Для студентів всіх спеціальностей та форм навчання

Зрозуміти минуле, сьогодення і, можливо, передбачати майбутнє може лише наука. Усвідомити себе, не видаючи бажане за дійсне, зрозуміти, на що здатний — такий шлях розвитку етичної думки. Сучасній людині недостатньо знати етичні ідеї минулого, тому класичні проблеми етики конкретизуються в проблемах прикладної етики. Цей розділ етики покликаний дозволити протиріччя між абстрактними нормами моральності і конкретних дій індивіда в тій або іншій конкретній ситуації. Що найбільш цінне в сучасному світі і чому, як поєднати раціоналізм і гуманізм у вирішенні приватних проблем, де кінчається патріотизм і починається націоналізм, чому «своя» релігія допускає нетерпимість стосовно «чужої» релігії, які перспективи ненасильства в сучасному світі, чи припустима страта злочинця і евтаназія, чи можливо вилучення внутрішніх органів у загиблої людини для їхньої подальшої трансплантації, чим може обернутися клонування для людства, якщо цього джина випустити з пляшки, — такий далеко неповний перелік питань, що стоять перед сучасною етикою. Складність моральної соціалізації особистості в кожнім сторіччі порівняно з попередніми століттями полягає в усе більшому розширенні кола соціальних відносин і, відповідно, у звуженні можливостей малих соціальних груп, у яких і відбувається соціалізація.

Знання про необхідність робити що-небудь ще не означає, що дана дія буде обов'язково виконана. Знання про необхідність дії і воля до нього — не те саме. Але хоча знання не завжди спонукає до дії, воно саме по собі впливає на поведінку людей. Людина, що не усвідомлює (або прикидається, що не усвідомлює) своїх дій і їхніх наслідків — це одна етична ситуація. Людина ж усвідомлює наслідки своїх дій і знає, що й інші їх усвідомлюють, — це зовсім інша етична ситуація. Поінформованість інших осіб про поведінку даної людини певною мірою впливає на її поведінку. «Коефіцієнт корисної дії» суспільної моральності й особистої позиції окремих осіб хоча і невеликий, однак при його значенні рівному нулю суспільство взагалі не могло б відбутися. З цього розуміння виходять розроблювачі етичних теорій, це ж розуміння, якщо не впадати в ілюзії просвітительства, лежить в основі процесу виховання. Надзадача етики — мінімізувати негативні наслідки впливу біологічної природи людини. У цьому велика історична роль етики і більшого жадати від неї не можна.

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУЛЬТУРОЛОГІЇ

для студентів всіх спеціальностей та форм навчання

У Х В А Л Е Н О:

На засіданні кафедри політичної історії, філософії та політології

Протокол № 2 від 18.09.07

Завідувач кафедри _Ведмецька Н.В.

Кривий Ріг

Укладачі: кандидат філософських наук, доцент кафедри політичної історії, філософії та політології Т.В.Цимбал (лекції І-VІІ, ХІ);

старший викладач кафедри політичної історії, філософії та політології С.В.Волинець (лекції VІІІ-Х)

Курс лекцій з культурології розрахований на студентів І та ІІ курсу всіх спеціальностей та форм навчання. За тематикою та змістом лекції відповідають програмі навчальної дисципліни «Культурологія» для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації та «Методичним рекомендаціям з курсу «Культурологія» (укладач – Цимбал Т.В.). В основу курсу лекцій покладено сучасні культурологічні, етичні й естетичні теорії та нові підходи до типології культур. Лекції охоплюють основний зміст трьох модулів: культурологія, етика, естетика. В стислому вигляді подається історія розвитку даних наук, основні поняття та варіанти вирішення актуальних культурологічних та етичних проблем. Посібник сприятиме виробленню у студентів навичок самостійної роботи, яка займає важливе місце у системі сучасної вищої освіти. Курс лекцій допоможе студентам зорієнтуватись в основних завданнях та змістовному наповненні курсу, а також ознайомитись з матеріалом, що необхідно опанувати для успішного складання іспиту.

Рецензент: кандидат філософських наук Т.К.Дацюк

Відповідальна за випуск: кандидат філософських наук, доцент, завідувачка кафедри політичної історії, філософії та політології Н.В.Ведмецька

Поиск по сайту: