ТВОРЧА (проблемна) ГРУПА (дидактична майстерня-лабораторія)

Це організований на громадських засадах невеликий колектив працівників освіти, які поглиблено вивчають запропоновану педагогічною наукою проблему, суть і технологію того чи іншого досвіду та забезпечують його творче застосування. Темою для роботи творчої групи може бути і проблеми, виявлені під час діагностування вчителів (якщо дане питання є проблемним для більшості вчителів певного предмету). Творча (проблемна) група може функціонувати на базі ОІППО, районного (міського) методичного кабінету та на базі окремого загальноосвітнього навчального закладу. Склад творчої (проблемної) групи є постійним на час її функціонування.

І. Загальні положення:

Ø проблемна (або творча) група об’єднує вчителів, котрі цікавляться якоюсь фаховою професійною методичною проблемою та бажають вивчити її глибше;

Ø проблемна (або творча) група є самостійною ланкою методичної роботи і суб’єктом внутрірайонного (внутрішкільного) управління.

ІІ. Завдання проблемної (або творчої) групи:

Ø вивчення відповідної проблеми з метою підвищення професійної компетентності вчителів.

ІІІ. Організація роботи:

Ø проблемну (або творчу) групу очолює вчитель, добре обізнаний з даною темою;

Ø проблемна (або творча) група працює за планом;

Ø засідання проводяться зазвичай раз на 2 місяці (4 засідання).

ІV. Документація і звітність:

Ø план проведення засідань творчої групи (один екземпляр) знаходиться в районному (міському) методичному кабінеті (ІМЦ) (або у методичному кабінеті школи, якщо це група шкільна);

Ø засідання протоколюються;

Ø аналіз про діяльність групи подається методичній раді відділу освіти наприкінці навчального року;

Ø керівники груп звітують про свою діяльність на секційних заняттях методичних об’єднань та засіданнях творчих груп.

Діяльність творчої (проблемної) групи здійснюється за такою технологією:

Перший етап. Вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми освоєння наявного досвіду, консультації з представниками науки, досягнення високої компетентності в суті досліджуваної проблеми.

Другий етап. Розробка моделей, схем, рекомендацій, порад щодо застосування на практиці досягнень науки з даної проблеми, конкретизація практичних рекомендацій, розроблених вченими, стосовно специфіки контингенту вчителів, школи, класу.

Третій етап. Апробація рекомендацій, розроблених на основі теоретичних положень, коригування їх у процесі практичного застосування, створення свого досвіду з даної проблеми.

Четвертий етап. Поширення створеного досвіду, демонстрування його широким масам учителів; виступи з лекціями, повідомленнями про цей досвід, пропаганда його в пресі; демонстрування створеного досвіду на практиці; консультування в підготовці та проведенні семінарів-практикумів, педагогічних читань, науково-практичних конференцій тощо.

У зв'язку з тим, що правовий статус навчальних закладів з питань організації науково-дослідницької роботи збільшується, діяльність проблемних груп набуває дослідницького характеру. Вони розробляють і реалізують на практиці власні методичні знахідки, концепції. Зокрема, група виконує дослідно-експериментальну роботу відповідно до основних вимог науково-дослідної роботи: обґрунтовує проблему і тему дослідження, формулює гіпотезу, визначає основні етапи й очікувані проміжні результати, обирає методи дослідження, визначає контрольні й експериментальні класи. Така робота здебільшого здійснюється під науковим керівництвом викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, НДІ, ІУВ.
Діяльність проблемних груп сприяє створенню у педагогічному колективі творчої атмосфери, яка благотворно впливає на інших учителів, стимулює їх до участі в проблемних групах.
План роботи оформляється згідно схеми:

- загальна науково-методична проблема, над якою працюють члени групи;

- теми засідань і план їх проведення. Для членів творчої групи також доцільно планувати «домашні завдання».

Існують три види творчих груп (за І.Жерносєком).

- одні з них працюють над упровадженням результатів наукових досліджень з відповідної наукової проблеми, теми;

- другі – над вивченням і впровадженням уже відомого в регіоні кращого педагогічного досвіду;

- треті – над накопиченням власного педагогічного досвіду, певні елементи якого склалися в даній школі.

Творча група не дублює роботу МО, а зосереджується на глибокому і всебічному випереджальному вивченні досягнень педнауки з однієї науково-педагогічної чи науково-методичної проблеми і стає провідником її впровадження в шкільну практику.

Динамічні групи

Динамічні групи є однією з важливих форм методичної роботи. Є доцільним створення динамічних груп з окремих педагогічних питань: такі групи динамічні за складом (він може змінюватись) та терміном роботи (весь навчальний рік чи декілька місяців – тобто до повного розв’язання питання). Створюються такі групи на початку навчального року чи протягом нього, якщо виникає потреба. Головною умовою створення групи є актуальність питання на певному етапі. Результатом роботи групи є підготовка методичних рекомендацій, моделей, схем тощо, які допомагають розв’язанню даної проблеми.

Кожен документ обговорюється і затверджується методичною радою Р(М)МК чи відповідного освітнього закладу.

Створення динамічних груп дозволяє вирішити досить серйозні і актуальні питання організації педагогічного процесу, залучити до участі у творчій діяльності велику кількість членів колективу, здійснити на практиці колегіальне управління педагогічним процесом, що сприяє в цілому підвищенню якості навчальної діяльності, створенню колективу однодумців.

На час діяльності групи складається план роботи за вище запропонованою схемою.

Поиск по сайту: