЕУ, 2005.

13. Усов В.В. Организация обслуживания в ресторанах. - Москва: Вьісш. шк., 1990.

14. ЯровиковАЛ. Маркетинг. Учеб. пособ. - Москва: ЗИСТ, 1988.

Поиск по сайту: