Тези до вивчення теми. Проблема вимірювання в соціології;

3.6.1

Проблема вимірювання в соціології;

вимірювання як числове подання величин;

масив даних;

вимірюванняяк приписування чисел до властивостей;

опис одержаних фактів.

3.6.2

Міра (одиниця виміру);

індекс;

номінальнашкала;

порядкова шкала;

інтервальна шкала;

шкала відношень;

точність шкали.

3.6.3

Метод експертних оцінок;

метод парних порівнянь;

метод фокус-груп;

методи вивчення переваг;

методи множинних переваг;

методи статистичного аналізу інформації.

3.6.4

Вихідні судження для побудови шкалограми;

шкалограма;

комулятивність;

репродуктивність;

двомірний континуум.

Вимірювання — це особлива процедура, в результаті якої виникає числова модель властивостей об'єкта, що вивчається.

Аналіз існуючих визначень поняття вимірювання призводить до того, що всі вони поділяються на дві групи, які реалізують два самостійних підходи в розумінні суті вимірювання.

Перший підхід виражає традицію в найбільш повній формі, поданий Б.Расселом, який говорить про вимірювання як числове подання величини.

Другий підхід виражений в працях відомого англійського спеціаліста в галузі проблем вимірювання Н.Кембела: “...визначимо вимірювання як приписування чисел для подання властивостей у відповідності із законами науки”.

Метою вимірювання — є отримання числової моделі, дослідження якої могло б замінити дослідження самого об'єкта.

Опис одержаних фактів зводиться головним чином до оформлення та інтерпретації одно- і двовимірних розподілів респондентів за їхніми відповідями на поставлені в анкеті запитання.

Пояснення одержаних фактів зводиться до встановлення зв'язків між типами відповідей на різноманітні запитання анкети, ймовірності виявлення цих зв'язків на підставі зібраного матеріалу.

Шкала — це спосіб упорядкування емпіричної соціальної інформації, система чисел і відношень між ними. Кожна шкала має довжину, міру індекс.

Довжина шкали має власний мінімум і максимум. Довжина шкали виходить з того, що кожна якість має певне поширення, певну інтенсивність і силу.

Міра — це частина або одиниці, на які треба поділити довжину шкали, щоб визначити місце кожного об'єкта, що вивчається.

Індекс — це кількісний показник, що встановлює місце досліджуваної особи або сукупності респондентів за даною ознакою на шкалі.

Індексом може бути будь-яке абсолютне число, відсоток (відносна частка)тощо.

Номінальна шкала — це шкала вимірювань, у якої нема ні нуля, ні одиниці відліку, а шкальні вимірювання відіграють роль класів еквівалентності.

Порядкова шкала — це шкала вимірювань, яка поряд з відношеннями рівності має відношення порядку (більше-менше).

Інтервальна шкала — це шкала вимірювань, у якій, крім відношень рівності і порядку об'єктів статистичної сукупності, визначено відношення рівності відстаней між парами об'єктів.

Шкала відношень — це шкала, яка має фіксований початок відліку і задовольняє усім арифметичним операціям.

Дані, виміряні за номінальною і порядковою шкалами, прийнято називати якісними, а виміряні за шкалами інтервалів і відношень — кількісними, оскільки перші дві не допускають арифметичних операцій, а другі — допускають.

Точність шкали — це міра дрібності виміру Чим вища точність шкали, тим тонкіше вона реагує на зміну в динаміці відношення і на відмінності у ставленнідо різнихоб'єктів.

Метод — спосіб теоретичного або емпіричного одержання інформації в процесі соціологічного дослідження.

Метод експертних оцінок — один з методів збору соціологічної інформації, за яким формується група добре інформованих осіб з тієї чи іншої проблеми, що вивчається соціологом.

Метод парних порівнянь — один з методів вивчення переваг, який полягає в тому, що респондентам пропонуються всі можливі парні поєднання об'єктів, в кожній парі з яких треба вказати найкращий (відповідно з прийнятим критерієм) об'єкт. Виходячи з отриманих даних, дослідник впорядковує об'єкти.

Метод фокус групи — напрямок соціології, пов'язаний з вивченням місця і ролі фізичної культури та спорту в системі суспільних відносин, їх соціологічної суті, закономірностей їх розвитку і функціонування в різних конкретно-історичних умовах.

Методи вивчення переваг — способи, прийоми збору та аналізу інформації про упорядкування групою респондентів певного набору об'єктів за заданим критерієм.

Метод множинних порівнянь — статистичні методи, які є складовою дисперсійного аналізу, призначені для встановлення значущості відмінності між рівнями ознаки, що пояснюється (чинника).

Методи статистичного аналізу — сукупність статистичних методів обробки, порівняння класифікації, моделювання та оцінки даних, отриманих в ході соціологічного дослідження.

Шкала Гуттмана призначена для вимірювання установок, тобто суб'єктивного ставлення до об'єкта, і володіє двома важливими достоїнствами: кумулятивності і репродуктивності.

Ідеальна шкалограма допускає, що відповідь на одне з питань повинна спричинити певну відповідь на наступній за ним по низхідній гілці.

Перше завдання полягає в тому, щоб з'ясувати, чи дійсно відповіді на ці запитання утворюють одномірний континуум.

У випадку, якщо на кожне судження передбачається відповідь за шкалою в п'ять пунктів (4=“повністю згідний”... 0= “повністю не згідний”), коефіцієнт репродуктивності може бути поліпшений і за рахунок укрупнення дробової шкали згідний не згідний з судженням.

Дані, одержані на групу, можна усереднити, обчисливши середньоарифметичний ранг для цієї категорії осіб і порівнюючи його з аналогічним середнім показником для іншої категорії.

Під час визначення виду шкали треба завжди враховувати, що коли такий варіант відповіді як “важко сказати”, стоїть наприкінці переліку варіантів відповідей (і відповідно має найбільший за числовим значенням код), то таку шкалу завжди треба мати за номінальну.

Зведення декількох шкал до однієї єдиної шкали соціологічної на основі перетворення окремих ознак називається шкалуванням.

На основі упорядкованих номінальних шкал спочатку оцінюється, чи має відношення, що вивчається, єдине вимірювання.

Якщо так, то з’являється можливість упорядкувати за ієрархією і порядком ряд запитань зростаючої інтенсивності, бо згода з одним із них підрозуміває і прийнятність інших. Позиція респондентів надалі порівнюється шляхом простого підрахунку.

На практиці досконалих шкал Гутмана, мабуть, не існує, і 10-відсотковий коефіцієнт помилки вважається цілком прийнятним.

Поиск по сайту: