АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 13. ПРИНЦИПИ МОРАЛЬНІСНОГО ВІДНОШЕННЯ. АЛЬТРУЇЗМ-ЕГОЇЗМ. КОЛЕКТИВІЗМ-ІНДИВІДУАЛІЗМ

Читайте также:
  1. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  2. Альтруїзм-егоїзм — вихідні принципи родового життя
  3. Б) Принципи радянської державної служби базуються на розроблених В. І. Леніним основних принципах державного апарату.
  4. Визначення, поняття та принципи побудови структури управління.
  5. Виховання учнів початкової школи та принципи їх реалізації.
  6. Вопрос 1 Поняття, ознаки, види господарської діяльності та принципи її здійснення
  7. Вопрос Загальні принципи доказування у господарському процесі.
  8. Выбор принципиальной схемы щитового комплекса
  9. Выделите принципиальные отличия в учете затрат предприятия, существующие в налоговом и бухгалтерском учете
  10. Дидактичні принципи
  11. Діловий етикет: особливості, принципи.
  12. Економічна діагностика як наука(сутність та види, предмет, задачі і принципи економічної діагностики(варіант №3).

13.1. Поняття "принцип" в етиці

 

Принципи етики — це система понять, що відображають вихідні, основоположні засади здійснення людської життєвості, шляхи і засоби творення людяності життя в єдності двох при­род людини: тілесної і духовної, чуттєвої і раціональної. Вони розкривають закономірності творення стосунків у безпосеред­ньому відношенні людини до природного та соціального світів. Об´єктивна результативність відношення відображається у рівні моральної досконалості життя та досконалості його суб´єкта — людини.

Принципи — основоположні засади формування відношен­ня людини до світу. Вони визначають рівень людяності життя. Оскільки принципи відображають сутнісну сторону відносин, вони є невід´ємною складовою світоглядних переконань та он­тологічною засадою моральності.

Багатство способів відношення людини до дійсності, детерміноване якостями об´єктивного світу та змістом і характером людських потреб, розкривається у системі принципів на трьох рівнях.. Єдністю їх створюється усе багатство морального життя людства.

Перший відображає потреби збереження та примноження родового життя, тобто роду людського. Як вид природного жит­тя, людство взаємодіє з усіма іншими видами планетарного життя.

Другий відображає специфіку способу творення та утвер­дження людського життя, а саме: розумно визначену суспільну організацію стосунків. На рівні свідомого творення життєвості людство утверджує себе як особливий — розумний вид життя.

Третій — це рівень, на якому утверджується сутнісна визна­ченість людини як свідомого суб´єкта життєвості.

Отже, моральні принципи відображають вихідні засади тво­рення людського життя на основі свідомого, творчого ставлення людини до світу. Лише в такому випадку вони є методоло­гічними принципами аналізу рівня моральності життя. Свою методологічну функцію вони відповідно виконують на трьох рівнях: на рівні людства як виду життя; на рівні конкретних історичних епох, конкретних суспільних систем з огляду відпо­відності їх поняттю людяності життя; зрештою, на рівні мо­ральності людської особистості. Тому не можна погодитися з думкою, що "в класово протилежних системах моралі можуть бути окремі загальні моменти (наприклад, прості норми мораль­ності), але немає і не може бути єдиних моральнісних прин­ципів, адже в них фіксується сам тип відносин між особою і су­спільством, взаємин між людьми" [11, с 191]. Принципи фіксу­ють діалектику сталого та історично змінного у стосунках. Щоразу на кожному етапі історії наявна певна єдність проти­лежного у стосунках як відображення рівня суспільності жит­тя. Це єдність егоїзму та альтруїзму; колективізму та індивіду­алізму, свободи та необхідності. Інша справа, що на конкрет­них етапах історії домінує та чи інша тенденція стосунків. Варто Також зазначити, що риси всезагального виявляються не в про­дих нормах моральності. Навпаки, в звичаєвості (а саме вона є основою "простих норм") відображається своєрідність мен­тального життя, тобто особливе в ньому. Сутнісні ознаки спе­цифічно людської життєвості виявляють те, в чому люди сут­нісно єдині, а не те, в чому вони відмінні. Тобто, суттєве виявляє себе в кожну епоху і повторюється з необхідністю в житті кож­ного народу.

Принципи регулюють основні рівні організації життя: родо­ве, видову його специфіку, індивідуальні вияви. Відповідно можна виділити три діалектичні пари принципів, кожна з яких співвідноситься з іншою як єдність протилежностей. А саме: на рівні родового життя — це діалектична єдність альтруїзму та егоїзму. Видова специфіка, якою є розумно організоване су­спільне життя, відображена в принципах колективізму та інди­відуалізму.

На рівні конкретного суб´єкта вихідним принципом ставлен­ня до світу є діалектична єдність свободи і необхідності. Етич­ний аспект їх зв´язку вибудовується у такий спосіб, що не­обхідність покладено не лише в об´єкті (принцип причинності), але і в суб´єкті. Морально визначена діяльність, що набуває змісту необхідності в її суб´єкті, є творчість. Людська дійс­ність — олюднений природний світ, людські стосунки — на­слідок діяльності людини як суб´єкта вибору. Необхідність для неї набула значення бажаного, внутрішньої потреби.

Особливе місце в системі етичних принципів посідає прин­цип відповідності мети і засобів. Цей принцип є "інструмен­том" моральної діяльності, методологічною засадою відношен­ня до світу з огляду моральної визначеності засобів діяльності. Моральна мета завжди містить у собі певний момент ідеально­го. У зв´язку з цим закономірно, що моральний ідеал у його сутнісній визначеності відкривається на ґрунті морально дос­коналих засобів його утвердження. Оскільки ідеал не є дещо незмінне, стале, моральні засоби його утвердження розкрива­ють сутність ідеалу як висхідний рух шляхом досконалості. Як такий він є можливою реальністю у діяльності окремої особи­стості, у діяльності суспільних верств і, зрештою, людства як цілого.

Названий ряд принципів утворює собою систему. Вона роз­криває, як свідчить сказане, закономірності творення та функ­ціонування моралі на усіх рівнях людського життя: родового, суспільного, особистісного. Тим самим моральність відкрива­ється як сутнісна ознака розумного життя і одночасно як орга´ нічна складова планетарного життя в єдності його творення та функціонування.

Принцип єдності мети і засобів є засадничою основою розум­но виваженої діяльності. В ньому відсвічує людяність ставлен­ня до світу. Мета відношення у її найсуттєвіших виявах роз­кривається не лише з огляду його практичної корисності, але і в аспекті творення образу та ідеї досконалості, тобто з огляду цінності духовного начала в стосунках.

Усередині кожної пари принципів є свої різновиди. Вони пояснюють собою основні та розгортають їх зміст. Так, різно­видами альтруїзму є гуманізм і патріотизм. Гуманізм розкри­ває стосунки на рівні безпосередніх зв´язків між людьми та утверджує людяність як сутнісну ознаку людського життя за­галом. Патріотизм відображає ставлення до своєї землі та наро­ду як до певного цілого, а отже, потребу їх захисту, збереження та утвердження всупереч будь-яким перешкодам. Такі ж різно­види наявні в системі інших пар принципів. Скажімо, принцип колективізму має свої історичні форми: первісний колективізм, патріархальний, соціалістичний.

У діалектиці свободи і необхідності стихійною формою ви­яву свободи є волюнтаризм. Заперечення свободи, утвердження ідеї жорсткого детермінізму в сфері моралі (наслідок втручан­ня метафізичної волі) фіксується в понятті "фаталізм".


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)