Необхідні дії
| Обґрунтування
|
1. Підготовка до процедури
Пояснити пацієнту хід проведення та сутність майбутньої процедури (якщо це можливо) і отримати згоду пацієнта на проведення процедури
| Заохочення пацієнта до співпраці. Дотримуються права пацієнта
|
2. Підготувати оснащення (зонд слід тримати в морозильній камері не менше ніж 1,5 год)
| Забезпечується швидке та ефективне проведення процедури. Полегшується введення зонда завдяки зменшенню блювотного рефлексу
|
3. Визначити найсприятливіший спосіб уведення зонда: притиснути спочатку одне крило носа і попросити пацієнта дихати, потім повторити ці дії з іншим крилом носа
| Процедура дозволяє визначити найбільш прохідну половину носа
|
4. Визначити відстань, на яку слід увести зонд: від кінчика носа до мочки вуха і вниз по передній черевній стінці так, щоб останній отвір зонда був нижче від мечоподібного відростка
| Забезпечується правильне введення зонда в шлунок
|
5. Виконання процедури
Допомогти пацієнту набути високого положення Фаулера
| Створюється фізіологічне положення при ковтанні
|
6. Прикрити груди пацієнта рушником
| Захищається одяг від забруднення. Дотримується інфекційна безпека
|
7. Вимити і висушити руки. Надіти рукавички
| Дотримується інфекційна безпека
|
8. Добре обробити сліпий кінець зонда стерильною вазеліновою олією чи гліцерином
| Полегшується введення зонда. Запобігаються неприємні відчуття і травмування слизової оболонки носа
|
9. Попросити пацієнта трохи закинути голову
| Забезпечується можливість швидкого введення зонда
|
10.Увести зонд через нижній носовий хід на відстань 15-18 см
| Природні вигини носового ходу полегшують проведення зонда
|
11.Попросити пацієнта повернути голову в природне положення
| Забезпечується можливість подальшого введення зонда
|
12. Дати пацієнту склянку з водою і трубочкою для пиття. Попросити пити маленькими ковтками, ковтаючи зонд. Можна додати у воду шматочок льоду
| Полегшується проходження зонда через ротоглотку. Зменшується тертя об слизову оболонку. Під час ковтання надгортанник закриває вхід у трахею, одночасно відкриваючи вхід у стравохід. Холодна вода зменшує ризик виникнення нудоти
|
13. Допомагати пацієнту ковтати зонд, м’яко просуваючи його в глотку під час кожного ковтання
| Зменшується дискомфорт. Полегшується просування зонда
|
14. Переконатися, що пацієнт може чітко говорити і вільно дихати
| Забезпечується впевненість, що зонд у стравоході
|
15. Переконатися в правильному розташуванні зонда в шлунку - ввести в шлунок близько 20 мл повітря за допомогою шприца Жане, вислуховуючи при цьому надчеревну ділянку, або приєднати шприц до зонда - при аспірації в зонд повинен надходити вміст шлунка
| Забезпечується можливість проведення процедури. Підтверджується правильне положення зонда
|
16. У разі потреби залишити зонд на тривалий час: відрізати пластир завдовжки 10 см, розрізати його в довжину на 5 см навпіл. Прикріпити лейкопластир нерозрізаною частиною до спинки носа. Обгорнути кожною розрізаною смужкою лейкопластиру зонд і закріпити смужки хрест-навхрест на спинці носа, уникаючи натискування на крила носа
| Виключається зсування зонда
|
17. Закрити зонд заглушкою (якщо процедура, заради якої було введено зонд, виконуватиметься пізніше) і прикріпити безпечною шпилькою до одягу пацієнта на грудях
| Не допускається витікання шлункового вмісту між годуваннями
|
18. Допомогти пацієнту набути зручного положення
| Забезпечується правильне положення тіла
|
19. Закінчення процедури
Зняти рукавички, покласти у водонепроникний мішок. Вимити та висушити руки
| Дотримується інфекційна безпека
|
20. Зробити запис про проведення процедури і реакцію пацієнта у відповідну медичну документацію
| Забезпечується документування процедури
|
21.Промивати зонд кожні 4 год 15 мл ізотонічного розчину натрію хлориду
| Забезпечується підтримка прохідності зонда
|