|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ТЕМА 4. Організація та зміст інформаційно –пропагандистського забезпечення в Збройних Силах УкраїниПлан 4.1.Зміст,основні напрямки та завдання інформаційно-пропагандистського забезпечення. 4.2.Організація гуманітарної підготовки у ЗС України. 4.3.Інформування особового складу у ЗС України.
В існуючій системі гуманітарного і соціального забезпечення ЗС України найбільш важливе місце належить інформаційно-пропагандистському забезпеченню (ІПЗ) життєдіяльності військ (сил), роль якого впродовж останніх років значно зростає. В умовах інформаційного суспільства потрібні системна цілеспрямована робота органів військового управління, командирів, штабів, офіцерів з гуманітарних питань щодо формування адекватної моделі світу у військовослужбовців, необхідних морально-бойових якостей, принципів вірності і відданості своєму народові і Батьківщині. 1. Зміст, основні напрямки та завдання інформаційно-пропагандистського забезпечення
У Збройних Силах України інформаційно-пропагандистсь- ке забезпечення (ІПЗ) є важливою складовою виховної роботи та морально-психологічного забезпечення (МПЗ) життєдіяльності особового складу, його застосування у бойових діях і миротворчих операціях. ІПЗ організується і здійснюється як у мирний, так і у воєнний час, в єдиній системі виховання особового складу та МПЗ всіма органами військового управління, тому можна вважати, що воно є системним явищем, бо входить до системи МПЗ. Хоча сьогодні існує більш як 40 визначень поняття “система”, найбільш простим є визначення одного з авторів загальної теорії систем Л.Берталанорі: „Система – це комплекс взаємодіючих елементів”. Слово “комплекс”, що постійно застосовується організаторами ІПЗ, означає “зв’язок”. Метою ІПЗ є необхідність формування та розвитку у військовослужбовців ЗСУ професійно важливих психічних якостей та моральної самосвідомості щодо захисту Батьківщини, що мають створити достатню бойову готовність військ, підтримання належного рівня військової дисципліни та правопорядку, згуртування військ, колективів. Виходячи з вищезазначених факторів, визначимо, що система ІПЗ – це сукупність функціонально пов’язаних сил і засобів, технологій, методик у вигляді комплексу заходів, які забезпечують процес формування у військовослужбовців морально-бойових якостей захисника Батьківщини, постійний вплив на підсвідомість та поведінку особового складу, підтримку у нього високого МПС, реалізацію духовної складової бойового потенціалу ЗС для виконання завдань за призначенням. До суб'єктів ІПЗ разом із командирами, органами з гуманітарних питань входять також штаби, начальники родів військ та служб, працівники військових ЗМІ, юридичних органів, медичних установ і закладів, офіційні та неофіційні лідери суспільної думки військових колективів. Об’єкти ІПЗ можна умовно поділити на декілька таких груп: – особи призовного віку та допризовна молодь; – особовий склад військових формувань, працівники ЗС, сім'ї військовослужбовців; – конкретні види повсякденної службової та бойової діяльності військ; – різноманітні завдання, які виконують війська; – військові колективи та морально-психологічна обстановка у них; – населення у районах дислокації військ; – соціально-політична обстановка навколо військ. Структуру ІПЗ включає такі складові: 1. Гуманітарна підготовка. 2. Інформаційне забезпечення. 3. Військово-патріотичне виховання. 4. Використання потенціалу ЗМІ в інтересах ІПЗ. 5. Підтримання зв’язків із громадськістю. Кожна із складових має свій зміст. Гуманітарна підготовка (ГП) - невід’ємна складова інформаційно–пропагандистського забезпечення особового складу ЗС України, визначається основною формою роз’яснення гуманітарної політики держави особовому складу ЗС України, важливим засобом формування у військовослужбовців патріотизму, громадянської свідомості, морально-психологічних якостей, необхідних для виконання конституційного обов’язку захисника Вітчизни. В керівних документах МОУ визначено, що гуманітарна підготовка входить до системи бойової підготовки як невід’ємна її частина і є одним із основним її предметів. Вона організується відповідно до вимог директиви Міністра оборони України від 13.02.2006 року № Д-3, типових тематичних планів та їх доповнень. Результатом гуманітарної підготовки повинен стати військовослужбовець не тільки як носій військово-технічних знань, навичок, умінь, а, передовсім, високоосвічена, інтелігентна, високостатусна у суспільстві людина, яку поважають за чесність, вихованість, свідоме виконання громадянських і службових обов’язків, патріотизм, високу відповідальність за втілення у життя вимог Конституції України, законів України, наказів командирів (начальників), за підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної підготовки, зміцнення військової дисципліни та правопорядку. Інформаційне забезпечення особового складу - це діяльність командирів, органів із гуманітарних питань щодо надання особовому складу частин та з’єднань необхідної для життєдіяльності і застосування військ суспільно-політичної, оперативно-тактичної, правової, соціально-побутової та іншої інформації (за даними соціологічних опитувань, військовослужбовці у повсякденних умовах із усних виступів посадових осіб отримують понад 20% всієї інформації, а в бойових умовах цей показник зростає до 40-70%). Основними цілями інформування є: v інформування військовослужбовців про внутрішнє і зовнішньополітичне становище держави, життя і завдання військових частин (підрозділів), роз'яснення їх суті; v переконання особового складу в тому, що виконання завдань, що стоять перед частиною (підрозділом), залежить від сумлінного ставлення кожного до виконання своїх обов'язків, вимог Військової присяги та статутів; v заохочення особового складу до активних дій, спрямованих на виконання поставлених завдань; v надання своєчасної інформації про зміни в законодавстві, у військовій техніці та озброєнні, які є в підрозділі, в органах військового управління та державної влади. Основними видами інформування є: суспільно-політичне, правове, військово-технічне. Військово-патріотичне виховання особового складу передбачає підготовку та виховання самовідданих, свідомих захисників Батьківщини, готових у будь-яких умовах виступити на захист України, її територіальної цілісності та суверенітету, інтересів українського народу. Багатовікова історія нашого народу, його славні бойові традиції, народжені в жорстоких боях із численними іноземними загарбниками, є невичерпним джерелом формування патріотичних почуттів, патріотичних ідей і патріотичних дій для військовослужбовців. Використання потенціалу ЗМІ в інтересах інформаційно-пропагандистського забезпечення – це важлива складова пропагандистського та ідеологічного впливу на особовий склад. Засоби масової інформації (ЗМІ), зокрема військові, – це соціальний інститут суспільства, який виконує низку функцій, спрямованих на формування суспільної свідомості громадян країни. Важливу роль відіграють мас-медіа й у висвітленні життєдіяльності Збройних Сил України. Інформаційне забезпечення та зв’язки командування військової частини, з’єднання із громадськістю є важливою складовою ІПЗ і являють собою процес взаємодії командування військової частини, з’єднання з громадськістю та ЗМІ в районах дислокації військ із метою досягнення взаєморозуміння та підтримки, а також формування необхідної воєнно-політичної обстановки у місці дислокації військової частини. Для практичної реалізації заходів із інформування громадськості і представників ЗМІ фахівці з гуманітарних питань використовують певні форми. Вони обов`язково погоджуються за місцем і часом з командуванням частини. Зокрема, до таких форм масово-інформаційної роботи належать: прес-конференції, брифінги, конференції, презентації, прес-тури тощо. Вимоги до організації та проведення інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу ЗС України визначаються у законодавчих актах про ЗС України, в керівних документах МО України, начальника ГШ ЗС України та інших. Зміст ІПЗ передбачає: - здійснення цілеспрямованого впливу на свідомість особового складу; - досягнення керованості духовними процесами у військовому середовищі; - формування необхідних переконань; - спонукання військовослужбовців до активних відповідальних дій щодо виконання вимог Конституції, законів України, указів і розпоряджень Президента України, статутів ЗС України, наказів командирів (начальників) у військовій сфері. Головними завданнями ІПЗ є: - формування в особового складу морально-психологічних якостей, готовності до свідомого виконання положень Конституції України й законів України, Військової присяги, вимог військових статутів ЗС України, інших нормативно-правових актів та наказів командирів, загальновизнаних принципів МГП; - організація гуманітарної підготовки з усіма категоріями особового складу; - системне суспільно-політичне, правове та військово-технічне інформування особового складу; - підвищення ролі військових ЗМІ у вихованні військовослужбовців, формуванні позитивного іміджу ЗС України у суспільстві, поширенні інформації про життєдіяльність ЗС України; - організація та здійснення протидії інформаційно-психологічному впливу (ІПВ) негативної інформації на особовий склад; - вивчення, аналіз та прогнозування морально-психологічного стану (МПС) у військах, суспільно-політичної обстановки (СПО) в районах їх дислокації та місцях виконання завдань за призначенням; - доведення та роз’яснення особовому складу вимог Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів і директив МО України, начальника ГШ ЗС України, мобілізація на цій основі військовослужбовців на якісне виконання покладених завдань; - проведення інформаційно-пропагандистських заходів на підтримку державної воєнної політики, сприяння формуванню громадської думки в інтересах оборони держави, підняття престижу військової служби; - налагодження та підтримання зв’язків із цих питань з органами державної влади, місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, творчими спілками, центральними та місцевими ЗМІ; - ІПЗ заходів міжнародного військового співробітництва; - здійснення координаційно-методичних функцій щодо управління військовими ЗМІ. У процесі вирішення завдань підготовки військ (сил) ІПЗ зосереджується на підготовці особового складу до стійкого і адекватного функціонування в умовах складної навчально-бойової та бойової обстановки з урахуванням можливого цілеспрямованого інформаційно-психологічного та іншого впливу на особовий склад та населення країни. Отже, виходячи із зазначеного, сьогодні можна впевнено стверджувати, що ІПЗ на даний час є одним із найвагоміших засобів формування в особового складу високих моральних якостей, почуття любові до України, її народу, культури, традицій, розвитку у військовослужбовців гуманістичного світогляду, формування правової свідомості, вивчення історії Української держави, впровадження гуманітарної політики держави у ЗС України тощо. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |