ОСВІТА

КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVIH ст.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ:

1. На розвиток культури к. XVII — п. XVIII ст. великий вплив мала національно-визвольна боротьба українсько­го народу 1648-1657 pp. та її соціально-економічні та політичні наслідки.

2. Перебування українських земель у складі різних держав, гальмування культурного процесу в Україні з боку іно­земних держав —Польщі та Росії.

3. Культура обох частин України — Правобережної та Лівобережної зазнавала впливу тих держав, у складі яких вони перебували.

4.Культура України, в свою чергу впливала на культуру держав, у складі яких перебувала Україна, відбувалося взаємозбагачення культур.

5. Значний вплив на розвиток культури України загаль­ноєвропейських процесів: реформації, просвітництва та зростання реалістичних тенденцій.

6. Хоч на Гетьманщині, на Правобережжі та на землях Західної України культурні процеси відбувалися в різних умовах, під владою різних держав, але не було поруше­но єдності національної культури.

7. Посилюється національний гніт, гоніння української мови, звичаїв, традицій тощо.

ОСВІТА.

1. При церквах, монастирях продовжували діяти початкові школи, в яких навчалися діти міщан, козаків та духо­венства.

В початкових школах навчали грамоти і лічби. Поблизу церкви будувалася шкільна хата, де жив "пан дяк" — учитель, обраний парафією.

2. Наприкінці XVII — початку XVIII ст. вже в кожному селі були школи. Сільські громади своїм коштом утри­мували вчителів, шкільні приміщення.

3. Служителів церкви, державних службовців готували колегіуми: Чернігівський (заснований у 1700 p.), Харківський (1727) Переяславський (1738 p.).

4. Осередками вищої школи були: Львівський університет (заснований у 1661 р.) Києво-Могилянська колегія у 1701 році одержала звання академії.

5. Зі стін Києво-Могилянської академії вийшло чимало визначних вчених і письменників; Л. Баранович, І. Гізель, Й. Галятовський та ін.

6. У першій половині XVIII ст. в академії навчалися ви датні вчені:

Андрій Денисов — основоположник російського докумен­тального джерелознавства,

М. В, Ломоносов — великий російський вчений, у 1733 році вивчав рукописні твори академії,

Г. С Сковорода — український філософ, навчався в ака­демії у 1738 1850 рр,

Я. П. Козельський — український філософ, навчався в ака­демії у 1744 1750 pp.,

В, Г. Григорович-Барський — відомий мандрівник, який 24 роки мандрував по світу і залишив цікавий опис своїх мандрівок.

7.Києво-Могилянська академія відіграла значну роль у ро­звитку вищої освіти, у ній щороку навчалося близько тисячі учнів не тільки з України, а й із сусідніх країн — Росії, Молдови, Болгарії, Греції тощо.

8. Розквіт Київської академії, тривав до 60-х років XVIII ст. Пізніше цей навчальний заклад був перетво­рений на вищу духовну школу.

9. Мовна політика російського та польського урядів була антиукраїнською:

• 1696 р. — у Польщі було видано закон, який виклю­чав українську мову з адміністративного використання, зберігши її в церковній справі.

• 1720 р. — царський уряд заборонив книгодрукування українською мовою.

Поиск по сайту: