АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Проблема сутності моралі

Читайте также:
  1. Абсолютная и относительная ограниченность ресурсов и проблема выбора. Кривая производственных возможностей
  2. Алегоричний епос. Поява дидактич-алегорич.поеми «Роман про троянду». Проблема авторства.
  3. Алкоголизм и наркомания как медико-социальная проблема
  4. Багатозначність слова і проблема порушення норм слововживання
  5. Билингвизм как междисциплинарная проблема.
  6. Бюджет держави та проблема його балансування.
  7. В ходе производства очной ставки возникают многочисленные проблемы. Существует проблема принятия решения о целесообразности проведения очной ставки и выбор момента ее проведения.
  8. В чому полягає проблема етичного співвідношення ідеального і реального(крізь призму поділу на належне і суще)?Чому небезпечний абсолютизований ідеалізм і які його наслідки?
  9. Використання на заняттях розвиваючих завдань і дидактичних ігор з використанням комп’ютерних технологій в умовах відсутності індивідуальних комп’ютерів для кожної дитини
  10. Виникнення міської драми. Жанрова своєрідність мораліте, фарсу та соті.
  11. Властивості моралі та її функції
  12. Влияние денежного сектора на реальную экономику. Проблема нейтральности денег.

 

Дослідження сутності та специфіки моралі має свою історію і здійснюється у декількох напрямках. Увага дослідників зосе­реджується на феномені моральності та на сутнісних рисах моралі. Однак, як зазначає О. Дробницький, у сучасній західній науці, наприклад, в метаетиці логічного позитивізму та лінгві­стичного аналізу, "питання щодо того, які загалом норми і цін­ності діють у суспільстві та які функції вони виконують, зовсім не ставиться" [5, с. 9].

Іншу тенденцію відображають ті напрямки, що зорієнтовані на антисцієнтистську традицію, як, наприклад, екзистенціа­лізм. Моральність вони розглядають як іманентну людському буттю. Тому вважається, що її неможливо в принципі визначи­ти. Адже проблема моральності тлумачиться як онтологічна, Тобто в контексті питання про буття чи небуття людини, та що таке людина загалом. Так, Гайдеґґер, у поділі духовного досві­ду на "етику", "логіку" та "фізику" вбачає явище втрати ці­лісності свідомості. На тих же позиціях стоять Г. Марсель та К. Ясперс. Розглядаючи мораль як універсальну цінність, вони перебувають у певній опозиції до спроб виокремлення мораль­ності в сферу спеціально теоретичного аналізу.

Активна розробка моральної проблематики мала місце в Ра­дянському Союзі, період, який називають "Доба відлиги" — 60—70 роки. У 80—90-х роках XX ст. в центр досліджень вису­валася проблема суб´єкта моральної свідомості та діяльності, а також здійснювалися пошуки шляхів удосконалення моральнісного відношення людини до світу з метою удосконалення на­явної форми соціального життя. Фундаментальні дослідження моральної проблематики виявили цікаві процеси як у соціально-практичній, так і в духовній сферах життя. Соціальна практи­ка відкрилася очевидною обмеженістю. Соціалізм показав себе як система, не здатна включити людський творчий потенціал у сферу матеріального виробництва.

У філософсько-теоретичному плані були досліджені вихідні поняття етичної теорії: поняття сутності та структури моралі, її місця і значення в творенні суспільності життя. Цінність до­сліджень полягала в логічному обґрунтуванні ідеї нетотожності понять "суспільність" і "соціальність" (висловленої К. Марк­сом). У контексті соціальних реалій 70—90-х роках проблема визначилася у вигляді суперечності між суспільністю людини і обмеженістю соціальних умов для її самоутвердження. Про­блема сутності моралі досліджується в працях О. Шишкіна, Л. Архангельського, О. Титаренка, Ю. Согомонова, О. Дроб-ницького, А. Гусейнова, О. Фортової. У навчальному посібнику "Марксистская этика" за ред. О. Титаренка (М., 1980) виділено розділ під назвою "Сутність, структура та функції моралі". В монографії О. Дробницького "Понятие морали" (М., 1974) цен­тральними є проблеми сутності моралі та специфічної природи морального відношення людини до світу.

У монографії О. Титаренка "Структуры нравственного созна­ния" (1974) історичний розвиток моральності розглядається як явище морального прогресу. В українській етичній думці ці пи­тання були предметом дослідницького інтересу О. Фортової, що знайшло відображення, зокрема в написаних нею розділах на­вчальних посібників: "Марксистско-ленинская этика и эстети­ка. Методика комплексного изучения вузовского курса". — К., 1989 (розділ: "Сущность, структура и функции морали"); "Ети­ка. Навч. посібник". — К., 1992 (розділ "Сутність, структур3 і функції моралі").

Визначення вихідних понять "сутність моралі", "структури моралі", обґрунтування ідей морального прогресу, ролі моральнісного відношення у творенні атмосфери людяності життя тощо набувають нині актуального значення не лише для етичної теорії, але і для осмислення духовних процесів, що відбуваються в су­спільстві, зокрема в Україні в умовах державотворення. Актуальні вони також для практики морального виховання.

У дослідженні сутності моралі виділяються два різних підхо­ди до розв´язання проблеми. Один пов´язаний з виведенням при­роди моралі з якоїсь єдиної субстанційної основи. Другий — з пошуком та обґрунтуванням властивих саме їй рис шляхом уникання процедури редукування їх до універсально-філософ­ських постулатів. Критика редукціонізму Просвітництва, що зводив поняття морального обов´язку до розумно визначеного інтересу, опертого на природні потреби людини, була здійснена в етиці Канта. Він поставив проблему виділення моральності в окрему галузь, що не редукується до інших сфер духовного досвіду. Однак наявна в етиці Канта абсолютизація спекулятив­ного мислення спричиняла розчленування і протиставлення чуттєвого і розумно-вольового начал у моральному досвіді лю­дини. Принципи моралі він розглядає як апріорні, такі, що не виводяться з досвіду, а є трансцендентальними істинами чисто­го розуму. У такий спосіб мораль була виведена за межі істо­ричного процесу її формування та розвитку в діяльнісному самостановленні людства.

У сучасній науці тенденції редукціонізму пов´язуються з роз­членуванням цілісності моральної свідомості на раціональну та емоційну сфери. При цьому раціональне ототожнюється з сутнісним у проявах людини, а емоційно-чуттєве начало біологізується або тлумачиться як асоціальне.

Очевидно, що плідною є позиція синтезу багатого досвіду суспільності стосунків, опертого на багатство чуттєвого досвіду та раціонально визначеного вибору діяльності.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)