ОПЕРАТИВНО-МЕТОДИЧНІ НАРАДИ

Завдання оперативно-методичних нарад (оперативних нарад) — підвищення наукового рівня педагогічної роботи, запобігання можливим помилкам або їх виправлення. Тут розглядають питання, які неможливо передбачити заздалегідь.

Передбачає оперативний обмін інформацією з приводу конкретної педагогічної проблеми і прийняття колегіального рішення щодо її розв’язання. Проводиться в разі потреби і спрямована на вирішення поточних проблем методичної роботи.

Методичні наради

Методична нарада – це колективне обговорення питань групою осіб, які мають безпосереднє відношення до її вирішення. На відміну від оперативно-методичних нарад дані наради є періодичні.

Технологія проведення:

1. Підготовка наради – визначення мети (бажаного результату), складу та числа учасників наради, підготовка змісту основних етапів проведення та тексту попереднього повідомлення.

Кількість учасників – 7-8 чоловік, які обираються з числа осіб, компетентних в питаннях, що обговорюються і зацікавлені у їх вирішенні.

Учасників необхідно повідомити наперед про час, місце, тему наради, що допоможе їм підготуватися до зустрічі.

Мета взаємодії керівника з учасниками наради може бути:

- інформування з певної проблеми;

- отримання інформації з проблеми;

- переконання чи спонукання до вирішення проблеми.

Повідомлення, яке робиться на початку методичної наради, повинно відповідати наступним вимогам:

- інформація має бути лаконічною;

- докази повинні бути зрозумілими;

- повідомлення повинно бути точним;

- докази і конкретні приклади слід наводити поступово, а не всі одразу;

- необхідно продемонструвати спільність позицій доповідача та інших учасників наради.

2. Початок наради потрібно провести так, щоб можна було зорієнтуватися в психологічному стані учасників, сформувати їх готовність до обговорення. До початку наради слід подбати про раціональне розміщення присутніх, створивши для них можливість візуального контакту між собою.

Відкриваючи нараду, слід пам’ятати про наступне:

- розпочинати нараду необхідно вчасно, ніколи не очікуючи тих, хто запізнюється. Запізнення самих керівників і затримка наради з даної причини викликає негативний настрій учасників;

- максимально чітко сформулювати мету наради;

- розпочинати варто з позитивних моментів;

- проблему, яка вирішується, слід подати цікаво, образно, із захопленням, що також формує позитивний настрій і бажання брати активну участь в її обговоренні;

- відкриття наради повинно тривати не більше 2-х хвилин.

3. Керівництво нарадою. Нарада буде більш продуктивною, якщо організувати дискусію між учасниками. Для цього головуючий повинен бути готовим задавати питання, відповідати на питання і зауваження, підводити поперелні підсумки, узагальнювати висловлювання учасників.

Правила контролю за процесом наради:

· головуючий повинен залишатися на нейтральних позиціях;

· необхідно постійно підтримувати розмову, використовуючи для цього пояснення, запитання, підводячи попередні підсумки;

· слід негайно вживати заходів у випадку виникнення напруги, щоб не допустити суперечки. Але це не повинні бути заходи «командирського» типу;

· необхідно відкидати непродумані рішення, а приймати до уваги лише обгрунтовані конкретні пропозиції;

· учасники повинні виступати лише з дозволу головуючого;

· виступати завжди повинен лише один учасник;

· головуючий повинен вислухати думку всіх опонентів;

· слід обмежувати спогади про минуле і відхилення від теми;

· щоб уникнути непорозуміння, керівник повинен за необхідності уточнювати зміст повідомлення окремих учасників;

· необхідно якнайчастіше підводити попередні підсумки для того, щоб продемонструвати учасникам, наскільки вони наблизились до мети..

Слід уникати затягування наради.

4. Завершення наради. На даному етапі необхідно певним чином зафіксувати єдину думку, до якої прийшли учасники наради. При цьому слід пам’ятати:

· досягнутий на нараді результат формулюється конкретно і чітко;

· необхідно ще раз нагадати про розбіжність у думках, не змінюючи при цьому домінуючої позиції;

· доцільно відразу визначити зміст заходів, яких слід вжити для практичної реалізації прийнятого рішення, а також відповідальних за виконання та контролюючих осіб;

· слід використати всі можливості для стимулювання учасників на виконання прийнятих рішень

5. Аналіз наради. Після завершення наради доцільно проаналізувати її хід і результати. Для цього потрібно відверто відповісти на наступні запитання:

- Чого вдалося досягти і чого не вдалося в процесі обговорення?

- У чому причина помилок?

- Хто з учасників наради був активним, а хто - пасивним та чому?

- Які висновки на майбутнє можна сформулювати на основі досвіду проведеної наради?

Поиск по сайту: