Основні групові форми науково-методичної роботи

Групові форми об'єднують педагогів за інтересами, в них створюються оптимальні умови для обміну досвідом роботи, для творчих дискусій, виконання практичних завдань. До групових форм належать: методичні об'єднання і кафедри, школи передового педагогічного досвіду, проблемні, ініціативні групи та ін.

Найбільш поширеною груповою формою науково-методичної роботи є методичні об'єднання. Організовуються вони за територіальною ознакою (шкільні, міжшкільні, районні (міські)), за типами шкіл, навчальними предметами, їх циклами. У школах методичні об'єднання створюються за наявності трьох і більше вчителів однієї спеціальності. Якщо в одній школі менше трьох учителів одного фаху - утворюються інтегровані мікрооб’єднання (суспільно-гуманітарного, природничо-математичного чи естетичного циклу) або міжшкільні методичні об'єднання.

Члени методичного об’єднання відкритим голосуванням вибирають керівника МО терміном на 2 роки. Керують методичними об'єднаннями надзвичайно компетентні, авторитетні вчителі - методисти чи старші учителі. Керівників МО затверджує директор наказом по школі. До змісту роботи методичних об'єднань входять питання:

- створення організаційних умов для неперервного підвищення фахової майстерності педагогів;

- координація діяльності міжшкільних методичних об’єднань;

- проведення методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагога;

- підвищення рівня навчально-виховної роботи і якості знань учнів;

- обговорення методик викладання, що використовуються різними учителями;

- упровадження передового педагогічного досвіду і досягнень педагогічної науки;

- залучення педагогів до дослідно-пошукової та дослідно-експериментальної роботи;

- розробка шляхів упровадження інновацій;

- обговорення окремих розділів і тем нових програм та підручників;

- організація позакласної роботи з учнями в позаурочний час (проведення олімпіад, конкурсів, аукціонів знань, громадських оглядів знань тощо);

- професійна допомога молодим учителям;

- вироблення єдиної позиції викладання предмету;

- створення фонду літератури, аудіо- та відео матеріалів;

- координація змісту роботи Р(М)МО із змістом діяльності методичних установ району (міста).

Методичні об'єднання готують тематику і різні види контрольних робіт для перевірки знань учнів, систематично проводять зрізи знань учнів з основних розділів програм у різних класах, обговорюють результати контрольних робіт з метою надання своєчасної допомоги учителю і учням.
Основними формами роботи методичних об'єднань можуть бути:
- заслуховування і обговорення доповідей з актуальних питань;

- огляд новітньої наукової та педагогічної літератури;

- обговорення цікавих публікацій;

- проведення відкритих уроків, практичних занять (розв'язування задач, виконання лабораторних робіт, використання технічних засобів тощо);

- організація консультацій;

- заслуховування звітів учителів, вихователів, класних керівників;

- участь в атестації вчителів;

- участь у вивченні, узагальненні та впровадженні педагогічного досвіду;

- вивчення, проведення контрольних зрізів успішності та якості знань учнів;

- прийняття рішень про моральне та матеріальне стимулювання вчителів, вихователів, класних керівників тощо.

Робота МО повинна плануватися на діагностичній основі. Діагностування передбачає адресну спрямованість методичної допомоги, визначення проблемних питань для роботи з учителями чи групами вчителів.

Рекомендації керівнику Р(М)МО щодо планування діяльності

До початку складання плану роботи (орієнтовна модель плану роботи методичного об’єднання подана у методичному посібнику № 1) керівнику МО необхідно звернути увагу на такі моменти:

- визначити науково-методичну проблему, над якою будуть працювати вчителі-предметники (враховуючи потреби і запити вчителів, сучасні вимоги до організації навчально-виховного процесу, досягнення педагогічної та психологічної науки тощо);

- провести аналіз кадрового складу вчителів-предметників з метою розподілу функцій та питань, над якими будуть працювати вчителі в даному навчальному році. Доцільно проаналізувати й індивідуальні проблемні питання, над якими працюють вчителі, щоб врахувати ці дані при плануванні засідань;

- проаналізувати матеріально-технічне забезпечення відповідних шкільних кабінетів у ЗНЗ району (міста) з метою визначення баз проведення засідань МО, опорних шкіл з предмету, консультпунктів тощо. Стан матеріально-технічного забезпечення (в основному наявність дидактичного та роздаткового матеріалу, виготовленого учителем) доцільно враховувати під час атестації педагогічних працівників. Потрібно пам’ятати, що саме керівник МО пише відгук про роботу вчителя під час атестації останнього, МО рекомендує встановити певну кваліфікаційну категорію на основі участі в роботі МО;

- провести діагностування з метою виявлення потреб і запитів педагогів. За результатами діагностування обрати проблеми, над якими будуть працювати члени МО; тематику засідань, форми методичної (науково-методичної) роботи тощо;

- сформувати банк нормативних документів і ознайомити з ними керівників ШМО;

- спланувати роботу шкіл молодого вчителя, педмайстерності, передового педагогічного досвіду тощо;

- визначитися з об’ктами і термінами вивчення стану викладання предмету та якості навчальних досягнень учнів.

Планувати роботу МО необхідно також, враховуючи результати роботи за попередній навчальний рік.

Поиск по сайту: