АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні естетичні категорії

Читайте также:
  1. I. Основні риси політичної системи України
  2. Б) Основні властивості операцій над множинами
  3. Бази даних, їх призначення та основні елементи.
  4. Бюджетна система України: основні характеристики
  5. Виникнення економічної теорії та основні етапи її розвитку.
  6. Вплив параметрів технічного стану і ТО на собівартість сільськогосподарської продукції та основні техніко-економічні показники використання МТП
  7. Глава 12 ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ
  8. Граматичні категорії
  9. ДЕМОКРАТІЯ: ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ ЗАСАДИ
  10. Екзистенціалізм та його основні напрями
  11. Екологічні фактори, їх класифікація та основні закони дії факторів
  12. Економічна політика і макроекономічна рівновага. Основні макроекономічні цілі

Категорії естетики — це основні понят­тя естетичної теорії, духовні моделі есте­тичної практики, естетичного освоєння світу. В категоріях естетики як логічних формах пред­ставлено весь історичний досвід естетич­ного відношення до дійсності та есте­тичні характеристики світу культури і природи. Категорії естетики не є нерухомими, незмін­ними сутностями. Вони історично зміню­ються і розвиваються, відображаючи етапи розвитку соціальної практики та динаміки ціннісних орієнтацій. Система категорій, як зміст естетичної теорії, є мінливою, конкретно-історичною, має культурно-регіональні та національні особливості. Розвиток та розширення ка­тегоріального апарату естетики відбу­вається внаслідок як розвитку естетич­ної та художньої практики, так і розвит­ку наукової рефлексії щодо них. Теоре­тичне поняття набуває статусу категорії естетики, як­що воно містить в собі певну законо­мірність естетичної та художньої діяль­ності. Категорії естетики мають певну особливість, яка полягає в тому, що вони спираються пе­реважно на оціночний момент. Це пов'я­зано із антропологічною домінантою ес­тетичної та художньої сфери культури. Сучасна естетична теорія внаслідок роз­витку нових напрямів дослідження та загальнофілософських методологічних за­сад не має жорстко визначеної та структурованої системи категорій, що усклад­нює можливість остаточної визначеності відносно категоріального статусу деяких понять естетики. Категорії естетики структуруються відносно певних напрямів естетичної те­орії, які стосуються різних сфер та ас­пектів естетичної та художньої практики і виглядають таким чином:

1) Метакатегорії: естетичне, гармонія, міра, пре­красне, потворне, піднесене, низьке, ге­роїчне, трагічне, комічне, іронія.

2) Ка­тегорії естетичної діяльності: естетична діяльність, мистецтво, фольклор, деко­ративно-прикладне мистецтво, дизайн, художнє конструювання, естетика побу­ту, мода, садово-паркове мистецтво.

3) Категорії естетичної свідомості: есте­тичні почуття, оцінки, судження, смак, ідеали, погляди та теорії.

4) Категорії гносеології мистецтва: художній образ, мімезис (художнє відображення і відтво­рення), поетика (художнє мислення), ху­дожня форма і художній зміст, художня ідея, художня правда, художня умов­ність, ідеалізація, типізація, індивіду­алізація.

5) Категорії психології мистец­тва: художня творчість, художнє сприй­няття, катарсис, емпатія, художня здіб­ність, талант, геній, натхнення, фанта­зія, свідоме, підсвідоме, творча уява, ін­дивідуальна манера і стиль.

6) Категорії соціології мистецтва: художник, публі­ка, художня критика, меценатство, функції мистецтва, свобода і детермінізм художньої діяльності, соціальне замов­лення, народність, національне та зага­льнолюдське в мистецтві, елітарне та ма­сове мистецтво.

7) Категорії онтології та морфології мистецтва: художній твір, артефакт, види мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, література, музи­ка, театр, кіно тощо); роди (епос, лірика, драма, станкове або монументальне мис­тецтво тощо); жанри (роман, повість, оповідання, портрет, пейзаж, натюрморт тощо).

8) Категорії семіотичного та структурного аналізу мистецтва: текст, контекст, знак, композиція, сюжет, фа­була, міф, художній час і простір, ритм, інтонація, метафора, символ, архетип.

9) Категорії герменевтичного аналізу ми­стецтва: розуміння, тлумачення, інтерп­ретація, художня мова, буття, гра, діалогічність, переживання, культурний контекст, герменевтичне коло.

10) Кате­горії історичного дослідження мистецтва: художній процес, традиція, спадко­ємність, новаторство, художній канон, ху­дожня епоха, напрям, течія, школа, ме­тод, стиль.

11) Категорії теорії естетичного виховання: естетичні здібності та потреби, методи та засоби естетичного виховання, всебічний розвиток особистості, художнє спілкування.

Категоріальний апарат естетики постійно збагачується за рахунок осмислення нових художніх явищ і про­цесів, залучення термінів суміжних нау­кових дисциплін (філософії, психології, мистецтвознавства, семіотики, структу­ралізму, культурології тощо), які набува­ють специфічного естетичного змісту.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)