Будівництво гетьмана Самійловича

По митрополиті Могилі позначилася в українському будівництві меценатська діяльність гетьмана Самійловича. З культур­ною діяльністю Самійловича звязується особливо той тип репрезента­тивної центробазилічної барокової церкви, що свого остаточного оформлення і найбільшого поширення діждався в добу Мазепи.

В 1672-74 pp. побудував Самійлович у Густинському монастирі (біля Прилук, на Полтавщині) дві церкви: Троїцьку — пятибанну на хрешатому плані й Трапезну — трьохзрубну, однобанну. Обі церкви характеристичні для тої доби українського барока, в якій в основу нової барокової стилізації лягли конструктивні досяг­нення й традиції українського деревляного будівництва.

Десять літ згодом, коли в Мгарському монастирі (біля Лубен на Полтавщині) погоріла стара деревляна церква Спаса, Самійлович приступив у 1682 р. до будови нової, яку в 1694 р. закінчив уже його наслідник Мазепа. Будівничим цеї церкви був виленський німець. Йоган Баптист, з яким слід би звязати утворення її західньо-европейського поземого плану. По його смерті (1701 p.) працювали біля храму місцеві будівничі — Мартин Томашівський та Атанас Пирятинський. Церква — базилічного типу, трьохнавна з баштами над раменами сильно виступаючого нартексу, з виразно на­зовні позначеними раменами трансепту, круглою банею над перехре­стям і банею над апсидою, круглою в нутрі, а гранчастою зовні. Декора­цію стін утворюють штукатурні обрамування вікон, пілястри, глухі вікна, лізени й гзимси, а все те обрамоване орнаментикою з мотивів кінських і баранячих голов, львів, орлів та квітяних і листяних гірлянд. До церкви веде три входи — головний від заходу й два бічні в ризалітах, утворених виступаючими раменами трансепту. Головна нава перекрита бочковим склепінням, бокові иезвязані органічно з головною. Первісно була Спаська церква трьохбанною, в 1775 р. мала сім бань, остаточно дійшла до нас як пятибанна.

На тлі українського барокового будівництва займає Спаська церква Мгарського монастиря особливе становище. Не будучи в свому заложенню ні трьохбанною ані теж пятибанною центральною будівлею, впроваджує в українську архітектуру новий тип видовженої центробазиліки, прототипом для якої послужила заснована Лазаром Барановичем (1657—1693 pp.) Троїцька церква Ілінського монастиря під Черниговом. Так там, як і тут працював один і той сам виленський архітектор Йоган Баптист, якому не трудно було захопити гетьмана-фундатора ідеєю нового архітектурного типу, пе­рейнятого від єзуїтського барока.

Поиск по сайту: