АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розділ 2. Художня культура України ХУІІ-ХУІІІ ст

Читайте также:
  1. II. Культура речи
  2. II. Організація перевірок органами Держтехногенбезпеки України
  3. II. ПРАВА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ
  4. III. МАССОВАЯ И ЭЛИТАРНАЯ КУЛЬТУРА
  5. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України
  6. V. Запишіть 2 приклади вчинення замаху на злочини, передбачені статтями розділу ІІІ Особливої частини КК України (складіть фабули).
  7. VII. ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
  8. Агальна характеристика конституційного права України.
  9. Адміністративні проступки за Кодексом України про адміністративні правопорушення
  10. Адміністративно-правовий статус громадян України та іноземців
  11. Адміністрації України М.Я.Азаров
  12. Адміністрація Президента України

Вступ

Другий розділ посібника присвяче­но яскравим сторінкам української художньої культури козацько-геть­манської доби. На культурному роз­витку цього періоду позначилися тра­диції як Київської Русі, так і зарод­ження нових ідей та явищ, співзвуч­них західноєвропейським. У цей час на Європейському континенті відбува­лося активне становлення національ­них держав. Провідне місце серед них посідали Італія, Іспанія, Фландрія, Нідерланди і Франція. Внаслідок буржуазних революцій, промислових переворотів, буремних соціальних потрясінь, які тією чи іншою мірою охопили майже всі країни, зазнали змін й усі галузі культурного життя. Прогрес природничо-математичних наук зумовив формування нової раці­оналістичної картини світу, яка ви­вільнялася від домінування суто релі­гійних світоглядних уявлень. Європа виходила з глибокої духовної кризи, спричиненої Реформацією і розколом церков. За доби Просвітництва на змі­ну теологічному світобаченню при­йшло раціональне розуміння світу. По­ряд із сакральною активно розвивала­ся світська художня культура. У ду­ховному житті, зокрема й художньо­му, запанувала думка, що основою пізнання природи й людини є розум.

У межах означеного хронологічного відрізку духовний розвиток україн­ського народу відбувався за нових історичних реалій, зумовлених Націо­нально-визвольною війною у середині XVII ст. і створенням Козацької рес­публіки. Потужний вплив козацтва -провідної верстви новоствореної дер­жави - став визначальним чинником розвитку культури й мистецтва. Утвер­дженню ідеї національного державо­творення були підпорядковані всі куль­турно-мистецькі вияви періоду Хмель­ниччини і Гетьманщини - від часів І. Мазепи до часів К. Розумовського. На цьому суспільно-історичному тлі й розгорталося барвисте полотно духов­ного розвою України в момент його найвищого злету - творення культури Нового часу.

За рівнем освіченості й культури ук­раїнський народ за козацько-гетьман- \ ської доби піднявся на один щабель з розвиненими країнами Західної Євро­пи. Головним осередком культурного життя залишався Київ зі славнозвіс­ною Києво-Могилянською академією, яка за розмахом і наслідками просвіт­ницької діяльності наближалася до кращих європейських навчальних зак­ладів. Вагомий внесок до загальної ду­ховної скарбниці продовжували здій­снювати братські школи, а також нові навчальні заклади - Чернігівський, /Харківський, Переяславський, Він­ницький колегіуми, що мали значні ін­телектуальні й мистецькі надбання. Різні галузі української культури - фі­лософія, педагогіка, книгодрукування, література, мистецтво - були репре­зентовані блискучими іменами Петра Могили, Лазаря Барановича, Стефана Яворського, Феофана Прокоповича, Григорія Сковороди, Дмитра Бортнян­ського та ін.

Національний характер формувався під впливом козацького лицарського ідеалу, що зберігався у світогляді ук­раїнців до кінця XVIII ст. Утверджен­ня ідей національної самобутності за часів козацтва позначилося на світо­глядно-естетичній своєрідності стилю українського бароко^. Занепад козаць­кої державності призвів і до його зга­сання.

Як і Ренесанс, на зміну якому він прийшов, стиль бароко зародився в Італії. Для барокового світогляду ха­рактерний погляд на людину і світ як на величезний театр - бурхливий і су­перечливий, патетичний і драматич­ний, сповнений динаміки й дисонансів. У католицьких країнах відбувається реставрація впливу релігії на мистец­тво, пишність, декоративність та екс­пресія якого протиставлялися стрима­ним і суворим протестантським обря­дам. Ефектні й експресивні архітек­турно-скульптурні комплекси чародіїв римського бароко Ф. Борроміні та Д. Берніні, драматичні живописні по­лотна італійця М. Караваджо, фла­мандця П. Рубенса, іспанця Д. Велас-ксса, життєствердні скрипкові концер­ти А. Кореллі та А. Вівальді та спов­нена високого гуманізму спадщина ге­ніального музиканта-мислителя Баха -ось далеко не повний перелік блиску­чих результатів духовних пошуків епо­хи бароко.

Українське бароко поєднало тради­ції вітчизняного народного мистецтва:і характерними ознаками європейського бароко (частково Ренесансу і Просвітництва) і як виразник нових художньо-світоглядних настанов мало специфічні художні вияви. На відміну від європейського бароко, зорієнтова­ного на придворно-аристократичне мис­тецтво, українському бароко прита­манні демократичні засади, що ґрунту­валися на ідеях православних братств, патріотичного руху всіх верств укра­їнства загалом. Тому, на відміну від часом 'надмірної віртуозності і чуттє­вих крайнощів італійського бароко, трагічного драматизму і помпезності іспанського, містицизму німецького, рафінованої декоративності французь­кого, в Україні цей стиль був просяк­нутий пафосом героїки й урочистого v утвердження ідеалу світла як основи світобудови. Це виявлялося у сліпучо-золотих переливах церковних бань і мереживі різьблених іконостасів, ви­сокій духовності музичних гімнів і хорових концертів.

Бароко стало першим універсаль­ним художнім напрямом, що поширив­ся в усіх видах мистецтва - поетично­му, образотворчому, музичному, теат­ральному. Подальше зміцнення куль­турних контактів із сусідніми країна­ми, подолання відносної ізольованості, характерної для середньовіччя, досяг-

иення науки, освіти, мистецтва сприя­ли утвердженню українців на міжна­родній арені. Не випадково, наприк­лад, постать українського гетьмана І. Мазепи привертала увагу не тільки його сучасників, а й митців подаль­шого часу - Вольтера, Д. Байрона, Ю. Словацького, О. Пушкіна, Ф. Ліс-та. А популярність української пісні «їхав козак за Дунай» (її авторство приписують С. Климовському) пере­тнула кордони батьківщини і стала ві­домою в Росії та європейських краї­нах. Ця пісня привернула увагу таких відомих композиторів, як Л. ван Бет­ховен, К. М. Вебер, О. Аляб'єв, які створили на її мелодію інструменталь­ні варіації. Американська письменниця і перекладачка Тереза Тальві писала: «Велична, самобутня поезія козаків

вразила літературний світ.... У степах України створено силу балад, і здаєть­ся, що кожна галузка дерева тут має свого поета і кожна стеблина відлуню­ється піснею».

Отже, бароко - загальноєвропей­ське художнє явище, в якому Україна виступила рівноправним партнером. Стилізоване відтворення вітчизняної історії надихнуло митців на новатор­ські поривання, зумовило яскравий спалах української культури після Ки­ївської Русі.

Наприкінці XVIII ст. в українсько­му мистецтві з'явилися ознаки нового європейського стилю - класицизму^, але повноцінного вияву він набув уже в наступному столітті.

Із падінням Гетьманщини розквіт української культури XVII-XVIII ст. було перервано. Динамічний злет, що розпочався за доби Хмельниччини, змінився періодом Руїни, розгромом Запорозької Січі, поглинанням української культури сусідніми держава­ми. Нівелювання національної само­бутності вітчизняного мистецтва поси­лилося з боку влади держав, у складі яких перебували українські землі. На цих землях закривалися колись чис­ленні школи, друкарні, зазнавала пе­реслідувань українська мова і водно­час насаджувалися російська, поль­ська, німецька, угорська. У 80-х роках XVIII ст. православна церква втрати­ла свою автономію. Розпочався відтік інтелектуальної еліти, зокрема бага­тьох митців, до Росії. Це створювало додаткові перешкоди для національно-культурної консолідації українського народу.

Руїна кінця XVIII ст. накладала від­повідний карб на всі напрями духовно­го життя, спричинила занепад профе­сійної художньої творчості. Під тис­ком украй несприятливих історичних реалій висхідний розвиток художньої культури було загальмовано.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)