Тези до вивчення теми. Систематизація аналізу предмета дослідження;

3.4.1

Систематизація аналізу предмета дослідження;

визначення понятійного апарату аналізу;

формування критеріїв складання й оцінки запитань інструментарію;

вибір статистичних методів аналізу і оцінка матеріальних витрат на обробку;

формування структури і змісту звіту.

3.4.2

Визначення проблеми, об’єкта і предмета дослідження;

характеристика завдань дослідження;

теоретичне уточнення понять;

емпіричне уточнення понять;

формування гіпотез.

3.4.3

Розвідувальний план дослідження;

аналітичний план дослідження;

експериментальний план дослідження;

методи і техніка збирання даних;

способи аналізу даних за гіпотезами.

3.4.4

Визначення мети дослідження;

складання структурної схеми показників предметів дослідження;

оцінка можливості виміру кожного із показників конкретним індикатором;

внесення до схеми гіпотетичних факторів;

групування гіпотетичних факторів за типами;

підготовка плану аналізу.

Крім найменування предмета дослідження, має бути його визначення у тому формулюванні, яке автор приймає за основне.

Ескіз проекту дослідження – це перелік пунктів, які необхідно уточнити до початку роботи. Саме на підставі роботи з ескізом готується проект і в кінцевому підсумку приймається рішення про те, чи доцільно проводити це емпіричне дослідження.

Предмет дослідження визначається конкретним формулюванням відповіді на запитання: “Що?” Це характерні риси та особливості об’єкта соціологічного дослідження – того, що вивчається.

Показники визначаються відповіддю на запитання: “Чим?” (Чим вимірюватиметься предмет дослідження?). Визначення змінних, які дають змогу вимірювати складні явища, що можуть піддаватися емпіричній інтерпретації, є процедурою визначення показників досліджуваного явища.

Мета емпіричного дослідження визначається відповіддю на запитання: “Для чого?” (“Навіщо проводиться емпіричне дослідження?”). Якщо відповідь на це запитання у дослідника починається зі слів: “Щоб дізнатися...” то це означає, що мета недостатньо конкретизована. Подальша конкретизація може бути подовжена відповіддю на запитання: “Навіщо дізнатися?”

Гіпотези – обгрунтовані передбачення про причини і фактори, що визначають характер досліджуваного явища, які потребують емпіричного підтвердження чи спростування.

Логічний аналіз понять в програмі соціологічного дослідження являє собою процес обгрунтування тих понять і термінів, що складають зміст соціологічного дослідження. Він включає також емпіричну інтерпретацію понять, яка може мати кілька щаблів (субпоказників), останній з яких повинен бути доведений до такої міри конкретності, щоб кожен із субпоказників останнього щабля можна було виміряти шкалою відповідей на конкретне запитання анкети (індикатор показника).

Програма соціологічного дослідження виконує три основні функції:

методологічну – яка дає змогу визначити проблему – наукову і практичну, задля розв’язання якої здійснюється дослідження; сформулювати його мету і завдання; зафіксувати уявлення про об’єкт, що вивчається; встановити відношення даного дослідження до тих, що проводились раніше або проводяться паралельно стосовно аналогічних проблем;

методичну – яка дає можливість розробити загальний логічний план дослідження; визначити методи збирання і аналізу інформації; виробити процедуру дослідження; проводити порівняльний аналіз одержаних результатів аналогічних досліджень;

організаційну – яка забезпечує розробку чіткої системи розподілу праці між членами дослідницької групи; полегшує контроль за ходом дослідження.

Побудова вибірки при підготовці проекту конкретного соціологічного дослідження зводиться до розв’язання трьох основних проблем:

визначення вибірки (її обсягу) – кількості осіб, яких треба опитати для одержання емпіричної інформації;

визначення типу вибірки – побудова конкретної схеми процедури відбору;

оцінка якості вибірки – визначення ймовірності і міри точності, з якими її можна переносити на ту чи іншу частину населення.

Вибірка повинна бути валідною, надійною та репрезентативною.

Репрезентативність – це властивість вибіркової сукупності відтворювання характеристики генеральної сукупності. Відхилення вибіркової сукупності від генеральної за якимись основними характеристиками зветься помилкою репрезентативності.

Під надійністю розуміють певну гармонію, що одержаний результат правильно відбиває досліджувану дійсність.

Валідністю (обгрунтованістю) інформації називається підтвердження (доведення), що досліджувалися (вимірювалися) саме ті явища, які соціолог передбачав дослідити.

Генеральна сукупність – це та частина обсягу дослідження, на яку соціолог із визначеною мірою точності зможе поширювати висновки, одержані в результаті обстеження деякої її частини.

У соціологічній практиці застосовують три варіанти стратегічного плану дослідження: пошуковий, аналітичний, експериментальний.

Пошуковий варіант плану застосовують у тому разі, коли про об’єкт та предмет дослідження нема чітких і ясних уявлень.

Аналітичний план застосовують тоді, коли соціолог може сформулювати описову гіпотезу і виділити об’єкт дослідження.

Експериментальний план застосовують тоді, коли дослідник володіє пояснювальною гіпотезою.

Вибір методичних і технічних засобів сам по собі є творчою знахідкою соціолога. Саме в цьому розділі програми соціологічного дослідження реалізується зв’язок між процедурами і змістом дослідження, який реалізується з періоду прогнозування і завершується на стадії заключного аналізу. Тобто, здійснюється перевірка методичних і технічних прийомів, загальної концепції на предмет можливості одержати потрібну інформацію засобами даного дослідження.

Опис способів аналізу даних за гіпотезами стосується засобів обробки аналізу емпіричного матеріалу. Соціолог повинен дотримуватись правила: будуючи гіпотезу, думай одночасно і про те, як зібрати матеріал і як його опрацювати. У цьому процесі виділяють два етапи: первинна обробка і аналіз емпіричного матеріалу. На першому етапі основними засобами соціолога є математика і логіка. На другому – соціологічна теорія, на основі якої здійснюється теоретична інтерпретація емпіричного матеріалу.

Первинна обробка полягає в упорядкуванні і класифікації емпіричного матеріалу, щоб надати йому оглядового вигляду. Це досягається шляхом застосування методів математичної статистики і логічного апарату дослідження.

На етапі теоретичної інтерпретації соціолог повертається до гіпотез, з’ясовуючи міру і ступінь їх підтвердження або заперечення. На цьому етапі здійснюється процес узагальнення як особливий процес переходу на більш високий рівень абстракції на основі виявлення загальних для цього класу предметів ознак.

Поряд з програмою складається ще й робочий план дослідження. Зазвичай в план закладаються основні організаційні (процедурні) заходи, які треба здійснити при дослідженні.

В узагальнюючій формі можна сказати, що в робочому плані визначаються основні етапи і підетапи всієї роботи, характеризується розстановка виконавців, здійснюється ув’язка в часі різних дій, які здійснюються членами дослідницької групи і визначається елементарний мережевий графік руху всієї роботи. Робочий план перетворюється, по суті, у важливий, як і програма, документ дослідження.

Поиск по сайту: