АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Малярство

Читайте также:
  1. Бароко в українській архітектурі та живописі
  2. Доба Мазепи
  3. Культура України XVI — першої половини XVII ст.
  4. Мистецтво Слобідщини
  5. Розділ 3. Михайло Бойчук і проблеми українського мистецтва 1900-х —першої половини 1910-х рр.
  6. Специфіка національного варіанта бароко в літературі, театрі і музиці
  7. Тема 9. Провідні тенденції розвитку сучасної української культури. Модерн і постмодерн.
  8. Феномен українського бароко

На відміну від графіки, ук­раїнський іконопис набував стилю бароко стриманіше. Посилення малярського нача­ла у трактуванні ликів святих, пов'язане із проникненням в ікону елементів західно­європейської живописної традиції, більше відчувалось у творчості галицьких і волин­ських майстрів. З-поміж них в останній чверті 17 ст. вирізнялася така постать з ма­лярського осередку м. Жовкви, як Іван Руткович. На Волині в той же час у подібній манері працював Йов Кондзелевич із Жов­кви, чернець Білостоцького монастиря під Луцьком.

У Гетьманщині засвоєння європейських малярських канонів мало поверховий ха­рактер, тоді як сам іконопис і надалі спи­рався на руську живописну традицію. Від тих часів збереглося чимало безіменних іко­нописних шедеврів. Ікони народних май­стрів вражають бездоганною живописною технікою, глибиною розкриття біблійних образів та осягненням усього розмаїття людських почуттів, багатством кольорів, життєствердним пафосом. Найчастіше на­родні іконописці зверталися до образу Бо­жої Матері. На іконах козацької доби Бого­родицю зображено в національному україн­ському вбранні на тлі золоченого різьблено­го рослинного орнаменту. У кожному регіо­ні України створювалися свої варіанти української Мадонни. Волинські ікони із зображенням Божої Матері відрізняються від чернігівських або від образів Слобожанщи­ни, Протягом 17-18 ст. великого поширення в Україні набула ікона Покрови. Образів Покрови збереглося чимало. У нижній час­тині таких ікон подавалися реалістичні зоб­раження представників козацької старши­ни, кошових отаманів, гетьманів. Примі­ром, збереглася ікона Покрови Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького. Зображення тогочасних історичних діячів можна побачити й на інших іконах доби бароко. Цією рисою дослідників приваблює ікона Розп'яття з портретом лубен­ського полковника Леонтія Свічки.

Розвивався і світський портретний живопис. Портрети замовляли представни­ки козацької старшини, - власне, тому їх і

називають козацькими. Чудовим зразком козацького портрета є зображення старо­дубського полковника Михайла Миклашевського (початок 18 ст.) та знатного військо­вого товариша Григорія Гамалії (останні де­сятиліття 17 ст.). У багатьох козацьких стар­шинських маєтках створювалися портретні галереї. Найбагатшим уважають зібрання портретів Сулим у родовому маєтку Сулимівці на Київщині. Надзвичайною популяр­ністю в усій Україні користувалося зобра­ження козака Мамая. Протягом 18 ст.його можна було побачити в кожній українській хаті.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)